Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 2.2. Аналіз виконання плану і динаміки загального обсягу роздрібного товарообороту

Аналіз роздрібного товарообороту за загальним обсягом проводиться для того, щоб виявити тенденції його розвитку у районному споживчому товаристві, системі райспоживспілки і її споживчих товариствах, на інших підприємствах, оцінити, наскільки успішно виконується план і чи достатньо повно задовольняється платоспроможний попит населення на товари. Він проводиться як протягом року з метою здійснення контролю за ходом виконання плану і аналітичного забезпечення оперативного управління цим процесом, так і після завершення року з метою оцінки досягнутого рівня роздрібного товарообороту, обґрунтування шляхів його розвитку на перспективу. У випадках, коли аналіз проводиться до розробки плану торговельного підприємства і ще немає певних звітних даних за період, що аналізується, знаходять очікуване виконання плану товарообороту .

Аналіз загального обсягу роздрібного товарообороту торговельного підприємства чи об'єднання передбачає розрахунок цілого ряду аналітичних показників у певній логічній послідовності. Процес аналізу загального обсягу роздрібного товарообороту включає наступні основні етапи, які показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Послідовність основних етапів аналізу загального обсягу роздрібного товарообороту

1. Аналіз виконання плану і динаміки товарообороту за звітний період за загальним його обсягом і видами обороту. Такий аналіз

протягом поточного року проводиться по торговельному підприємству (об'єднанню) загалом і в тому числі по торговельній мережі і мережі ресторанного господарства. За кожний місяць і квартал, півріччя, 9 місяців і рік визначають відсоток виконання плану і динаміку товарообороту. Відсоток виконання плану розраховують як відношення фактичної суми роздрібного товарообороту за звітний період у діючих цінах до планової величини цього показника на цей же період. У випадках суттєвих коливань цін протягом звітного періоду планові показники роздрібного товарообороту повинні відповідно коригуватися.

Показник обороту звітного періоду у відсотках до попереднього визначають у порівнянних цінах. Для цього фактичний товарооборот звітного періоду перераховують у ціни базисного періоду за допомогою індексу цін за формулою:

де І q₁ Р₀ - товарооборот звітного періоду у базисних цінах;

І q₁ р₁ - товарооборот звітного періоду у фактично діючих цінах; Ір - загальний індекс цін.

Наприклад, якщо індекс цін у звітному році був 1,145, то згідно з даними табл. 2.1 фактичний обсяг роздрібного товарообороту споживчого товариства, перерахований у базисні (порівнянні) ціни, становить 589,3 тис. грн (674,8 : 1,145). Дані статистичної звітності - форма № 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства" - дають можливість аналізувати не тільки весь роздрібний товарооборот, але й обсяг роздрібного товарообороту торговельної мережі окремо у міських поселеннях і у сільській місцевості, а також продаж на комісійній основі і за безготівковим розрахунком, якщо він здійснюється. На основі даних цієї форми і даних плану сільські та районні споживчі товариства, райспоживспілки і їх кооперативи за І квартал, І півріччя, 9 місяців і рік складають аналітичну таблицю наступної форми (табл. 2.1).

Дані табл. 2.1 позитивно характеризують розвиток роздрібного товарообороту споживчого товариства у звітному році. План роздрібного товарообороту в цілому по торговельній мережі і громадському харчуванню виконаний на 107,5 %. Оборот звітного року у порівнянних цінах у процентах до минулого року становив 114,7 %. Більш високими темпами розвивався товарооборот ресторанного господарства, що сприяло збільшенню його питомої ваги в загальному обсязі товарообороту.

