Теорія економічного аналізу - Купалова Г.І. - 4.3.4. Виконавці економічного аналізу

Аналітична служба повинна створюватися на кожному підприємстві, яке додержується сучасних стандартів корпоративного управління. Проте чисельність її та функції працівників можуть бути різними залежно від розміру, обсягів і специфіки діяльності підприємства та поставлених аналітичних завдань.

Так, аналітичний підрозділ можна створити на кожному підприємстві, яке додержується стандартів корпоративного управління. За результатами досліджень учених-економістів, невеликому підприємству достатньо мати одного експерта-аналітика, який може бути референтом чи експертом, радником і виконувати аналітичні функції. Дуже часто на малих підприємствах на головного бухгалтера, крім його основної облікової роботи, покладені обов'язки з проведення економічного аналізу.

На середньому за розміром підприємстві прийнятна організація невеликого експертно-аналітичного підрозділу із 3– 6 осіб, за кожним з яких закріпляється конкретна аналітична функція, завдання тощо. До складу такого підрозділу можуть входити юрист, маркетолог, фінансист, програміст, перекладач (якщо підприємство виходить на зовнішній ринок). У такому разі немає потреби створювати спеціалізовані підрозділи з маркетингу, кадрів, особливий юридичний відділ. Єдиний аналітичний підрозділ на середньому підприємстві здатний взяти на себе всі або частину цих функцій.

На великих підприємствах аналітичні функції здебільшого здійснюються на базі кількох підрозділів (фінансів, маркетингу, інформаційних технологій). Проте їх координує центральний аналітичний (інформаційно-аналітичний) або стратегічний підрозділ підприємства. Експертно-аналітична служба функціонує поряд з іншими господарськими та адміністративними службами, але займає особливе місце (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Чисельність і склад аналітичної служби на підприємствах залежно від їх розмірів

4.3.4. Виконавці економічного аналізу

Виконавцями економічного аналізу є або окремі працівники підприємства, якщо це мале чи середнє за розміром підприємство, або цілі структурні підрозділи на великих підприємствах, організаціях.

Розглянемо детальніше загальний спектр виконання аналітичних функцій різними структурними підрозділами великого за розміром підприємства (табл. 4.2).

Залежно від масштабів і ступеня диверсифікації підприємства ці функції можуть подрібнюватися і виконуватися значно більшим числом відділів, підвідділів, секцій, лабораторій або, навпаки, інтегруватися аж до призначення одного-двох співробітників, відповідальних за виконання всіх вищевказаних аналітичних функцій, що характерно, як згадувалося, для невеликих за розміром підприємств.

Таблиця 4.2. Виконання функцій з економічного аналізу структурними підрозділами підприємства

* За відсутності такого відділу цю роботу виконує відділ кадрів.

Вибір виконавців економічного аналізу значною мірою залежить від виду аналізу за користувачами, тобто від того, внутрішній чи зовнішній це аналіз. Як бачимо, аналіз для внутрішніх споживачів (керівництво, спеціалісти) виконують працівники різних структурних підрозділів підприємства. Тим часом зовнішніми користувачами результатів аналізу можуть виступати вищестоящі, банківські, фінансово-кредитні, податкові організації та установи, аудиторські фірми, конкуренти тощо, їх представники теж можуть робити певні аналітичні обстеження з питань, які викликають найбільший професійний і комерційний інтерес. Наприклад, представники податкової інспекції можуть вивчати і перевіряти стан та правильність сплати податків до бюджету, виконання плану за прибутками, а потенційні інвестори досліджують інвестиційну привабливість цього бізнесу, його фінансовий стан та ін.

На великих підприємствах аналітична служба підпорядкована заступнику директора з комерційних і фінансових питань, а на малих – самому директору. Організовує та управляє всією роботою аналітиків плановий (економічний) відділ та особисто його керівник (головний економіст). Він надає методичну допомогу працівникам аналітичної служби (мета, об'єкт, методи і прийоми аналізу, побудова таблиць, система показників, джерела інформації тощо), а також узагальнює й систематизує результати аналізу, формулює кінцеві висновки і пропозиції. Крім того, керівник аналітичного підрозділу відповідає за організацію і здійснення економічного аналізу, за практичне використання його результатів і прийняття відповідних оперативних і стратегічних рішень.

На підприємствах сучасного типу аналітична діяльність розглядається як систематична управлінська функція, що забезпечується спеціальним професійним підрозділом в управлінському центрі – експертно-аналітичною службою або відділом аналітичного стратегічного планування з комплексними функціями. Вважається, що саме така модель найбільше відповідає вітчизняній практиці і особливостям системи управління, що склалася. Тому багато підприємств (фірм), організацій йдуть цим шляхом. Вони створюють відділи (управління, департаменти) корпоративного розвитку, тобто аналітичні підрозділи при керівництві. За своїми функціями ці відділи дуже подібні до моделі планово-аналітичних підрозділів. Слід зазначити, що експертно-аналітичні підрозділи доцільно створювати не тільки в корпоративних штабах, але й на рівні органів державного, галузевого і регіонального управління.

У компаніях західних країн аналітичні функції значною мірою розподілені між різними підрозділами, тобто входять в обов'язки кожного з них у рамках його звичайної діяльності. Вони ніби "вбудовані" в поточну діяльність компанії, в регламенти її відділів і підрозділів. Без цього неможливо досягнути усвідомлення і рухливості громіздкого корпоративного механізму. У корпоративних штабах західних найбільших фірм створюються відділи досліджень операцій, комітети стратегічного планування та численні робочі групи і підрозділи (юридичні, науково-технічні, кадрові, проектні та ін.). Модель управління західних компаній значно відрізняється від прийнятого у нас підходу. Управління здійснюється за допомогою стратегічних та оперативних планів, формулювання політики і концепції бізнесу. Розробка концепцій, планів і програм становить основний зміст діяльності експертно-аналітичного підрозділу фірми.

Наприклад, в компанії "Дженерал Електрик" функціонує кілька експертно-аналітичних служб. Координує роботу аналітиків Комітет корпорації з формування господарської політики, в який входять провідні менеджери та експерти фірми. Цей комітет на основі оцінок відділу стратегічного планування встановлює цільові орієнтири для підрозділів компанії. Проекти планів, підготовлені різними підрозділами фірми, поступають у плановий відділ, де вони зводяться і набувають кінцевого вигляду.

Отже, у західних корпораціях через великі розміри компаній і вартість систем управління експертно-аналітичні функції виконуються кількома підрозділами. Аналітичні завдання вирішують штабні, функціональні і навіть лінійні підрозділи компанії, включаючи служби маркетингу, фінансів, контролінгу, персоналу, інформаційних технологій. В деяких компаніях і банках створюються відділи досліджень операцій і системного аналізу.

В найбільших світових компаніях аналітична робота ведеться на рівні провідних наукових установ із залученням кращих інтелектуальних ресурсів країни. Сфера техніко-економічних, аналітичних досліджень та корпоративного управління розглядається як природний інвестиційний пріоритет, оскільки витрати на дослідження і розробку становлять 3–15% доходів компанії при мільярдних оборотах^*4.

*4: {Горбунов А. Аналитическая служба фирмы, ведомства, банка, региона. – М.: Глобус, 2001. – С. 9–12.}