Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 6.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів

Система узагальнюючих та індивідуальних показників, які використовують для оцінювання ефективності використання матеріальних ресурсів. Методика розрахунку їх та аналізу. Фактори зміни загальної, часткової і питомої матеріаломісткості продукції. Методика визначення їхнього впливу на матеріаломісткість і випуск продукції.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовують систему узагальнюючих та індивідуальних показників.

До узагальнюючих показників належать прибуток на гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношень темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, частка матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Прибуток на гривню матеріальних витрат є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів. Його визначають діленням суми одержаного прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат.

Матеріаловіддачу визначають діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних витрат. Цей показник характеризує, скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т. ін.).

Матеріаломісткість продукції - відношення суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції - показує,

скільки матеріальних витрат необхідно або припадає фактично на виробництво одиниці продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначають відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних витрат. Він характеризує у відносному вираженні динаміку матеріаловіддачі і, разом з тим. розкриває фактори її зростання.

Частку матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюють відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості виробленої продукції. Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції.

Коефіцієнт матеріальних витрат становить відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Він показує, наскільки економно використовують матеріали в процесі виробництва, чи немає перевитрат порівняно з установленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і, навпаки, якщо менше 1, то матеріальні ресурси використовували економніше.

Індивідуадльні (часткові) показники застосовують для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (місткість сировини, металомісткість, місткість палива, енергомісткість тощо).

Питому матеріаломісткість визначають для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів. її можна обчислити як у вартісному вираженні (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни), так і в натуральному або умовно-натуральному вираженні (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво і-то виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).

V процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їхню динаміку і причини зміни (рис. 6.1).

У підсумку загальна матеріаломісткість залежить від обсягу виробленої продукції' (КВІТ), її структури (ПВі), витрати матеріалів на одиницю продукції (М°^Л), цін на матеріальні ресурси (ЦЩ і відпускних цін на продукцію (І(Я,).

Факторну модель матеріаломісткості можна подати таю

_{м =}МВ_ %(УВИ_3йГ ПВі-М™ ЦМ_І) ^Ш~ ^{УВП^ ПВі-цщ) '

Вплив факторів першого порядку на матеріаловіддачу або матеріаломісткість можна визначити методом ланцюгової підстановки, використовуючи дані табл. 6.5.

Таблиця 6.5. Дані для аналізу матеріаломісткості продукції

На основі наведених даних про матеріальні витрати і вартість товарної продукції розрахуємо показники матеріаломісткості продукції, необхідні для визначення впливу факторів на зміну її рівня (табл. 6.6).

Таблиця 6.6. Факторний аналіз матеріаломісткості продукції

Із таблиці видно, що матеріаломісткість у цілому зросла на 1,1 коп., у тому числі за рахунок зміни:

Отже, можна зробити висновок про те, що на підприємстві у звітному періоді збільшилася частка продукції з більш високим рівнем матеріаломісткості (вироби С і Б). Збільшилася також витрата матеріалів на одиницю продукції, унаслідок чого матеріаломісткість зросла на 0,48 коп., або на 1,64 %. Найсуттєвіший вплив на підвищення матеріаломісткості продукції справило зростання цін на сировину і матеріали у зв'язку з інфляцією. За рахунок цього чинника рівень матеріаломісткості підвищився на 1,35 коп., або на 4,6 %. При цьому темпи зростання цін на матеріальні ресурси були вищими від темпів зростання цін на продукцію підприємства. У зв'язку зі зростанням відпускних цін матеріаломісткість знизилася, але не до такого ступеня, як вона зросла за рахунок попереднього фактора.

Потім необхідно проаналізувати показники часткової матеріаломісткості (місткість сировини, місткість палива, енергомісткість) як складові загальної матеріаломісткості (табл. 6.7).

Таблиця 6.7. Аналіз часткових показників матеріаломісткості

Слід вивчити також матеріаломісткість окремих видів продукції і причини зміни її рівня: питомої витрати матеріалів, їхньої вартості та відпускних цін на продукцію.

Розрахуємо їхній вплив на матеріаломісткість виробу А за методом ланцюгової підстановки:

Мм_і0 = ^ тгт ¹ ЮО = 28,80 коп.; Ц'чо

Мл, ^; 100 = 29,52 коп.;

Мм,_Л = іт 100 "30,34 коп.;

Дііі0

Мм_и = ^ " ^у 100 = 29,17 коп.

Матеріаломісткість цього виду продукції підвищилася в цілому на 0,37 коп., у тому числі за рахунок зміни:

а) витрати матеріалів на одиницю продукції:

Шм_Мо" = Ммуц.і - Мм₀ = 29,52 - 28,80 = +0,72 коп.;

б) цін на сировину і матеріали:

ДМжц_М -Мм_ум_₂-Мм_уілЛ =30,34 - 29,52 = +0,82 коп.;

в) відпускних цін на продукцію:

АМм_т-Мм - Мм_уиЛ = 29,17-30,34 = -1,17 коп.