Таблиця 2.1

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ СПОЖИВЧИМ ТОВАРИСТВОМ У ЗВІТНОМУ РОЦІ

_(тис. грн)

2. Аналіз відповідності фактичного обсягу товарообороту купівельним фондам населення. З цією метою виявляють зміну процентного відношення роздрібного товарообороту без продажу за безготівковим розрахунком товарів організаціям і установам (дрібний гурт) до облікованих грошових доходів населення, яке обслуговується. Якщо у зоні діяльності кооперативної організації складається баланс грошових доходів і видатків населення, то в ході аналізу товарообороту слід використати дані про купівельні фонди, які являють собою частину грошових доходів населення, що використовуються для купівлі товарів. У процесі аналізу розраховують середній товарооборот і грошові доходи, або купівельні фонди на душу населення за попередній і звітний роки. На основі вивчення цих показників у динаміці роблять висновки про ступінь охоплення товарооборотом грошових доходів населення. Ріст відсотка охоплення грошових доходів населення товарооборотом свідчить про краще задоволення потреб населення в товарах. І навпаки - значне відставання товарообороту від темпів росту доходів населення може свідчити про недоліки в організації торгівлі.

Всі ці розрахунки з аналізу відповідності товарообороту покупним фондам населення оформляються в окремій аналітичній таблиці (табл. 2.2). Згідно з даними цієї таблиці динаміка обороту з реалізації товарів населенню і дрібного гурту суттєво відрізняються: обсяг обороту дрібного гурту порівняно з попереднім роком у порівнянних цінах знизився на 25,3 %, а продаж товарів населенню зріс на 15,5 %. Ріст товарообороту на душу населення у діючих цінах порівняно з попереднім роком становив 31,8 %. Він значно випереджав зростання грошових доходів у розрахунку на душу населення, які збільшились на 26,1 %.

Це привело до росту на 2,9 % охоплення роздрібним товарооборотом (у діючих цінах) грошових доходів населення, що можна було б оцінити позитивно, якби не вплив зміни цін на товари. При врахуванні індексу цін (1,145) темпи збільшення фізичного обсягу товарообороту на душу населення були значно нижчими від темпів зростання доходів. Тому процент охоплення роздрібним товарооборотом, перерахованим у порівнянні ціни, грошових доходів населення у звітному році до попереднього року знизився на 5,8 %. В умовах кризового стану економіки держави в цілому це свідчить не стільки про недостатній рівень організації торгівлі, скільки про зниження реальної купівельної спроможності населення.

3. Оцінка ролі торговельного підприємства чи об'єднання в загальнорайонному (міському) товарообороті. Для цього використовують дані, які характеризують розвиток мережі підприємств торгівлі і ресторанного господарства, обсяг, динаміку і структуру роздрібного товарообороту всіх торговельних систем району чи міста. Визначають питому вагу райспоживспілки чи споживчого товариства у загальному обсязі роздрібного товарообороту району. При цьому береться до уваги роздрібний товарооборот всіх торговельних систем, включаючи і приватні магазини. У ході аналізу ці показники вивчають у динаміці за ряд років. Якщо спостерігається зниження участі споживчої кооперації в загальнорайонному товарообороті, то це оцінюється як негативне явище. Хоча слід відмітити, що на початковому етапі процесу приватизації і виникнення нових торговельних систем різних форм власності це до певної міри об'єктивний процес.

Таблиця 2.2

ОХОПЛЕННЯ РОЗДРІБНИМ ТОВАРООБОРОТОМ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ГРОШОВИХ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

Таблиця 2.3

Зміна частки роздрібного товарообороту організацій споживчої кооперації в обороті всіх торговельних систем району

Так, згідно з даними табл. 2.3 загальний обсяг роздрібного товарообороту споживчого товариства у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 14,7 %. Водночас оборот усіх торговельних систем району за цей самий період зріс тільки на 4,6 %, а обсяг роздрібного товарообороту системи райспоживспілки знизився на 1,6 %. Це привело до зниження частки обороту підприємств системи споживчої кооперації в загальнорайонному товарообороті на 5,3 %. Питома вага споживчого товариства в обороті всіх торговельних систем зросла на 1 %, а в обороті системи райспоживспілки - на 2 %. Це свідчить про значний ріст активності споживчого товариства не тільки порівняно з підприємствами своєї системи, але й на загальнорайонному фоні.

За наявності даних розглянуті показники доцільно розраховувати не тільки за загальним обсягом роздрібного товарообороту, але й окремо з обороту продовольчих і непродовольчих товарів, обороту підприємств ресторанного господарства. Це дозволить більш глибоко аналізувати роль торговельного підприємства чи об'єднання в загальнорайонному чи міському обороті, а також у якійсь мірі оцінити зміни конкурентного середовища.

4. Аналіз виконання плану товарообороту магазинами й іншими структурними підрозділами. На практиці частими є випадки, коли перевиконання плану товарообороту загалом по торговельному підприємству чи об'єднанню супроводжується значним недовиконанням плану в окремих магазинах. Нерідко за середніми даними по торговельному підприємству приховується незадовільна робота окремих його підрозділів, які систематично не виконують план роздрібного товарообороту. Тому, аналізуючи загальний обсяг роздрібного товарообороту торговельного підприємства (об'єднання), значну увагу приділяють оцінці виконання плану товарообороту всіма його структурними підрозділами і їх вкладу в оборот підприємства загалом.

У райспоживспілці розглядають виконання плану і динаміку товарообороту у розрізі споживчих товариств і самостійних підприємств (коопунівермаг, кооппродторг та ін.); в районному споживчому товаристві у розрізі роздрібних торговельних підприємств (об'єднань). При цьому для аналізу використовуються дані про роздрібний товарооборот торговельної мережі без ресторанного господарства, оборот якого аналізують окремо.

У процесі аналізу складають аналітичні таблиці, в яких приводять результати розрахунків виконання плану товарообороту за структурними підрозділами, а також показники динаміки товарообороту у порівнянних цінах. На основі таких таблиць, складених за квартал, півріччя, 9 місяців чи рік, роблять висновки про те, які підрозділи найкраще справилися зі своїми завданнями і забезпечили ріст товарообороту. Особливу увагу приділяють підрозділам, які не справились з виконанням плану і допустили зменшення обсягу товарообороту порівняно з відповідним періодом попереднього року.

Причини незадовільної роботи окремих споживчих товариств чи підприємств можна виявити лише на основі глибокого вивчення господарської діяльності кожного з них. У споживчому товаристві, універмазі чи іншому підприємстві аналізують виконання плану товарообороту у розрізі магазинів, їх секцій, бригад. Для цього групують магазини за рівнем виконання ними плану товарообороту у звітному періоді.

Розглянемо це на прикладі виконання плану загального обсягу товарообороту по групах магазинів споживчого товариства.

Таблиця 2.4

ГРУПУВАННЯ МАГАЗИНІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

ЗА РІВНЕМ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ТОВАРООБОРОТУ У ЗВІТНОМУ РОЦІ

Як показують дані табл. 2.4, план роздрібного товарообороту торговельна мережа споживчого товариства перевиконала на 2,6 %. Однак при цьому 13 магазинів, або 46,5 % від їх загальної кількості не виконали план товарообороту. У результаті цього населенню не реалізовано товарів на 11 тис. грн, що становить по відношенню до плану товарообороту 2,4 %. Наявність великої кількості магазинів, які не виконали планові завдання, - негативне явище. Населення, яке обслуговують ці магазини, могло опинитись у гірших умовах порівняно з тим, яке проживає в зоні роботи магазинів, в яких плани обороту за обсягом і асортиментом перевиконувались. Крім того, нерівномірне виконання планів товарообороту магазинами приводить до значних коливань у виконанні норм виробітку продавців, перевитрат заробітної плати. Магазини, які не виконують план, мають, як правило, більш високі витрати обігу і нижчий рівень доходів.

В табл. 2.4 досить чітко проглядається зв'язок між розмірами магазинів і рівнем виконання плану товарообороту. Низький рівень виконання плану товарообороту спостерігається в магазинах з невеликим обсягом обороту. В групах з вищим рівнем виконання плану середній оборот магазинів більший. Так, у групі магазинів з рівнем виконання плану до 95 % середній товарооборот у звітному році становив 11,8 тис. грн, тоді як у групі з рівнем виконання плану більше від 105 % він складав 24,4 тис. грн. Тобто в цій найбільш благополучній групі він був вищим у 2,1 рази. Товарооборот п'яти магазинів цієї групи становив 26 % від усього обороту торговельної мережі споживчого товариства.

