Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. - Роль автотранспорту в розвитку транзитності

Чільне місце в розвитку транзитності держави посідає автомобільний транспорт. На його частку припадає 60 % річного обсягу перевезень вантажів та пасажирів. Він є сполучною ланкою в технології морських, залізничних і авіаційних перевезень. Автомобільний транспорт домінує у вантажних перевезеннях на короткі відстані (середня відстань перевезення І т вантажів — близько 20 км). Він здатний значно диверсифікувати прикордонні перевезення, посилити транзитність держави, забезпечуючи практично повну гарантію збереження вантажу, терміновість і надійність перевезень. Проте Україна дуже відстає від розвинутих країн Європи за кількістю автомобілів на 1000 чоловік. У нас цей показник дорівнює 62, у той час як у ФРН — 468, Італії — 422, Франції -410. Крім того, машини вантажопідйомністю до 2 т становлять лише 18 % автомобільного парку країни (у країнах ЄС — 80—85 %). У 2000 р. в країну завезено 320 тис. авто, а них тільки 7,4 % — нові. Власних легковиків вироблено лише 20 тис. Тому на часі — реформування автомобілебудівних заводів країни та автомобільного парку, структурна перебудова та диверсифікація випуску транспортних засобів для виконання як внутрішніх, так і міжнародних перевезень. Програмою розвитку автомобілебудування передбачено розширення кількості типів автомобілів і створення понад 50 їхніх моделей. До цієї роботи залучаються реформовані заводи: холдингова компанія "Авто-Краз", СП "АвтоЗАЗ-ДЕУ", ВАТ "Луцький автомобільний завод". ВАТ "Укравтобуспром" та 70 підприємств і організацій автомобілебудівної галузі.

Світовий досвід довів унікальні стимулювальні властивості автомобілебудування. Будь-яка нова модель авто "підтягує" до рівня сучасних вимог як металургійне, нафтохімічне, так і електротехнічне, електронне, підшипникове, верстатобудівне виробництва. Зазнають змін шляхопроводи та техсервіс. Одне робоче місце в автомобілебудуванні потребує семи—восьми в інших галузях. А з кожного кілограма цієї продукції у скарбницю надходить до 1.5 дол. прибутку. Якщо нині частка національних виробників на автомобільному ринку становить лише 5 %, то у 2004—2010 рр. вона може досягти 70 %.

У зв'язку з європейською орієнтацією зовнішньоекономічних зв'язків держави постала важлива проблема розвитку транзитно-транспортної інфраструктури, і насамперед автомагістралей та митних переходів. Чимало вже зроблено: побудовано й відкрито більш ніж 80 міжнародних і міждержавних пунктів пропуску. Серед них: Нові Яриловичі - пропускна спроможність 1000 автомобілів на добу, Ягодин 1 - - 2100, Устілуг — 600, Шегині - 1500, Краковець — 5000, Чоп 3300 автомобілів на добу тощо. Прикордонний з Польщею пропуск Краковець став одним із ланцюгів автомобільної магістралі Л-4 Лісабон—Кавказ. Прискоренню руху зовнішньоторговельних вантажів сприяють спеціально обладнані автомобільні термінали (автопорти), що розміщуються на під'їздах до кордону. Такі автопорти вже діють на українсько-угорському кордоні, в районі пункту пропуску Ягодин.

Але в цілому автомобільні дороги України не відповідають європейським та світовим стандартам за багатьма показниками: швидкістю пересування, навантаженням на вісь, забезпеченістю сучасними дорожніми знаками й розміткою, пунктами технічної та медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправками паливом і мастилом, телефонним зв'язком тощо.

Все це може загальмувати процес розвитку транс'європейських транспортних коридорів. Адже згідно з європейськими нормами інтенсивність автомобільного потоку в міжнародному коридорі мас становити не менш як 20 тис. машин на добу, мінімальна швидкість автотранспорту - 120 км на годину. Для залізничного транспорту мінімальна швидкість руху не може бути нижчою за 100 км на годину, а після 2000 р. - 120—140 км на годину. Норми для єврокоридорів передбачають тривалість перетину міждержавного кордону автобусами і легковиками у 15 хвилин, потягами — у 20 хвилин, вантажівками — в 60 хвилин. Жодна з цих умов в Україні не виконується. За даними Світового банку, загальні витрати перевізників при транспортуванні вантажів українською територією в 1998 р. становили понад 2 млрд дол.

Прискоренню процесу перетину кордону вантажним та пасажирським транспортом сприятиме широке впровадження інтроскопів (розробка Харківського інституту монокристалів НАН України та конструкторського бюро "Полісвіт"). Малі інтроскопи призначені для контролю особистих речей та невеликих вантажів, середні — для огляду легковиків, а великі — для огляду великогабаритних вантажів (залізничний вагон, автофургон, морський контейнер). Застосування інтроскопів не тільки на автомобільних та залізничних прикордонних пунктах, а й на митницях у морських та авіапортах сприятиме прискоренню контролю пасажирів і вантажів, зростанню швидкості транспортних потоків.

Отже, для успішного виконання Україною ролі транзитної держави слід удосконалювати якість автошляхів, підвищувати швидкість руху, поліпшувати сервісне обслуговування транзитного транспорту та пасажирів, знижувати транспортні витрати.