Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - 1.4.35. Що слід розуміти під вторинним ринком цінних паперів?

Вторинний ринок - це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів, випущених в обіг раніше. Покупці на вторинному ринку укладають угоди не з емітентом, а з новими власниками цінних паперів. На вторинному ринку андеррайтери виступають в ролі брокерів, тобто зводять разом покупців і продавців, і в ролі принципалів, тобто скуповують і продають цінні папери з метою стабілізації цін. Вторинний ринок є основним ринком, оскільки саме на ньому відбувається: а) торгівля цінними паперами, випущеними в обіг раніш, і б) встановлення курсу цінних паперів, тобто визначення тієї ринкової ціни, котра відображає всю наявну інформацію про конкретний цінний папір.

Особливістю вторинного ринку є високий рівень ліквідності, тобто можливості швидкого продажу цінних паперів. Ліквідність ринку тим вища, чим більше учасників купівлі-продажу цінних паперів.

Вторинний ринок складається з:

❖ організованого, біржового ринку;

❖ неорганізованого - "вуличного" ринку (торгівля "з прилавка").

В 70-х роках виникли і швидко розвиваються так звані "третій" і "четвертий" ринки цінних паперів. Фондова біржа, як організований і регулярно функціонуючий ринок цінних паперів, є центральним ринком акцій найбільших монополій. Всього у світі нараховується приблизно 200 бірж у більше ніж 60 країнах. Найбільші з них: Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська, Середньо-Західна (США) та ряд інших. 31 біржа входить до Міжнародної федерації фондових бірж (МФФБ), розташованої в Парижі.

Лондонська і Токійська біржі у великих розмірах торгують акціями іноземних компаній. На цих біржах в 1991 році було зареєстровано відповідно 613 і 125 іноземних компаній.

Щоб стати членом біржі, необхідно купити "місце" на біржі, тобто право на торгівлю і мати в торговельній зоні біржі свого трейдера працівника брокерської фірми, який безпосередньо виконує замовлення на купівлю-продаж цінних паперів. Брокерська фірма, що має "місце" на біржі, називається "фірмою з місцем на біржі". Акція, котра допущена до торгів на біржі, називається "зареєстрованим цінним папером, що пройшов лістинг".

На Нью-Йоркській біржі основними критеріями, котрими керується рада директорів біржі при прийнятті рішень про допуск акцій компанії до котирувань, є:

1) ступінь національного інтересу до даної компанії;

2) місце компанії в галузі та її стабільність;

3) належність компанії до зростаючої галузі і перспективи, котрі дозволили б їй зберегти свої позиції.

Компанії, чиї акції пройшли процедуру лістингу (реєстрації), повинні щорічно платити мито і періодично надавати певну інформацію інвесторам. Якщо інтерес до цінного паперу неухильно падає, то рада директорів приймає рішення про делістинг цінного паперу. Папір буде вилучено з обігу. Допускається також тимчасово призупинення торгівлі яким-небудь цінним папером у випадку ажіотажу з тієї чи іншої причини навколо цінного паперу.

На Нью-Йоркській та інших американських біржах йде торгівля в основному не акціями іноземних компаній, а американськими депозитарними розписками (АДР), які засвідчують володіння певною кількістю акцій якої-небудь іноземної компанії, поміщених на депозиті в банку країни, де вона зареєстрована. АДР є цінними паперами, а банк, що випустив їх, гарантує американському інвестору виплату в доларах США всіх дивідендів, котрі виплачує ця компанія.

Вимоги до іноземних фірм, які бажають включити свої акції в лістинг, набагато жорсткіші, ніж до національних. Так, на Нью-Йоркській біржі вимогою для включення в лістинг є чиста вартість реального основного капіталу в розмірі не менше 18 млн. дол., для іноземної фірми - 100 млн. дол.

В залежності від виду торговельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії: брокер-комісіонер, брокер, працюючий в залі, біржовий брокер і "спеціаліст". На Нью-Йоркській біржі з 1366 членів біржі 700 чоловік - це брокери-комісіонери, 400 - "спеціалісти", 225 - брокери, працюючі в залі, і 41 чоловік - біржові брокери.

Брокери-комісіонери збирають у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляють їх в зал біржі і відповідають за їх виконання. За свої послуги збирають з клієнтів комісійні.

Біржові брокери виконують в біржовому залі доручення інших брокерів, допомагають брокерам-комісіонерам.

Біржові грейдери здійснюють операції лише за свій рахунок. Свій прибуток вони отримують, використовуючи незбалансованість на ринку, котра призводить до тимчасового завищення або заниження курсів цінних паперів.

"Спеціалісти" виконують дві функції:

❖ здійснюють виконання заявок з обмеженням ціни, оскільки є брокерами для брокерів;

❖ діють як ділер з певних груп акцій, тобто купують і продають цінні папери певної групи за свій рахунок, отримуючи при цьому прибуток. "Спеціаліст" повинен підтримувати стабільність на ринку тих цінних паперів, з котрих він призначений вести операції. Для цього він повинен компенсувати тимчасові дисбаланси між числом заявок на купівлю і заявок на продаж шляхом купівлі акцій, призначених для нього, зі свого рахунку. "Спеціалістам" належить провідна роль в біржовій торгівлі.