Такий зв'язок між обсягом обороту магазинів і рівнем виконання плану товарообороту часто спостерігається на практиці. Це можна пояснити перевагами великих магазинів перед дрібними. Вони в більшості випадків вигідніше розміщені, мають кращу матеріально-технічну базу, більший обсяг і ширший асортимент товарів, краще організоване постачання, вищу якість обслуговування покупців.

Для оцінки виконання плану товарообороту кожним магазином за звітний період складають табл. 2.5.

Дані цієї таблиці дають можливість оцінити не тільки рівень виконання плану і динаміку товарообороту магазинами, але й обсяг роздрібного товарообороту в торговельній мережі, розміщеній у кожному із населених пунктів, які обслуговує споживче товариство.

Невиконання планів товарообороту в окремих населених пунктах, зменшення його обсягу порівняно з попереднім роком в порівнянних цінах вимагає серйозного вивчення причин цього явища з метою покращення торговельного обслуговування. Це має особливо важливе значення в умовах виникнення в цих населених пунктах нових магазинів інших торговельних систем і посилення конкуренції.

У процесі аналізу виконання плану загального обсягу товарообороту в першу чергу звертають увагу на магазини, які регулярно не справляються з плановими завданнями. Таке явище найчастіше спостерігається тоді, коли торговельні підприємства потребують покращення постачання, кадрових змін, ремонту, розширення площ, вдосконалення графіків роботи тощо.

На торговельних підприємствах, де виявлені значні недовиконання плану товарообороту, додатково перевіряють обгрунтованість планів, їх відповідність паспортним даним магазинів і конкретним умовам діяльності.

5. Аналіз динаміки товарообороту за ряд років і виконання плану по кварталах та місяцях. Цей напрямок в аналізі загального обсягу роздрібного товарообороту торговельного підприємства чи об'єднання дозволяє виявити закономірності і основні тенденції його розвитку, перевірити обгрунтованість перспективних і поточних планів.

Таблиця 2.5

ЗМІНА ЧАСТКИ РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В ОБОРОТІ ВСІХ ТОРГОВЕЛЬНИХ СИСТЕМ РАЙОНУ

При вивченні динаміки товарообороту дані необхідно привести в порівнянний вигляд. Для того слід врахувати організаційні зміни в торговельній мережі, якщо вони мали місце у періоді, який вивчається, а також зміну цін.

Наприклад, якщо у звітному періоді з метою укрупнення об'єднались два споживчі товариства в одне, то при вивченні динаміки товарообороту необхідно товарооборот цих споживчих товариств за попередні періоди також встановлювати разом.

Для перерахунку товарообороту звітного періоду в ціни базисного періоду використовують індекси цін, які визначаються органами Держкомстату України. Весь товарооборот по всіх товарах перераховується з використанням загального індексу цін. По окремих групах товарів перерахунок у порівнянні ціни роблять за допомогою індивідуальних індексів цін.

Індекс фізичного обсягу товарообороту в незмінних цінах визначають за формулою:

де Ід - індекс фізичного обсягу товарообороту;

X д₁ Р₀ - товарооборот звітного року в базисних цінах;

X д₀ Р₀ - роздрібний товарооборот базисного періоду.

Згідно з даними табл. 2.5 індекс фізичного обсягу товарообороту торговельної мережі споживчого товариства у звітному році до попереднього року становив 1,058 (410,4 : 387,9). Цей індекс характеризує зміну обсягу товарообороту при виключенні впливу зміни цін.

У процесі аналізу динаміки товарообороту визначають також індекс зміни його обсягу в діючих цінах.

Для характеристики динаміки товарообороту, крім індексів його фізичного обсягу, розраховують наступні показники: темп росту; абсолютний приріст; темп приросту і абсолютне значення одного проценту приросту. Ці показники розраховують як базисним, так і ланцюговим способами.

Для розрахунку базисних показників темпів росту всі показники динамічного ряду ділять на товарооборот базисного періоду, який приймають за 100 %. При розрахунку ланцюгових показників темпів росту товарооборот кожного наступного періоду порівнюють з попереднім.

Базисним і ланцюговим способом розраховують також абсолютний приріст товарообороту як різницю абсолютних рівнів динамічного ряду.

