10.1. Абсолютні, відносні і середні величини.
10.1.1. Абсолютні величини.
10.1.2. Відносні величини.
10.1.3. Середні величини.
10.2. Групування.
10.3. Табличний метод.
10.4. Побудова рядів динаміки.
10.5. Графічний метод.
10.6. Балансовий метод.
10.7. Метод деталізації.
10.8. Порівняння.
10.9. Методи порівняльної комплексної оцінки.
Навчальний тренінг.
10.1. Абсолютні, відносні і середні величини
Важливою умовою економічного аналізу є комплексне використання відносних і середніх величин, що забезпечує як поглиблене вивчення, так і узагальнення, всебічну оцінку господарських процесів, а також полегшує пошук резервів підвищення ефективності виробництва. У свою чергу це нерозривно пов'язано з широким використанням абсолютних величин, що потребує їх детальнішого розгляду.
10.1.1. Абсолютні величини
Абсолютні величини – це іменовані числа з певною розмірністю й одиницями виміру, які відображають розміри (рівні, обсяги) соціально-економічних явищ та процесів, наприклад обсяг промислової і сільськогосподарської продукції, розмір потреби в сировині і матеріалах, робочій силі тощо.
Абсолютні величини можуть виражатися в таких одиницях виміру:
– натуральні;
– умовно-натуральні;
– вартісні (грошові);
– трудові.
Натуральні одиниці виміру відповідають природним або споживчим властивостям досліджуваного об'єкта та виражаються у фізичних одиницях (кількості, ваги, довжини, площі, об'єму та ін.). В економічному аналізі натуральні одиниці виміру характеризують результати господарської діяльності, виробництва і споживання домогосподарств, підприємств, держави.
Натуральні одиниці виміру бувають прості – коли використовується одна натуральна одиниця виміру (т, км, год, кг, л), і комбіновані (складні) – коли використовують другу одиницю у поєднанні з першою. Наприклад, обсяги виконаних транспортних робіт автомобільного парку вимірюють у тонно-кілометрах – ткм (1 т-км дорівнює перевезенню 1 т вантажу на відстань 1 км), а затрати робочого часу на виробництві певного виду продукції – у людино-годинах (люд.-год).
Для того, щоб отримати узагальнені відомості, натуральні одиниці переводять в умовно-натуральні, вартісні (грошові) за допомогою застосування коефіцієнтів та грошових вимірників.
Умовно-натуральні – одиниці виміру, які використовують для вимірювання об'ємів однорідних, але неоднакових явищ, їх отримують шляхом приведення різних натуральних одиниць до однієї, прийнятої за основу, еталон. Так, перераховуються за допомогою коефіцієнтів синтетичні миючі засоби, мило в 40% -й вміст жирних кислот, різні види великої рогатої худоби – в умовні голови, паливо – в умовне паливо (тонна палива з теплотворною здатністю 7000 кілокалорій приймається за одиницю).
Наприклад, у консервній промисловості прийнято вимірювати обсяг виробництва в умовних банках. За умовну банку приймається місткість банки, що дорівнює 353,4 см3. Отже, якщо консервний завод випустив 350 тис. банок місткістю 858,0 см8, то обсяг виробництва у перерахунку на умовну банку становитиме 840 тис. (858,0 см3 : 353,4 см3 ž 350 тис.). Для окремих видів консервів в ролі умовної банки може братися банка вагою нетто 400 г.
Вартісні (грошові) одиниці виміру абсолютних величин виступають у формі грошових одиниць, таких як гривні, долари, євро, франки та ін. У грошовому вираженні визначають вартість виробленої і реалізованої продукції, вартість основних засобів, розмір витрат, прибутку тощо.
Для точнішого уявлення про розміри досліджуваних явищ застосовують укрупнені вимірники. Ступінь укрупнення їх залежить від розміру досліджуваного об'єкта. Зокрема, обсяг товарообороту магазину показується в тисячах, а міста, району, області – в мільйонах гривень.
До трудових одиниць виміру належать комбіновані одиниці, які виражають затрати робочого часу: людино-година, людино-день, людино-рік.
10.1.1. Абсолютні величини
10.1.2. Відносні величини
10.1.3. Середні величини
10.2. Групування
10.3. Табличний метод
10.4. Побудова рядів динаміки
10.5. Графічний метод
10.6. Балансовий метод
10.7. Метод деталізації