Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 2.1. Завдання та інформаційна база економічного аналізу роздрібного товарообороту

2.1. Завдання та інформаційна база економічного аналізу роздрібного товарообороту

Роздрібний товарооборот - це обсяг реалізації товарів населенню й іншим споживачам через організований споживчий ринок у грошовому виразі. Він є важливим показником соціально-економічного розвитку країни, який виражає економічні відносини, що виникають на кінцевій стадії руху товарів із сфери обігу в особисте споживання. Розвиток роздрібного товарообороту відображає народногосподарські пропорції між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією. Він перебуває у тісному взаємозв'язку з грошовим обігом. В умовах відродження в Україні ринкових відносин значення цього показника зростає. Це обумовлено тим, що через показник товарообороту виражається суспільне визнання вартості і споживчої вартості частини суспільного продукту, який направляється у сферу споживання.

Роздрібний товарооборот також є одним із основних показників діяльності торговельних підприємств, у т.ч. і системи споживчої кооперації. Він характеризує діяльність торговельних підприємств та їх об'єднань в галузі торговельного обслуговування населення і охоплення його грошових доходів. Обсяг і структура товарообороту, темпи його росту мають вирішальний вплив на всі економічні показники господарсько-фінансової діяльності підприємств торгівлі.

Склад роздрібного товарообороту регламентується Інструкцією про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, що затверджена Міністерством статистики України 28.12.96 № 389. У роздрібний товарооборот включається виручка від продажу товарів безпосередньо населенню через організований споживчий ринок, тобто торговельну мережу і мережу ресторанного господарства

(громадського харчування) усіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності і господарювання, а також виручка, одержана через касу неторговельних підприємств, організацій, установ від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання. Реалізація товарів населенню за розрахунковими чеками установ банків, банківськими платіжними картками враховується в роздрібному товарообороті як продаж за готівку. Сума непродовольчих товарів, проданих населенню в кредит, включається в товарооборот повною їх вартістю в момент роздрібного продажу, яким вважається передача товарів покупцю. Якщо має місце продаж товарів за валюту, то він включається у товарооборот у сумі перерахованій у національну валюту України за поточним курсом Національного банку, що діє на день продажу товару.

До складу роздрібного товарообороту включається також відпуск за безготівковим розрахунком із роздрібної мережі і мережі ресторанного господарства:

-продуктів харчування закладам охорони здоров'я, соціального забезпечення та освіти для організації харчування відповідних контингентів населення;

-продовольчих товарів суднам морського і річкового флоту, риболовецьким промисловим суднам для харчування екіпажів суден, туристів і пасажирів у суднових ресторанах, геологорозвідувальним партіям для харчування працівників експедицій, а також окремих непродовольчих товарів на поточні потреби для реалізації членам екіпажів;

-товарів подарункового асортименту до свят і новорічних подарунків для дітей.

Вартість скляного посуду, що має заставну ціну, проданого з товаром (з-під алкогольних і безалкогольних напоїв, молочних продуктів та інших товарів), у роздрібний товарооборот не включається.

Не включається також у роздрібний товарооборот виручка, яка враховується у складі платних послуг як виробничого, так і невиробничого характеру, а також продаж товарів підприємствам, організаціям, установам та ін. за безготівковим розрахунком для використання як джерело матеріально-технічного постачання і виробничого призначення, а також для подальшого продажу.

Роздрібний товарооборот визначається у цінах фактичної реалізації за моментом відпуску товарів покупцеві, незалежно від часу сплати грошей.

З метою виявлення невикористаних резервів росту роздрібного товарообороту і вирішення інших завдань організації дієвого менеджменту в торгівлі необхідно систематично проводити його комплексний економічний аналіз. Під комплексним аналізом товарообороту розуміють вивчення його розвитку як в обсязі, так і в структурі у тісному взаємозв'язку з вивченням дії цілого комплексу факторів, під впливом яких він формується і, у першу чергу, економічних. При цьому вплив факторів повинен вивчатись з урахуванням їх взаємозв'язку й обумовленості як у часі, так і просторі.

Значення економічного аналізу роздрібного товарообороту випливає із його завдань, до яких відносять: 1) виявлення тенденцій і закономірностей зміни товарообороту і відповідності його попиту населення; 2) оцінку відхилень товарообороту від прогнозованих, індикативно-планових чи інших нормативних орієнтирів; 3) кількісне вимірювання і узагальнення впливу факторів, які обумовлюють ці відхилення; 4) виявлення резервів подальшого росту товарообороту, підвищення якості обслуговування покупців; 5) розробку заходів, спрямованих на усунення виявлених у процесі аналізу недоліків і максимальну мобілізацію резервів зростання роздрібного товарообороту за рахунок більш ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, покращення торговельно-технологічних процесів і менеджменту; 6) обгрунтування тактики поточного коригування відхилень від індикативно-планових орієнтирів, а також регулюючих стратегій на більш віддалену перспективу та інших управлінських рішень, що приймаються за наслідками аналізу.

Для аналізу роздрібного товарообороту використовуються: індикативно-планові дані; статистична, бухгалтерська і оперативна звітність; облікові реєстри, товарно-грошові звіти, первинні документи; акти документальних ревізій, обстежень; інформація про стан ринкового середовища в районі діяльності кооперативної організації та ін.

