Цивілізації являють собою величезні паракраїнні, наднаціональні світові утворення, для кожного з яких характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету, загального сприйняття світу.
Визначення сутності цивілізації та критеріїв їх членування є досить дискусійним питанням, яке розглядалося в працях М. Данилевського, А. Тойнбі, Ф. Броделя, П. Сорокіна, С. Хантінгтона, Ю. Павленко, Ю. Яковця та ін.
Так, за Ю. Павленком, розрізняють цивілізаційні світи:
- Китайсько-Далекосхідний;
- Індійсько-Південноазійський;
- Мусульмансько-Афразійський;
- Макрохристиянський.
Макрохрихристиянський світ характеризується найбільшою неоднорідністю та містить:
- Західноєвропейсько-північноамериканську (з Австралією та деякими іншими її філіаціями) цивілізацію;
- Латиноамериканську та Православно-Слов'янську цивілізації, а в межах останньої Західноправославну (українсько-білоруську) та Східноправославну (московсько-російську) субцивілізації.
За С. Хантінгтоном, розрізняють цивілізації:
- Синську;
- Японську;
- Індуїстську;
- Ісламську;
- Православну;
- Західну;
- Латиноамериканську.
За Ю. Яковцем, слід виділяти дві групи цивілізацій:
- більш розвинуті (Північноамериканська, Західноєвропейська, Японська) цивілізації;
- менш розвинуті (Російська, Китайська, Індійська, Латиноамериканська, Мусульманська) цивілізації.
Взаємодія цивілізацій відбувається у двох площинах:
а) зіткнення цивілізацій;
б) зростання взаємопроникнення цивілізацій.
Головними цінностями цивілізації - економічного лідера сучасності (Західно-християнської) є:
1) домінанта ринкового господарства;
2) пріоритетність раціонального знання;
3) принцип законності та захисту прав людини. Головними цінностями традиційних цивілізацій є:
1) співпадіння суб'єктів влади та власності;
2) переваги глибинного, традиційного, сакрального знання;
3) відносно низький рівень незалежності окремої особистості. Міжцивілізаційна взаємодія в умовах глобалізації позначена
швидкою інтенсифікацією міжцивілізаційних відносин шляхом зростання потоків товарів, послуг, капіталів, інформації, міграції робочої сили тощо, та потужним впливом Західно-християнської цивілізації на процеси економічних перетворень в межах інших цивілізацій.
Економічний та культурний наступ Західно-християнської цивілізації довгий час забезпечував її домінанту на економічному напрямі, отримання технологічної ренти, необхідних ресурсів та трансфер в країни, що належать до ареалу поширення інших цивілізацій екологічно небезпечних виробництв.
Проте, в умовах глобалізації домінуюча цивілізація отримує проблеми:
- зростає соціальне розшарування, поділ на високопрофесійних фахівців та низькокваліфікованих виконавців;
- посилюється роль елітарності;
- відносно послаблюється роль демократичних інститутів;
- зростає відчуження окремих осіб від сприйняття дійсності, її віртуалізація;
- знижується моральний рівень в суспільстві;
- зростає злочинність;
- збільшується інформаційний шум.
Найбільш істотно світова економічна криза 2007-2010 рр. позначилась на економіці католицько-протестантського та православного цивілізаційних просторів. Економіка ж конфуціансько-буддистського та ісламського ареалу продемонструвала економічне зростання. Це дає підстави деяким дослідникам прогнозувати можливу зміну глобального економічного порядку і лідерства в найближчі 30-40 років, а також посилення міжцивілізаційної економічної конкуренції
ТЕМА 22. ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ
22.1. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій
22.2. Вашингтонський консенсус: проблеми і наслідки. Пост-Вашингтонський консенсус
22.3. Україна у процесах європейської інтеграції
22.4. Участь України у регіональних інтеграційних угрупуваннях
22.5. Проблеми формування стратегії економічного розвитку України
ПЕРЕДМОВА
ГЛАВА 1. ВСТУП ДО КУРСУ "МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА"
1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки