Транспортний сектор економіки має життєво важливе значення для товарного ринку, забезпечуючи вільне переміщення товарів і людей. Транспорт є основною сполучною ланкою між продавцем і покупцем. Його завдання полягає в тому, щоб забезпечити своєчасну доставку товарів у належному стані на певну відстань у певний пункт призначення.
Існують різні види транспорту, класифікація яких наведена на малюнку 34.
Розподіл перевезень між різними видами транспорту здійснюється з урахуванням їх техніко-економічних особливостей.
Так, для залізничного транспорту характерна масовість, універсальність, регулярність, висока швидкість та дешевизна перевезень. Морський транспорт забезпечує значну частину зовнішньоекономічних контрактів. Річковий (внутрішній водний) транспорт використовується в основному для обслуговування підприємств, розташованих біля річок, а також у змішаних перевезеннях із залізничним транспортом з метою вивільнення останнього в період сезонних робіт.
Автомобільний транспорт відрізняється високою мобільністю, забезпечує зв'язок між клієнтурою і залізничними станціями та пристанями, не потребує дорогих перевантажень. Трубопровідний транспорт використовується в основному для транспортування нафти та нафтопродуктів, а також природного газу. Повітряний транспорт використовується при перевезеннях на далекі відстані цінних, дефіцитних і швидкопсувних вантажів.
Левова частка транспортних перевезень у народному господарстві України припадає на автомобільний транспорт.
Автомобільні перевезення здійснюються на основі договорів перевезення з транспортними підприємствами і оформлюються товарно-транспортною накладною.
Мал. 34. Види транспорту
Товарно-транспортна накладна (англ. waybill) складається в чотирьох примірниках (два для перевізника і по одному для продавця та покупця), підписується перевізником і вантажовідправником, а після прибуття під розвантаження до покупця останній повинен зазначити час прибуття автомобіля під розвантаження та вибуття з розвантаження, підписати накладну і поставити свою печатку. Товарно-транспортна накладна виписується на спеціальному бланку, форма якого встановлюється Міністерством транспорту.
Автомобільні тарифи встановлюються з розрахунку за перевезення однієї тонни вантажу залежно від відстані.
Значну конкуренцію автомобільним перевезенням складають перевезення залізницею. Залізничні перевезення здійснюються за допомогою укладання договорів перевезення з залізницями. Документом, що підтверджує наявність договору перевезення, а також посвідчує факт прийняття вантажу до перевезення, є залізнична накладна.
Залізнична накладна (англ. railwaybill) складається з чотирьох аркушів: 1 - оригінал накладної, 2 - дорожня відомість, 3 - корінець дорожньої відомості, 4 - квитанція про приймання вантажу. Оригінал накладної супроводжує відправлення до станції призначення і видається одержувачу разом з вантажем. Дорожня відомість заповнюється на кожне відправлення вантажу в момент прийняття вантажу до перевезення. Корінець дорожньої відомості залишається на станції відправлення, а дорожня відомість слідує з вантажем до станції призначення. Квитанція про приймання вантажу - це розписка залізниці в прийнятті вантажу до перевезення. Вона залишається у вантажовідправника і є основним документом при зміні договору перевезення та пред'явленні будь-яких вимог до залізниці.
Плата за перевезення стягується у вигляді залізничного тарифу, який, як і при автомобільному перевезенні, встановлюється з розрахунку за перевезення однієї тонни вантажу залежно від відстані.
Для міжнародних перевезень, нарівні з автомобільним та залізничним транспортом, широко використовуються морські перевезення. Залежно від виду морських перевезень розрізняють трампове і лінійне судноплавство.
Трамповими (від англ. tramp - бродяга) називаються судна, що здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу. Трампові судна перевозять в основному масові вантажі: деревину, руду, вугілля, зерно, нафтопродукти та інші вантажі, що перевозяться насипом, навалом або наливом. Проте багато трампових суден універсальні і можуть перевозити й так звані генеральні вантажі: устаткування, хімічну продукцію, металовироби, автомобілі, трактори тощо.
Договір на перевезення вантажів трамповими суднами називається чартером (англ. charter). Сторонами в чартерному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник або його представник) і фрахтовик (перевізник або його представник), а сам процес укладання договору називається фрахтуванням. Винагорода (плата) за перевезення називається фрахтом (англ. freight).