У нових умовах господарювання торговельні підприємства та їх об'єднання мають можливість самостійно розробляти плани своєї діяльності, у т.ч. плани роздрібного товарообороту. При їх розробці вони виходять із платоспроможного попиту населення на товари і послуги, можливостей кооперативних організацій його найбільш повного задоволення, а також із необхідності одержання прибутку, який потрібен для виробничого і соціального розвитку, і стимулювання пайовиків. Крім цього, враховують можливості одержання товарів народного споживання від постачальників (оптових баз, промислових, сільськогосподарських й інших підприємств) на основі укладання з ними договорів. Планові показники знаходять відображення у розробочних таблицях роздрібного товарообороту, які складають економісти торговельних підприємств.

Фактичні дані про роздрібний товарооборот наводяться у статистичній звітності "Звіт про товарооборот" (форма № 1-торг). Вона складається підприємствами та організаціями, які здійснюють роздрібну торгівлю та громадське харчування щомісячно, наростаючим підсумком з початку року, із виділенням товарообороту за звітний місяць. Крім загального обсягу роздрібного товарообороту, у цій формі показується роздрібний товарооборот торговельної мережі і ресторанного господарства. Із товарообороту ресторанного господарства виділяється обсяг продажу продукції власного виробництва.

Детальна інформація про роздрібний товарооборот представлена у квартальній і річній статистичній звітності "Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства "(форма № 3-торг). У першому розділі цього звіту приводяться дані про фактичний обсяг роздрібного товарообороту торговельної мережі за звітний період у фактично діючих цінах з виділенням продажу на умовах консигнації та продажу за безготівковим розрахунком. Наводиться також обсяг роздрібного продажу через Інтернет, продажу з оплатою платіжними картками, продажу за договорами банківського кредиту. У цьому ж розділі виділяються оптовий товарооборот і оборот від посередницької діяльності. У другому розділі цієї форми звітності показується товарооборот ресторанного господарства.

Для аналізу асортиментної структури роздрібного товарообороту і вивчення взаємозв'язків між роздрібною реалізацією, надходженням, іншим вибуттям і залишками товарів використовують третій розділ форми № 3-торг "Продаж та запаси товарів", де виділяється 43 групи продовольчих товарів і 49 груп непродовольчих товарів. У четвертому розділі цього звіту наводяться дані про продаж і запаси товарів тривалого користування з 21 товарної групи у вартісному і натуральному виразі.

У п'ятому розділі цієї форми статистичної звітності наводяться дані про продаж світлих нафтопродуктів і газу, а у шостому - відомості про роздрібний товарооборот у розрізі районів (міст) регіону.

Форма № 3-торг складається наростаючим підсумком за І квартал, І півріччя, 9 місяців і рік. Однак слід враховувати, що більшість показників, приведених у третьому і четвертому розділах цієї форми, не ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, а заповнюються на основі даних оперативного обліку руху товарів в асортиментному розрізі, який ведуть торговельні відділи. Є й інші форми статистичної звітності, необхідні в процесі аналізу роздрібного товарообороту: "Звіт про наявність холодильного, торгового, механічного, підйомно-транспортного та іншого устаткування" (форма

№ 2-торг (устаткування)), "Звіт про наявність торговельної мережі і мережі ресторанного господарства" (форма № 7-торг), "Звіт з праці" (форма № І-ПВ), "Звіт про використання робочого часу" (форма № 3-ПВ) та ін.

Роздрібний товарооборот у фінансовій звітності, затвердженій Міністерством фінансів України, не виділяється. Однак у формі № 2 "Звіт про фінансові результати" (ряд. 010) показується дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг), де торговельні організації показують загальний обсяг реалізації товарів. Із фінансової звітності в процесі аналізу товарообороту можуть використовуватись дані про запаси товарів, які приводяться в другому розділі активу балансу, та ін.

Необхідно мати на увазі, що в діючу фінансову і статистичну звітність періодично вносяться зміни і доповнення з метою її вдосконалення.

Для оперативного аналізу товарообороту широко використовуються облікові регістри (журнал К-З, журнал-ордер Ж-7/І-СК), або відповідні регістри автоматизованого обліку (відомості, відеограми, машинограми тощо), в яких узагальнюється роздрібна реалізація товарів у розрізі матеріально відповідальних осіб, а також товарно-грошові звіти, первинні документи, матеріали інвентаризацій, перевірок тощо.

У ході аналізу роздрібного товарообороту використовують інформацію про стан ринкового середовища в районі діяльності кооперативної організації чи підприємства, яку одержують із доступних зовнішніх джерел. Це дані про чисельність населення, його грошові доходи і покупні фонди, про товарооборот, торговельну мережу, режим роботи інших торговельних підприємств різних форм власності, які обслуговують населення даного району, про місцеві джерела поповнення товарних ресурсів, можливості залучення цих ресурсів із інших джерел.

Необхідність використання цих чи інших джерел інформації в процесі аналізу товарообороту торговельної організації чи підприємства випливає із його завдань і конкретизується в програмі аналізу.