9.1. Сутність методу і методики в економічному аналізі.
9.2. Загальні поняття системи. Економічна система.
9.3. Системний підхід в аналізі економічних явищ і процесів.
9.4. Сутність і значення узагальнюючих показників в економічному аналізі.
9.5. Види та класифікація показників. Навчальний тренінг.
9.1. Сутність методу і методики в економічному аналізі
Для вивчення предмета економічного аналізу розробляються і використовуються різні наукові методи. За словами англійського філософа Френсіса Бекона, достоїнство хорошої методи полягає в тому, що вона зрівнює здібності, "вручає всім засіб легкий і вірний".
Слово метод походить від грец. methodos – спосіб. Тому в загальному вигляді під терміном метод розуміють спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Залежно від специфіки науки використовують ті чи інші методичні підходи дослідження, які поділяються на класи (табл. 9.1).
В економічному аналізі метод – це сукупність способів, прийомів, операцій практичного і теоретичного характеру з вивчення економічних процесів, підпорядкованих досягненню основної мети – підвищенню ефективності господарювання економічних суб'єктів.
Отже, метод – це спосіб, інструмент досягнення мети і завдань дослідження, який показує, яким чином можна провести дослідження і зробити на основі отриманих результатів обґрунтовані висновки й пропозиції.
Загальною основою розробки і застосування аналітичної методології є принципи діалектичного підходу до вивчення економічних явищ і процесів. По-перше, це вимога розгляду фактів, що характеризують досліджуване явище в цілому, у взаємозв'язку і взаємообумовленості, що дуже важливо при вивченні причинних залежностей і визначенні невикористаних резервів підвищення ефективності господарювання.
По-друге, важливим діалектичним методом пізнання є розгляд досліджуваного явища у розвитку, русі від виникнення до зникнення, що сприяє вивченню динаміки економічних явищ в їх історичній обумовленості. Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток економічних, господарських процесів та подій у хронологічному порядку, що сприяє виявленню внутрішніх і зовнішніх зв'язків, закономірностей, суперечностей.
Таблиця 9.1. Класифікація та сфера використання методів дослідження
Класифікаційна ознака | Методи | Сфера використання |
1 | 2 | 3 |
Мета | Первинні | Використовуються для вивчення джерел, збирання інформації, спостереження, опитування |
Вторинні | Використовуються для обробки, аналізу даних | |
Спосіб реалізації | Логіко-аналітичні | Дедукції, індукції – для перевірки гіпотез і висновків |
Візуальні, або графічні | Для наочного зображення результатів (схеми, діаграми, картограми) | |
Експериментально-ігрові | Для аналізу і прогнозування результатів (теорія ігор та ін.) | |
Характер дослідження | Математичні | У прикладних гуманітарних науках для вивчення масових явищ |
Функціональні можливості методу | Етапні | Використовуються лише на певних етапах дослідження (спостереження, експеримент) |
Універсальні | Використовуються на всіх етапах дослідження (абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція) | |
Характер досліджуваного об'єкта | Загальні | Методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент) |
Методи, що використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях (аналіз, абстрагування, індукція, дедукція, моделювання) | ||
Методи, які використовуються на теоретичному рівні (сходження від абстрактного до конкретного, системний підхід) | ||
Спеціальні | Враховують специфіку конкретних наук і використовуються в них |
По-третє, в аналізі керуються положеннями матеріалістичної діалектики про перехід кількісних змін в якісні, що важливо при вивченні кількісних змін у виробничих процесах для пізнання глибоких якісних змін.
По-четверте, економічний аналіз спирається на діалектичні категорії випадкового і необхідного, одиничного і масового, індивідуального і загального.
Залежно від поставленої мети дослідження, змісту та аналітичних можливостей в економічному аналізі використовуються найрізноманітніші методи і прийоми дослідження. Вони підлягають групуванню та класифікації. При цьому є різні підходи до класифікації.
Одна частина учених-економістів застосовує дворівневий розподіл методів, зокрема на неформалізовані (логічні методи) та формалізовані: класичні методи аналізу (балансовий метод, метод різниць, диференціювання, логарифмування, інтегральний та інші методи); традиційні методи економічної статистики (відносні, середні величини, групування, графічний, індексний методи); математико-статистичні методи (кореляційний, регресійний аналіз, метод головних компонент); економетричні методи (матричні методи, методи теорії виробничих функцій, міжгалузевого балансу); методи економічної кібернетики та оптимального програмування (лінійне і динамічне програмування, системний аналіз); методи дослідження операцій та теорії прийняття рішень (теорія ігор, масового обслуговування, теорія графів).
Друга частина науковців усі методи і прийоми аналізу поділяють на дві групи – економіко-статистичні (загальностатистичні та елімінування) та на економіко-математичні (кореляційний, регресійний аналіз, математичне програмування, теорія масового обслуговування).
Дослідники третього напряму поділяють усі методи на чотири групи: традиційні, детермінованого факторного аналізу, стохастичного факторного аналізу, оптимізації показників.
Слід зазначити, що всі види класифікацій неоднозначні, поділ на групи у них досить умовний, бо не можна виділити одну уніфіковану групувальну ознаку, а тому він дещо спірний. На нашу думку, найбільш прийнятною і зручною в користуванні є класифікація, за якою всі методи економічного аналізу поділяються на 3 групи залежно від їх сутності та аналітичних можливостей, насамперед щодо здійснення факторного аналізу:
1) традиційні методи і способи зведення та обробки економічної інформації (відносних, середніх величин, групування, табличний, графічний, балансовий, деталізації порівняння та ін.). Ці методи найбільше використовуються в економічному аналізі завдяки їх простоті і кращій обізнаності порівняно з іншими методами;
2) математико-статистичні методи – детермінованого факторного аналізу (індексний метод, метод різниць, інтегральний, методи пропорційного ділення, логарифмування та ін.), стохастичного факторного аналізу (кореляційний, регресійний, дисперсійний, компонентний, багатомірний факторний аналіз та ін.), оптимізації показників, або методи теорії прийняття рішень (дерево рішень, програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор, дослідження операцій тощо);
3) логічні (евристичні) методи (опитування, експертних оцінок, прогнозування та ін.) (рис. 9.1).
Ці методи будуть детально розкриті в наступних темах, зокрема їх сутність, призначення, сфера використання, способи розрахунків тощо.
Методика економічного аналізу – це сукупність методів, способів, прийомів і правил економічного дослідження, включаючи техніку і операції з досліджуваними матеріалами.
Розрізняють загальну і часткові методики економічного аналізу. Загальна методика – це методика, яка має універсальний характер і прийнятна для аналізу будь-яких об'єктів різних видів економічної діяльності.
Часткові методики призначені для проведення аналітичних досліджень певних видів або груп об'єктів (тип виробництва, вид ресурсу, витрат тощо) конкретних сфер економіки.
Методика проведення економічного аналізу повинна містити чіткі рекомендації, які охоплюють такі позиції:
– мета і завдання аналізу;
– об'єкти вивчення;
– користувачі аналітичної інформації;
– система показників для дослідження стану і вивчення взаємозв'язків;
– етапи і періодичність проведення аналізу;
– інформаційні джерела;
– методи, способи, прийоми і технічні засоби аналізу та обробки інформації;
– інтерпретація результатів аналізу.
9.3. Системний підхід в аналізі економічних явищ і процесів
9.4. Сутність і значення узагальнюючих показників в економічному аналізі
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ
Розділ 10. ТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
10.1. Абсолютні, відносні і середні величини
10.1.1. Абсолютні величини
10.1.2. Відносні величини
10.1.3. Середні величини
10.2. Групування