Міжнародні економічні відносини - Передрій О.С. - 2.1.5. Ринок послуг і його місце в міжнародних економічних відносинах

У сучасних умовах дедалі більшого значення в соціально-економічному житті набуває сфера послуг. За останні 2-3 десятиліття темпи її зростання значно випереджали з цього показника інші галузі. Стимулом був, по-перше, розвиток науково-технічного прогресу, який посилює соціалізацію економіки в цілому і сфери послуг зокрема. По-друге, зростання життєвого рівня закономірно веде до збільшення потреб у нових видах послуг. По-третє, розвиток промисловості і сільського господарства веде до вивільнення робочої сили, яка переливається у сферу послуг. По-четверте, відбувається перекваліфікація робочих місць, включаючи сферу управління, що обумовлено потребою у зменшенні витрат із метою підвищення конкурентоспроможності продукції і формування окремих незалежних платних консалтингових послуг. У результаті в 90-х роках частка всіх видів послуг у ВВП розвинених країн сягнула 70%.

Поява і розвиток світового ринку послуг, окрім причин, які наводилися вище, значною мірою обумовлені розвитком національних економік, що привело до збільшення обсягів світової торгівлі. У свою чергу це призвело до загострення конкуренції, в тому числі національної. Продажі на світовому ринку дедалі більше супроводжуються наданням виробничих послуг, послуг у транспортуванні, страхуванні, консалтингу і т. ін. Усе це і обумовило той факт, що сьогодні значний сегмент світової торгівлі займає сформований ринок послуг, так званий "невидимий сегмент" світової торгівлі (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Експорт послуг (млн дол.)

Складовими елементами його є:

- транспортні послуги;

- послуги, пов'язані з функціонуванням ринку технологій, ліцензій і патентів;

- туризм;

- банківські, страхові, інженірингові та лізингові послуги;

- заробітна плата й інші трудові доходи іноземних працівників;

- інформація, консалтинг, управління.

На світовому ринку послуг домінує вісім провідних країн, на які припадає 2/3 світового експорту послуг і понад 50% імпорту. Розвинені країни в експорті послуг займають 80%. Частка першої п'ятірки становить понад 60% експорту. На частку чотирьох країн - США, Англію, ФРН, Францію - припадає 44% світового експорту послуг.

Займаючи значну частку на світовому ринку, в той же час будучи вкрай різними як за формою, так і за змістом (рис. 2.3), послуги не створюють єдиного комплексного ринку, який характеризується наявністю загальних рис. Разом з тим ми можемо говорити про наявність важливих тенденцій, характерних для даного ринку.

Важливою рисою сучасного ринку послуг є концентрація і централізація капіталу у даній сфері. На зміну дрібним і середнім фірмам, які домінували на зовнішньому ринку в недалекому минулому, масово вийшли на ринок транснаціональні корпорації, які змогли технологічно придушити середні та дрібні фірми.

Другою важливою рисою є те, що поява ТНК у сфері послуг призвела до її розмивання, а також до розмивання кордонів між окремими видами послуг. Банки, наприклад, стали випускати кредитні картки, виконувати функції транспортних агентів.

Третя особливість полягає в тому, що послуги перетворились на складовий елемент внутрішньовиробничої діяльності ТНК (після продажне обслуговування продукції). Постало питання про необхідність регулювання ринку послуг на міжнародному, регіональному і галузевому рівнях. Перші вагомі кроки в цьому напрямку були зроблені в 70-х - 80-х роках. Вони характеризувалися використанням жорстких протекціоністських важелів для захисту молодої сфери послуг. Така політика визначалася як пріоритетна і реалізувалася через ліцензії, стандарти, митні бар'єри, контроль за цінами тощо. Пізніше регулювання потоків послуг відступило на другий план. Причому це стосувалося їх регулювання не тільки на рівні національних економік, а і в міжнародному масштабі. Ідея лібералізації і практика її здійснення відбулися в руслі загальних тенденцій, притаманних зовнішній торгівлі в цілому. Сьогодні на світовому ринку функцію регулювання міжнародних потоків послуг здійснюють, головним чином, міжнародні організації. Виникли спеціалізовані міжнародні організації, наприклад ІКАО - Організація міжнародної цивільної

авіації, ВТО - Всесвітня туристична організація, ЩО - Міжнародна морська організація і т.ін., які займаються в межах окремих галузей міжнародною торгівлею послугами (згідно з останньою інформацією, понад сорок організацій).

Якщо, наприклад, у межах ІКАО здійснюється уніфікація правил польотів і експлуатації повітряного транспорту, аеродромів, аеронавігаційних засобів, то Всесвітня туристична організація визначає норми і стандарти утримання готелів, ресторанів тощо.

На регіональному рівні регулювання ринку послуг, як правило, здійснюється в межах інтеграційних регіональних угод. У ЄС, наприклад, зняті обмеження на взаємну торгівлю послугами.

Практично всі міжнародні потоки послуг є об'єктом регулювання міжнародних організацій. Спочатку це була ГАТТ, а з 1 січня 1995 року Угода про регулювання торгівлі послугами увійшла як невід'ємна складова частина до Всесвітньої торгової організації.