До промислової нерухомості відносять виробничі будинки та інженерні споруди. Виробничі будинки поділяють на промислові та сільськогосподарські.
До промислових будинків відносять будинки заводів, фабрик, шахт, підприємств транспорту, зв'язку, енергетики; виробничі корпуси і цехи, майстерні, гаражі, депо, компресорні станції тощо.
До сільськогосподарських будинків відносять будинки, призначені для виробничих потреб сільського господарства, наприклад корівники, свинарники, пташники, овоче - та зерносховища тощо.
До інженерних споруд відносять будівлі, що мають спеціальне призначення, наприклад мости, греблі, тунелі, водозабірні споруди, шлюзи, дамби тощо.
Нині можлива купівля промислових підприємств як цілісних майнових комплексів. Найважливішою проблемою при купівлі-продажу цілісних майнових комплексів підприємств є їх оцінка.
Під час оцінки вартості промислової нерухомості варто враховувати такі чинники, як розміщення об'єкта, класифікація будівельних матеріалів, протипожежні засоби, а також відновну та залишкову вартість. Особливостями деяких об'єктів є те, що їхня ціна містить у собі також вартість земляних робіт, фундаменту, підземних комунікацій тощо.
Спеціалісти-оцінювачі розрізняють чотири методи визначення вартості промислової нерухомості:
♦ порівняльний метод за одиницю;
♦ кількісно-натуральний метод;
♦ метод одиниці кошторисної вартості;
♦ метод індексування витрат.
Порівняльний метод за одиницю - це такий метод, при якому витрати на будівництво одного квадратного метра множаться на загальний метраж даної будівлі. При цьому оцінювач повинен старанно зібрати всю інформацію про нові будівлі, з якими порівнюється об'єкт оцінки і які за такими чинниками, як розміри, будівельні матеріали, використані конструктивні рішення, якість матеріалів та іншими, подібні до об'єкта, що оцінюється.
Кількісно-натуральний метод застосовується з найдстальнішим визначенням ціни. Цей метод "пункт за пунктом" оцінює будівельні конструкції, використані при будівництві об'єкта. До того ж оцінювач повинен ретельно визначити елементи, які належать до тих частин об'єкта, що виключаються з будівлі.
Метод одиниці кошторисної вартості передбачає визначення ціни, виходячи з компонентів будівлі.
І, нарешті, останній метод - метод індексування витрат. У цьому разі беруться до уваги історично зафіксовані дані про об'єкт нерухомості, до яких застосовується індекс вартості з метою одержання поточної вартості.
9.4.4. Транспортні засоби
Якоюсь мірою до нерухомості можна віднести також транспортні засоби. Творці сучасних легкових автомобілів стверджують, наприклад, що автомобіль має нагадувати будинок: теплий, затишний, надійний (прибрати руль і педалі - можна жити).
Крім легкових автомобілів, у власності громадян та юридичних осіб можуть знаходитися мотоцикли, моторолери, вантажні автомобілі, автобуси, трактори, різноманітні причепи до них, а також самохідні сільськогосподарські машини.
Стати власником транспортного засобу можна шляхом його купівлі або дарування. Договори купівлі-продажу транспортних засобів укладаються за наявності правоустановчих документів, квитанції про сплату транспортного податку, а для імпортних автомобілів також мита. Правоустановчим документом на автомобіль є технічний паспорт.
За наявності всіх необхідних документів договір купівлі-продажу може бути оформлений. Ціна, за якою продається транспортний засіб, визначається сторонами за взаємною згодою, але не може бути нижчою його дійсної вартості на момент продажу. Якщо автомобіль не новий, то до укладення договору провадиться оцінка транспортного засобу відповідною компетентною організацією, про що складається акт оцінки.
Для того щоб юридична особа могла придбати автомобіль, необхідно на зборах засновників прийняти рішення про купівлю автомобіля. Далі керівник підприємства видає наказ про призначення відповідальної особи, яка буде займатися купівлею.
Після оплати вартості автомобіля фірма-продавець видає покупцеві довідку-рахунок встановленої форми.
Відповідно до законодавства автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи і мотоколяски, як і об'єкти нерухомості, підлягають державній реєстрації та обліку. Державну реєстрацію та облік транспортних засобів здійснюють органи Державтоінспекції (ДАТ) Міністерства внутрішніх справ.
Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати в ДАІ належні їм транспортні засоби протягом 10-ти діб після їх придбання та одержати там номер. Для цього в ДАІ подається:
♦ заява встановленої форми;
♦ статут підприємства;
♦ довідка-рахунок;
♦ копія протоколу з рішенням про купівлю автомобіля;
♦ копія наказу про призначення повноважної особи;
♦ дозвіл на реєстрацію автомобіля.
Для одержання дозволу в управління транспорту місцевої ради подається заява та документ про наявність гаража або іншого місця для зберігання транспортного засобу (копія договору про розміщення автомобіля на стоянці тощо). Крім того, на заяві до ДАІ ставиться позначка військкомату про прийняття автомобіля на облік у військкоматі (Закон "Про військову повинність').
При купівлі-продажу автомобілів фізичними особами необхідні:
♦ нотаріально оформлений договір купівлі-продажу;
♦ довідка про оцінку автомобіля, видана компетентною організацією, що має відповідний сертифікат або дозвіл;
♦ документи про реєстрацію в органах ДАІ: технічний талон, технічний паспорт, заява на реєстрацію автомобіля (для незареєстрованих іномарок - митні документи);
♦ документи, що підтверджують сплачені платежі: митного збору (для іномарок), за переоформлення-реєстрації номерного знака. (Крім того, старим власником транспортного засобу має бути сплачений також податок на транспортний засіб).
Варто мати на увазі, що коли купівля-продаж автомобілів відбувається більш як чотири рази на рік, то це визнається діяльністю з реалізації транспортних засобів і потребує відповідного юридичного оформлення такого виду діяльності.
9.5. Приватизація майна
9.6. Оренда майна
9.7. Інтелектуальна власність
Глава 10. Ринок праці
10.1. Загальні положення
10.2. Організація праці
10.3. Облік та оплата праці
10.4. Трудовий договір
10.5. Відповідальність працівника і працедавця