Аналогічні розрахунки роблять за всіма видами продукції (табл. 6.8).

Таблиця 6.8. Факторний аналіз матеріаломісткості окремих видів продукції

Дані табл. 6.8 показують, що вищий рівень матеріаломісткості миють вироби С і О. Проте за звітний період він знизився: виробу С за рахунок економнішого використання матеріалів, а виробу П - за рахунок застосування дешевшої сировини. Матеріаломісткість виробів А і В зросла через збільшення витрати матеріалів на одиницю продукції і у зв'язку з підвищенням їхньої вартості.

Основну увагу приділяють вивченню причин зміни витрати сировини на одиницю продукції та пошуку резервів ЇЇ скорочен-

ня. Кількість витрачених матеріальних ресурсів на одиницю продукції може змінюватися за рахунок якості матеріалів, заміни одного виду іншим, техніки і технології виробництва, організації матеріально-технічного постачання і виробництва, кваліфікації працівників, зміни норм витрат, відходів і втрат тощо. Ці причини встановлюють за актами про впровадження заходів, повідомленням про зміну нормативів витрат від упровадження заходів іт. д.

Із табл. 6.9 зрозуміло, за якими видами матеріальних ресурсів одержано економію, а за якими зроблено перевитрати порівняно із установленими нормами.

Таблиця 6.9. Аналіз зміни норм витрати матеріальних ресурсів

Вартість сировини і матеріалів залежить також від їхньої кількості, від внутрігрупової структури, ринків сировини, зростання цін на них у зв'язку з інфляцією, від транспортно-заготівельних витрат і т. ін.

Узагальнені відомості про зміну цін на матеріальні ресурси можна одержати, використовуючи дані табл. 6.10.

Знаючи фактори зміни витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції і їхньої вартості, вплив їх на рівень матеріаломісткості, можна визначити так:

Шм_Хі=АМВ_Хі;ВП₀.

Таблиця 6.10. Зміна вартості матеріальних ресурсів, тис. грн

Якщо який-небудь фактор впливає одночасно на суму матеріальних витрат і обсяг виробництва продукції, то розрахунок проводять за формулою

МВ₀ ± ШВ_Хі ^Шм* ⁼ ВП₀ ± ДВЯ_Х1 ~ ^Млі°'

де ЬМмхі, АМВ_Ж| - абсолютний приріст відповідно матеріаломісткості і матеріальних витрат за рахунок і-го фактора.

Наприклад, за рахунок використання якіснішої сировини сума матеріальних витрат зросла на 1500 тис. грн, або на 5 %, а вартість виробленої продукції - на 3850 тис. грн, або на 4 %. Матеріаломісткість у зв'язку з цим збільшилась на

^Шм*" ⁼ 96 000 І 3850 " ²⁹>^{34 = 29}>⁷¹ ~ 29,34 = +0,37 коп.

Аналогічні розрахунки роблять і за іншими факторами з подальшим узагальненням результатів аналізу і виробленням заходів коригування, спрямованих на підвищення матеріаловіддачі і зниження матеріаломісткості продукції.

6.4. Аналіз прибутку на гривню матеріальних витрат

Фактори, що визначають прибуток на гривню матеріальних № трат. Методика розрахунку їхнього впливу.

Одним із показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства, У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку цього показника, виконання плану за його рівнем, провести міжгосподарські по* рівняння і встановити фактори зміни його величини. Для цього можна використати таку факторну модель:

ПП.Ж**1-Р .4 Мв МВ ЧД ВП МВ~^{Го6 РП ІИв}"

де Я - прибуток від реалізації продукції;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції; - рентабельність обороту;

Ч_т - частка реалізованої продукції в загальному обсязі випуску товарної продукції;

Мв - матеріаловіддача.

Із табл. 6.11 видно, що у звітному році прибуток на гривню матеріальних витрат знизився на 2,77 коп., або на 4,4 %, у тому числі за рахунок зміни:

а) матеріаловіддачі:

ЬМл-Чпц-Р*, =(-0,123) 0,9922-18,79 = -2,29 коп. (-3,6%);

б) частки реалізованої продукції в загальному обсязі її виробництва:

Мві-АЧт-Роб" = 3,285 (-0,0341) 18,79 = -2,10 коп. (-3,3%);

в) рентабельності обороту:

Мві-Чпіг-^Рсб = 3,285-0,9581 (+0,515) = +1,62 коп. (+0,5%).

Таблиця 6.11. Дані для факторного аналізу прибутку на гривню матеріальних витрат

Поглибити факторний аналіз цього показника можна за рахунок деталізації матеріаловіддачі і рентабельності продажів, використовуючи спосіб пропорційного поділу (табл. 6.12).

Таблиця 6.12. Розрахунок впливу факторів другого порядку на рівень рентабельності матеріальних витрат