Провідними формами економічного співробітництва між Україною і ЄС торгівля, інвестиційна діяльність та технічна допомога. Торгівлі належить центральне місце в загальній системі економічної взаємодії.
У 90-ті роки відбулися значні структурні зміни в зовнішній торгівлі України. Питома вага країн ЄС у період з 1994 до 2000 рр. зросла: в експорті України з 9,0 % до 16,2 %, в імпорті — з 13,3 % до 20,6 % (табл. 1). Разом з тим ці показники були значно меншими, ніж у середньому по СНД (обидва показники понад 26 %).
Таблиця 1
Зовнішня торгівля товарами України та країн — членів ЄС у 1996—2000 рр.
(мли дол. США)
|
Країна |
Експорт |
Імпорт |
||||
|
1996 |
1998 |
2000 |
1996 |
1998 |
2000 |
|
|
Всього по ЄС |
1596.4 |
2119,3 |
2354.4 |
2769,0 |
3170,5 |
2881,2 |
|
Австрія |
101.5 |
135,2 |
163.6 |
175.5 |
193.8 |
185.1 |
|
Бельгія |
78,3 |
86.0 |
106.5 |
124.8 |
138,5 |
134.7 |
|
Греція |
96.9 |
59.9 |
48,1 |
59.6 |
34.1 |
38,5 |
|
Данія |
6,6 |
37.3 |
24,7 |
67,7 |
75.9 |
68.2 |
|
Ірландія |
64,4 |
82,3 |
27,2 |
52,5 |
37,3 |
25,7 |
|
Іспанія |
90.2 |
131.3 |
162.9 |
57.0 |
80.3 |
100.2 |
|
Італія |
344.6 |
550,2 |
638.9 |
341,8 |
408.6 |
346,0 |
|
Люксембург |
0.2 |
4,1 |
1,4 |
10,9 |
4,7 |
8,9 |
|
Нідерланди |
99,7 |
117.7 |
138.0 |
197.8 |
161.5 |
146,6 |
|
Німеччина |
421.9 |
638.7 |
741.4 |
1068.7 |
1263.6 |
1134.4 |
|
Португалія |
11.3 |
16,1 |
20.1 |
2,9 |
3.5 |
7.7 |
|
Сполучене Королівство |
135,9 |
108,0 |
137,6 |
201,5 |
204,7 |
202,8 |
|
Фінляндія |
22,1 |
26.2 |
24.0 |
96,3 |
114.9 |
95,9 |
|
Франція |
111,1 |
118,9 |
111,7 |
245,1 |
300,2 |
236.1 |
|
Швеція |
11.7 |
7.4 |
8,3 |
66,9 |
148,9 |
150.4 |
Основними торговельними партнерами України серед країн ЄС у 90-ті роки були Німеччина, Італія, Франція, Австрія. Іспанія, найменші обсяги торгівлі зафіксовано з Люксембургом. Бельгією, Швецією. При цьому характерною рисою експорту України в ЄС була його надмірна концентрація до двох країн - Німеччини та Італії (59 % у 2000 р.). Від'ємне сальдо торгівлі України з ЄС постійно зростало — з 502.20 млн дол. США в 1994 р. до 1881.13 млн дол. США в 1997 р. Лише 1998 р. воно скоротилося до 1199.26 млн дол. США, а у 2000 р. склало 526,8 млн дол. США.
Зрушення в товарній структурі торгівлі України з ЄС були незначними: в імпорті переважали машини та обладнання, в експорті — хімічні продукти та інші товари з низьким рівнем доданої вартості. Так, в останні роки на продукцію чорної металургії припадало 15—20 % сукупного експорту України до ЄС, на текстиль, мінеральні та інші продукти — 58—64 %, тоді як на машини та устаткування — лише 6—8 %. Причому питома вага останньої товарної групи має стійку тенденцію до зниження.