У лінійному судноплавстві перевозяться генеральш вантажі регулярними лініями на певну відстань між певними портами.
Документом, що підтверджує факт укладання договору морського перевезення, є коносамент. Коносамент (від фр. connaissement, англ. bill of lading) виписується відповідно до встановлених правил у кількох примірниках, один з яких перевізник видає вантажовідправнику після приймання вантажу. Коносамент видається на будь-який вантаж, незалежно від того, яким способом здійснюється перевезення. Залежно від способу перевезення коносамент може бути чартерним та лінійним.
У міжнародній торговій практиці коносамент не просто засвідчує наявність договору перевезення і конкретизує його умови, але є також цінним папером, передача якого здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний коносамент або коносамент на пред'явника) і рівнозначна передачі вантажу. У коносаменті вказуються: найменування транспортного судна, перевізника, відправника, одержувача, місце прийняття або навантаження, призначення вантажу, його найменування, фрахт та інші належні перевізнику платежі, час і місце видачі коносамента, кількість складених примірників. Застрахований коносамент містить у собі також страховий поліс.
Зовнішня упаковка вантажів, що забезпечує їх цілість при транспортуванні, називається тарою (італ. tara, від араб, тар-ха - те, що відкинуте). Залежно від властивостей вантажів та їх особливостей при транспортуванні застосовується м'яка, напівжорстка і жорстка тара. До м'якої тари відносять мішки, лантухи, пакети, в яких, як правило, перевозяться сипучі вантажі: зерно, борошно, крупа, цукор, деякі будівельні матеріали та мінеральні добрива тощо. У тюках, що також належать до м'якої тари, перевозять шкіри, хутровину, швейні вироби та інші товари, що не бояться стискання та ударів. У напівжорсткій тарі, до якої відносять картонні ящики, корзини, короби, паки, перевозять фрукти, ягоди, свіжу заморожену рибу, тканини тощо. Паки прийнято пресувати та обтягувати пакувальною стрічкою. У жорсткій тарі (ящики, бочки, барабани, бідони, балони, бутилі) перевозять основну частину тарно-пакувальних вантажів: у ящиках - продовольчі та промислові товари, а також вироби, устаткування та машини; у дерев'яних мокротарних бочках - рослинну олію, вино, спирт, солону рибу, солоні харчові продукти; у дерев'яних сухотарних бочках - сипучі вантажі (хімічні продукти, соду); у фанерних барабанах - харчові концентрати, молочний і яєчний порошки; у бідонах - молочні продукти, лаки, фарби; у сталевих балонах - стиснуті та скраплені гази; у скляній та керамічній тарі - кислоти, луги, фруктові соки.
При транспортуванні генеральних вантажів часто використовуються контейнери. Контейнер являє собою металевий ящик із сталі або алюмінію з двостулковими дверцятами з одного кінця. Основні переваги використання контейнера полягають у зменшенні ризику втрат від крадіжки або псування товарів, можливості використовувати просту упаковку, скороченні часу на навантаження-розвантаження.
При виборі виду транспорту варто враховувати такі чинники:
♦ вид вантажу (сипучий, наливний, швидкопсувний, такий, що б'ється тощо);
♦ відстань і маршрут перевезення;
♦ швидкість доставки;
♦ вартість перевезення..
Здійснення вибору найоптимальнішого маршруту та транспортних засобів є важливою і відповідальною роботою, що потребує спеціальних знань та досвіду. На підприємствах таку роботу, як правило, виконують спеціально створені для цих цілей транспортні служби. На підприємствах з невеликим товарообігом створювати таку службу недоцільно. Цю роботу можна доручити спеціальним транспортно-експедиторським фірмам, sad надають своїм клієнтам досить широкий спектр послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів.
8.7. Контроль за торговельною діяльністю
Глава 9. Майновий ринок
9.1. Загальні положення
9.2. Землеустрій та будівництво
9.3. Операції з майном
9.4. Купівля-продаж майна
9.4.1. Земельні ділянки
9.4.2. Житлові та інші будівлі
9.4.3. Промислова нерухомість