Провідними формами економічного співробітництва між Україною і ЄС торгівля, інвестиційна діяльність та технічна допомога. Торгівлі належить центральне місце в загальній системі економічної взаємодії.
У 90-ті роки відбулися значні структурні зміни в зовнішній торгівлі України. Питома вага країн ЄС у період з 1994 до 2000 рр. зросла: в експорті України з 9,0 % до 16,2 %, в імпорті — з 13,3 % до 20,6 % (табл. 1). Разом з тим ці показники були значно меншими, ніж у середньому по СНД (обидва показники понад 26 %).
Таблиця 1
Зовнішня торгівля товарами України та країн — членів ЄС у 1996—2000 рр.
(мли дол. США)
Країна | Експорт | Імпорт | ||||
1996 | 1998 | 2000 | 1996 | 1998 | 2000 | |
Всього по ЄС | 1596.4 | 2119,3 | 2354.4 | 2769,0 | 3170,5 | 2881,2 |
Австрія | 101.5 | 135,2 | 163.6 | 175.5 | 193.8 | 185.1 |
Бельгія | 78,3 | 86.0 | 106.5 | 124.8 | 138,5 | 134.7 |
Греція | 96.9 | 59.9 | 48,1 | 59.6 | 34.1 | 38,5 |
Данія | 6,6 | 37.3 | 24,7 | 67,7 | 75.9 | 68.2 |
Ірландія | 64,4 | 82,3 | 27,2 | 52,5 | 37,3 | 25,7 |
Іспанія | 90.2 | 131.3 | 162.9 | 57.0 | 80.3 | 100.2 |
Італія | 344.6 | 550,2 | 638.9 | 341,8 | 408.6 | 346,0 |
Люксембург | 0.2 | 4,1 | 1,4 | 10,9 | 4,7 | 8,9 |
Нідерланди | 99,7 | 117.7 | 138.0 | 197.8 | 161.5 | 146,6 |
Німеччина | 421.9 | 638.7 | 741.4 | 1068.7 | 1263.6 | 1134.4 |
Португалія | 11.3 | 16,1 | 20.1 | 2,9 | 3.5 | 7.7 |
Сполучене Королівство | 135,9 | 108,0 | 137,6 | 201,5 | 204,7 | 202,8 |
Фінляндія | 22,1 | 26.2 | 24.0 | 96,3 | 114.9 | 95,9 |
Франція | 111,1 | 118,9 | 111,7 | 245,1 | 300,2 | 236.1 |
Швеція | 11.7 | 7.4 | 8,3 | 66,9 | 148,9 | 150.4 |
Основними торговельними партнерами України серед країн ЄС у 90-ті роки були Німеччина, Італія, Франція, Австрія. Іспанія, найменші обсяги торгівлі зафіксовано з Люксембургом. Бельгією, Швецією. При цьому характерною рисою експорту України в ЄС була його надмірна концентрація до двох країн - Німеччини та Італії (59 % у 2000 р.). Від'ємне сальдо торгівлі України з ЄС постійно зростало — з 502.20 млн дол. США в 1994 р. до 1881.13 млн дол. США в 1997 р. Лише 1998 р. воно скоротилося до 1199.26 млн дол. США, а у 2000 р. склало 526,8 млн дол. США.
Зрушення в товарній структурі торгівлі України з ЄС були незначними: в імпорті переважали машини та обладнання, в експорті — хімічні продукти та інші товари з низьким рівнем доданої вартості. Так, в останні роки на продукцію чорної металургії припадало 15—20 % сукупного експорту України до ЄС, на текстиль, мінеральні та інші продукти — 58—64 %, тоді як на машини та устаткування — лише 6—8 %. Причому питома вага останньої товарної групи має стійку тенденцію до зниження.
Збільшенню експорту з України в ЄС та позитивним зрушенням у його структурі перешкоджають повільні структурні зміни в національній економіці, "тінізація" зовнішньої торгівлі, невисокий рівень конкурентоспроможності українських товарів, наявність обмежень із боку ЄС у "чутливих" галузях (чорна металургія, легка промисловість, сільське господарство).
Таким чином, товарний обмін між Україною і ЄС відбувається переважно на міжгалузевій основі, що суттєво зменшує матеріальну базу реальної економічної інтеграції.
На сьогодні ЄС є найбільшим іноземним інвестором в Україні, який інвестує більше, ніж США та Росія разом. За даними Держкомстату України, на 01.01.2001 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн членів ЄС становив 1415,7 млн дол. США. Хоча у 2000 р. цей обсяг значно зріс, на початок січня 2001 р. питома вага країн ЄС зменшилася до 36,6 %. Капіталовкладення з країн ЄС здійснені у 2108 підприємств України (табл. 2).
Із прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку України з країн — членів ЄС, найбільші обсяги до 1998 р. вклали нерезиденти з Нідерландів — 10.4 %, Німеччини — 8,9 %. Великої Британії — 7.3 %. Найбільший інтерес європейських інвесторів викликають такі галузі економіки України, як: харчова промисловість — 241,2 млн дол. США (14,5 % загального обсягу), внутрішня торгівля — 119,7 млн (7,2 %), хімічна та нафтохімічна промисловість -81,8 млн (4,9 %), машинобудування та металообробка 63,2 млн (3.8 %), фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення — 52.7 млн (3,2 %), будівництво і промисловість будівельних матеріалів — 45.6 млн дол. США (2.7 %).