Відносну оцінку абсолютного приросту товарообороту порівняно з початковим рівнем дають показники темпу приросту. їх розраховують шляхом ділення абсолютного приросту, помноженого на 100, на величину базисного рівня або рівня попереднього періоду.

Визначають також абсолютне значення 1 % приросту як відношення абсолютного приросту до темпу приросту у відсотках.

Результати розрахунку показників динаміки товарообороту торговельної мережі споживчого товариства за останні п'ять років наведені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

ПОКАЗНИКИ ДИНАМІКИ РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА 2004-2009 РР.

Дані таблиці свідчать, що після спаду обсягу товарообороту у 2006 р. в наступних роках мала місце тенденція стійкого росту обороту торговельної мережі. За п'ятиріччя він збільшився на 42,9 %. Однак темпи приросту товарообороту у відсотках до попереднього року знижувались при постійному збільшенні абсолютного значення одного відсотка приросту. Очевидно, що в кожному наступному році відсоток приросту товарообороту торговельної мережі давався споживчому товариству із все більшими зусиллями. Це пов'язано з динамікою платоспроможного попиту населення і можливостями його задоволення.

Крім розглянутих показників, в процесі аналізу динамічних рядів розраховують також середньорічні темпи зміни товарообороту

(Т) за формулою середньої геометричної для абсолютних рівнів ряду динаміки:

де у_п - кінцевий рівень ряду динаміки; у₀ - початковий рівень ряду динаміки;

п - число періодів в інтервалі (відрізку) часу, що вивчається. Середньорічний темп росту товарообороту торговельної мережі споживчого товариства за 2004-2009 рр. становив:

Динаміку товарообороту показують з допомогою графіків, які допомагають більш наочно побачити основні тенденції його зміни.

Для вивчення закономірностей розвитку товарообороту можуть використовуватись математико-статистичні методи, які дають можливість визначити загальну тенденцію його розвитку у вигляді плавної зміни рівнів динамічного ряду. З цією метою найчастіше використовують метод аналітичного вирівнювання.

Перш ніж приступити до знаходження цим способом загальної тенденції розвитку ряду динаміки графічно представляють дані динамічного ряду. На основі аналізу графічних даних виявляють форму кривої і обирають формулу рівняння, що відповідає цій кривій.

Якщо спостерігається тенденція рівномірного росту чи зниження обсягу товарообороту, тоді вирівнювання рівнів ряду динаміки проводиться з використанням рівняння прямої:

де а₀ - початковий рівень, тобто відрізок на осі ординат від нуля до точки перетину з нею прямої;

а₁ - середня швидкість приросту або зниження рівнів динамічного ряду.

Для знаходження параметрів цього рівняння складають систему двох нормальних рівнянь:

де , - одиниця часу (квартал, рік).

Цю систему рівнянь розв'язують способом найменших квадратів. Розраховані параметри підставляють у рівняння прямої. З допомогою цього рівняння, підставляючи в нього емпіричні дані обсягу товарообороту від першого року до останнього, знаходять теоретичні, тобто вирівняні значення товарообороту.

Коли загальна тенденція не характеризується рівномірною зміною рівнів товарообороту, використовують для аналітичного вирівнювання одне із рівнянь кривої лінії. Найчастіше застосовують рівняння параболи другого і більш високих порядків.

Рівняння параболи другого порядку має наступний вигляд:

Вирівнювання емпіричних даних про товарооборот за цим рівнянням дозволяє розрахувати не тільки середню швидкість (а), але і середнє прискорення чи сповільнення в змінах рівнів динамічного ряду (а2).

Якщо в одержаному в результаті вирівнювання рівнянні параболи другого порядку параметри аі і а₂ мають позитивні значення, тоді рівень товарообороту в ряді динаміки збільшується з прискоренням. При позитивному значенні параметра а₁ і негативному а₂ зміна товарообороту характеризується випуклою кривою, в якій поступовий ріст значень членів ряду після точки максимуму змінюється їх зменшенням. І, навпаки, для ввігнутої кривої, в якій після точки мінімуму зменшення членів ряду змінюється їх ростом, значення параметра а₁ буде негативним при позитивному значенні параметра а₂.

