Міжнародні економічні відносини - Передрій О.С. - Валютна структура МКР

Міжнародний валютний ринок тісно пов'язаний з Міжнародним кредитним ринком (МКР). Він являє собою частину ринку позичкових капіталів, на якому надаються середньо-і довгострокові іноземні кредити. Вони розрізняються за цільовим призначенням, формами надання, об'єктами кредитування, характером забезпечення, термінами (рис. 2.18).

Рис. 2.18. Основні види міжнародного кредиту

Виникнення МКР обумовлено низкою причин і факторів, що діють у світовій економіці. До них в першу чергу належать активне формування, починаючи із середини 80-х років, та функціонування у світовому господарстві транснаціональних корпорацій. Уже на початку 70-х років у США та 14 західноєвропейських державах нараховувалося двісті міжнародних корпорацій.

Протягом другої половини XX століття число ТНК не тільки продовжувало зростати, але, що є характерним для цього процесу, значно зросла їх економічна могутність. їх розвиток вимагав прискореного розвитку МКР.

За останні 10-15 років міжнародний кредит зазнав суттєвих змін. Якщо, наприклад, у 1980 році обсяг міжнародного кредиту становив 320 мільярдів доларів, то у 1995 році - майже 8 трильйонів доларів.

У МКР виділяють чотири структури:

- функціональну;

- інституційну;

- географічну;

- валютну.

Функціональна структура МКР

Важливим елементом функціональної структури МКР є світовий грошовий ринок (СГР). СГР - не що інше, як система відносин, які виникають у процесі купівлі-продажу грошового капіталу, який функціонує як купівельний і платіжний засіб. СГР включає в себе міжбанківський ринок - сукупність відносин між банками з приводу надання короткострокових позичок на суму не менше ніж один мільйон доларів.

Основними тенденціями розвитку функціональної структури МКР є інтенсивний розвиток секюритизації - перехід із кредитних форм надання позичок на випуск цінних паперів, активізація ринку цінних паперів (РЦП). Якщо, наприклад, у 1980 році в загальному обсязі МКР кредит становив 41%, а облігації - 59%, то в 1996 році цей показник становив відповідно 29 і 71%.

Інституційна структура МКР

Структура передбачає, в першу чергу, вичленування її суб'єктів. їх можна розділити на три групи - професіональних посередників, позичальників і кредиторів.

Основними тенденціями розвитку інституційної МКР є зниження ролі банків, зростання ролі держав у експорті капіталу і підвищення ролі міжнародних економічних і валютно-фінансових організацій.

Географічна структура МКР

Основними міжнародними фінансово-кредитними центрами є: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Люксембург, Токіо, Сінгапур, Гонконг.

У 90-ті роки на економічно розвинені країни припадало 90% обсягу світових позичкових капіталів, 5% - на країни, що розвиваються, 1% -на Центрально-Східноєвропейські країни.

Валютна структура МКР

1. Національний ринок валют.

2. Міжнародний ринок валют.

3. Євроринок валют .

Національний ринок валют - використання позичальниками і кредиторами національної валюти тієї чи іншої країни.

Міжнародний ринок валют становить собою сукупність національних ринків валют. Основними тенденціями його розвитку є зниження ролі долара США на світовому кредитному ринку. У 80-х роках частка США на світовому ринку позичкових капіталів становила 75% від усіх зарубіжних банківських активів. У 90-х роках вона становила менше 60%.

Важливою часткою міжнародного кредитного ринку є євроринок, під яким слід розуміти ринок, на якому депозитні та позичкові операції здійснюються в доларах США і євровалютах.

У кінці 50-х років на Європейському континенті почав зароджуватися ринок євродоларів. Він обслуговував переважно американські ТНК, засновані в країнах Західної Європи. З часом на Європейському континенті виникли інші міжнародні кредитні ринки - ринок євроієн, ринок євромарок, євролір тощо.

У чому суть євровалюти?

Це є своєрідна валюта. її суть полягає в тому, що це будь-яка національна валюта, яка розміщена в банківській системі за межами своєї країни. Отже, евровалюта, маючи країну свого походження, в той же час їй не належить. Таким чином, ця особливість євровалюти надає їй над- або позанаціонально-го характеру. В такий спосіб, до прикладу, ні СІЛА, ні жодна інша країна, національна валюта якої стала евровалютою, ні країна, де ринки євровалюти розміщені, оскільки евровалюта - це не їх валюта, не можуть регулювати їх рух.

На євроринку надаються кредити на різних умовах:

- по твердій відсотковій ставці;

- на плаваючій ставці (зміна відсоткової ставки впродовж терміну кредиту);

- стенд-бай (кредит у євровалюті);

- синдиційовані (додаткові протиризикові гарантії). Звичайний термін кредиту по твердій ставці - до двох років.

Але більш розповсюдженими є ролловірні кредити. Вони передбачають зміну ставки залежно від динаміки попиту і пропозиції на кредитному ринку.

Кредити "стенд-бай" дають клієнту можливість отримати кредит у євровалюті. Банк знімає комісійні за зобов'язання надавати клієнту фінансові ресурси незалежно від того, користується він кредитом чи ні.

Єврооблігації (облігації у валютах).

Як правило, єврооблігації випускаються у валюті, відмінній від валюти тієї країни, яка їх випускає. Звичайний термін погашення єврооблігацій - 10-15 років. Майже у всіх випадках єврооблігації випускаються на пред'явника, тому вони мають високий рівень ліквідності.

Міжнародний ринок євровалюти постійно зростає. На сьогодні наднаціональна грошова маса стала домінуючою силою на міжнародних фінансових ринках. Нею здійснюється неконтрольований кредит на світових ринках грошей, що є одним із факторів виникнення валютних криз.