При заснуванні українських компаній на своїй території ЄС надає Україні статус найбільшого сприяння, тобто відкрити українську компанію на території Європейського Союзу так само легко, як і компанію більшості інших країн. Будучи заснованою, українська компанія отримує національний режим; вона мас підпорядкувати свою діяльність тим самим правилам, що й компанії ЄС. Україна встановлює дещо інші правила діяльності для компаній, ЄС. Коли такі компанії відкривають свій бізнес в Україні, вони можуть на власний розсуд обрати національний статус (керуватися правилами, встановленими для українських компаній) або статус найбільшого сприяння (керуватися правилами, встановленими для іноземних компаній) — залежно від того, які умови с вигіднішими. Але в деяких галузях можливість такого вибору не надається, і режим, що пропонується іншим іноземним компаніям, автоматично встановлюється і для компаній ЄС.
Таблиця 2
Сукупний обсязі прямих інвестицій в Україну і країн ЄС (млн дол. США)
Країн" | 01.01.1995 | 01.01.1998 | 01.01.2001 |
Всього по СС | 220.4 | 809.1 | 1415.7 |
Австрія | 8.2 | 44,8 | 126.3 |
Бельгія | 5.7 | 17.2 | 23.3 |
Греція | 4.1 | 14,7 | 25.3 |
Данія | 0.7 | 6.0 | 10,9 |
Ірландія | 14.2 | 42,5 | 94,0 |
Іспанія | 12.2 | 16,7 | 29.1 |
Італія | 14,6 | 51,5 | 72,3 |
Люксембург | 0.3 | 7.05 | 10,7 |
Нідерланди | 11.8 | 213.1 | 361,8 |
Німеччина | 101,3 | 179,2 | 237,9 |
Португалія | 0.05 | 0.9 | |
Сполучене Королівство | 33.8 | 151.4 | 299,4 |
Фінляндія | 0,3 | 6,0 | 8,9 |
Франція | 9,6 | 18,1 | 40.9 |
Швеція | 3.6 | 40,8 | 74,0 |
За багатьма відносними та навіть абсолютними показниками іноземних інвестицій Україна посідає одне з останніх місць серед країн Центральної та Східної Європи. Основними причинами невисокої активності іноземного капіталу, у тому числі з країн ЄС, є несприятливий інвестиційний клімат у країні.
Обсяги технічної допомоги ЄС Україні до 1997 р. теж мали тенденцію до зростання (табл. 3). У цей період Україна була другим після Росії реципієнтом технічної допомоги ЄС серед колишніх радянських республік. Однак від 1998 р. обсяги допомоги постійно знижуються.
Таблиця 3
Обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надійшла в Україну з країн — членів ЄС (мли дол. США)
Країна | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
Всього по ЄС | 154.6 | 152,5 | 130,1 | 115.6 |
Нідерланди | 8.6 | 8.6 | 8.5 | 3,9 |
Німеччина | 17.1 | 17.1 | 10.1 | 3.7 |
Сполучене Королівство | 33,2 | 30,7 | 15.0 | 7.2 |
Франція | 2.1 | 1,3 | ||
Швеція | 2.6 | 2,5 | 2.9 | 5.8 |
Європейська комісія (TACIS) | 91,0 | 92.3 | 93.6 | 95.0 |
Пріоритетами Програми TACIS є ядерна безпека та захист довкілля (26,4 %), реструктуризація держпідприємств та розвиток приватного сектора (19,1), реформа державного управління, соціальної сфери та освіти (9,6), сільське господарство (10,8), енергетика (11,2), транспорт (8,6), консультації з економічної політики (5,4), телекомунікації (3,6 %).
За Програмою фінансується також ціла низка рамкових програм, серед яких:
• Європейська експертна програма — надає консультації українським державним установам;
• ІNTAS — сприяє реалізації спільних із Західною Європою науково-дослідних проектів;
• Бангкоцький механізм TACIS/ЄБРР — використовується для фінансування технічного співробітництва, спрямованого на сприяння в підготовці та залученні інвестицій ЄБРР;
• Програма сприяння демократії;
• LIEN — сприяє розвиткові неурядових організацій у соціальній сфері для підтримки вразливих груп населення;
• Поріднені міста — поєднує міста України та Європейського Союзу;
• ТЕМПУС — заохочує обмін між вищими навчальними закладами України та ЄС;
• BISTRO— надає гранти для швидкого впровадження малих проектів у межах індикативних програм:
• Програма підвищення ефективності менеджменту — забезпечує організацію стажування українських менеджерів у ЄС.
У 1999 р. Європейський Союз ухвалив рішення щодо продовження фінансування України за Програмою TACIS і у 2001—2005 pp.
Глава 2. Україна і співдружність незалежних держав
Відносини з Росією як провідний напрям взаємозв'язків України з учасниками СНД
Зв'язки з іншими членами Митного союзу - Євразійського економічного співтовариства
Співробітництво з країнами ГУУАМ, Туркменістаном та Вірменією
Глава 3. Україна в чорноморській економічній інтеграції
Інтеграційні процеси в Чорноморському регіоні
Статут та Структура ЧЕС
Етапи розвитку ЧЕС
Економічні пріоритети ЧЕС