Чим ближче знаходиться теоретична лінія зміни товарообороту від емпіричної, тим більш правильно вона характеризує зміну рівнів обсягу продажу у динамічному ряді.

Якщо загальна тенденція розвитку товарообороту виражається рівнянням якої-небудь складної кривої, для спрощення розрахунків може використовуватись спосіб ковзної середньої. При цьому способі проводиться згладжування динамічного ряду шляхом заміни індивідуальних рівнів їх середніми значеннями, розрахованими за відповідні періоди.

В процесі аналізу загального обсягу товарообороту дають також оцінку його змін по місяцях і кварталах звітного року як у порівнянні з відповідними періодами попереднього року, так і з планом.

Дані про рівень виконання плану і динаміку товарообороту торговельної мережі споживчого товариства по місяцях і кварталах звітного року наведені у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

РОЗДРІБНИЙ ТОВАРООБОРОТ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА КВАРТАЛАМИ І МІСЯЦЯМИ

(тис. гри)

Ці дані показують, що товарооборот як у попередньому, так і звітному році зростав з кварталу в квартал. У перших трьох кварталах звітного року споживче товариство забезпечило ріст обсягу роздрібного товарообороту в порівнянних цінах до відповідних періодів попереднього року. Найбільш значним було збільшення товарообороту в другому і третьому кварталах - відповідно 113,8 % і 111,6 % до минулого року. При цьому ріст товарообороту спостерігався в кожному місяці цих кварталів. Це можна пояснити більш значним ростом доходів сільського населення, яке обслуговує споживче товариство, і його платоспроможним попитом в літні місяці, а також підвищенням торговельної активності кооперативу.

В четвертому кварталі обсяг товарообороту споживчого товариства до відповідного періоду минулого року зменшився на 1,1 %, або на 1,5 тис. грн. Однак у цьому кварталі план товарообороту був виконаний на 102,9 %, а фактичний його обсяг порівняно з третім кварталом зріс на 3,7 тис. грн. Тому можна зробити висновок, що торговельна активність в четвертому кварталі суттєво не знизилась.

Недовиконання плану товарообороту в першому кварталі на 4 %, або на 3,7 тис. грн, відбулось на фоні хоч і незначного, але збільшення обсягу товарообороту порівняно з попереднім роком. Все це дає підстави в цілому позитивно оцінити динаміку товарообороту споживчого товариства по кварталах звітного року.

6. Підсумкова оцінка стану загального обсягу товарообороту торговельного підприємства (об'єднання). На цьому етапі узагальнюють результати аналізу, одержані на попередніх його етапах з метою одержання більш загальної картини стану явища, що вивчається. Для цього систематизують позитивні і негативні моменти виконання плану і динаміки загального обсягу товарообороту торговельного підприємства.

Проведений аналіз загального обсягу роздрібного товарообороту торговельної мережі споживчого товариства показав:

Позитивні моменти:

1. Забезпечено виконання річного плану товарообороту.

2. Досягнуто зростання обсягу товарообороту до попереднього року.

3. Зріс процент охоплення товарооборотом грошових доходів населення.

4. Більш високими темпами розвивався роздрібний товарооборот споживчого товариства порівняно з оборотом системи райспоживспілки в

Негативні моменти:

1. Допущено недовиконання плану товарообороту в першому кварталі, а також в окремі місяці четвертого кварталу.

2. Знизився обсяг дрібнооптового обороту.

3. Не всі магазини справились з виконанням річного плану товарообороту.

цілому і загальнорайонним товарооборотом.

5. Була досягнута стійка динаміка товарообороту по кварталах звітного року.

6. Починаючи з базисного року спостерігалась тенденція стійкого зростання товарообороту торговельної мережі по роках.

Позитивні моменти як за їх кількістю, так і вагомістю значно переважають над негативними. Крім цього, негативні моменти в основному пов'язані з ритмічністю і рівномірністю виконання планів, які мають індикативний характер.

Одержані результати позитивно характеризують розвиток загального обсягу роздрібного товарообороту і свідчать про ріст ділової активності споживчого товариства.