Збільшенню експорту з України в ЄС та позитивним зрушенням у його структурі перешкоджають повільні структурні зміни в національній економіці, "тінізація" зовнішньої торгівлі, невисокий рівень конкурентоспроможності українських товарів, наявність обмежень із боку ЄС у "чутливих" галузях (чорна металургія, легка промисловість, сільське господарство).
Таким чином, товарний обмін між Україною і ЄС відбувається переважно на міжгалузевій основі, що суттєво зменшує матеріальну базу реальної економічної інтеграції.
На сьогодні ЄС є найбільшим іноземним інвестором в Україні, який інвестує більше, ніж США та Росія разом. За даними Держкомстату України, на 01.01.2001 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн членів ЄС становив 1415,7 млн дол. США. Хоча у 2000 р. цей обсяг значно зріс, на початок січня 2001 р. питома вага країн ЄС зменшилася до 36,6 %. Капіталовкладення з країн ЄС здійснені у 2108 підприємств України (табл. 2).
Із прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку України з країн — членів ЄС, найбільші обсяги до 1998 р. вклали нерезиденти з Нідерландів — 10.4 %, Німеччини — 8,9 %. Великої Британії — 7.3 %. Найбільший інтерес європейських інвесторів викликають такі галузі економіки України, як: харчова промисловість — 241,2 млн дол. США (14,5 % загального обсягу), внутрішня торгівля — 119,7 млн (7,2 %), хімічна та нафтохімічна промисловість -81,8 млн (4,9 %), машинобудування та металообробка 63,2 млн (3.8 %), фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення — 52.7 млн (3,2 %), будівництво і промисловість будівельних матеріалів — 45.6 млн дол. США (2.7 %).
При заснуванні українських компаній на своїй території ЄС надає Україні статус найбільшого сприяння, тобто відкрити українську компанію на території Європейського Союзу так само легко, як і компанію більшості інших країн. Будучи заснованою, українська компанія отримує національний режим; вона мас підпорядкувати свою діяльність тим самим правилам, що й компанії ЄС. Україна встановлює дещо інші правила діяльності для компаній, ЄС. Коли такі компанії відкривають свій бізнес в Україні, вони можуть на власний розсуд обрати національний статус (керуватися правилами, встановленими для українських компаній) або статус найбільшого сприяння (керуватися правилами, встановленими для іноземних компаній) — залежно від того, які умови с вигіднішими. Але в деяких галузях можливість такого вибору не надається, і режим, що пропонується іншим іноземним компаніям, автоматично встановлюється і для компаній ЄС.
Таблиця 2
Сукупний обсязі прямих інвестицій в Україну і країн ЄС (млн дол. США)
|
Країн" |
01.01.1995 |
01.01.1998 |
01.01.2001 |
|
Всього по СС |
220.4 |
809.1 |
1415.7 |
|
Австрія |
8.2 |
44,8 |
126.3 |
|
Бельгія |
5.7 |
17.2 |
23.3 |
|
Греція |
4.1 |
14,7 |
25.3 |
|
Данія |
0.7 |
6.0 |
10,9 |
|
Ірландія |
14.2 |
42,5 |
94,0 |
|
Іспанія |
12.2 |
16,7 |
29.1 |
|
Італія |
14,6 |
51,5 |
72,3 |
|
Люксембург |
0.3 |
7.05 |
10,7 |
|
Нідерланди |
11.8 |
213.1 |
361,8 |
|
Німеччина |
101,3 |
179,2 |
237,9 |
|
Португалія |
0.05 |
0.9 |
|
|
Сполучене Королівство |
33.8 |
151.4 |
299,4 |
|
Фінляндія |
0,3 |
6,0 |
8,9 |
|
Франція |
9,6 |
18,1 |
40.9 |
|
Швеція |
3.6 |
40,8 |
74,0 |
За багатьма відносними та навіть абсолютними показниками іноземних інвестицій Україна посідає одне з останніх місць серед країн Центральної та Східної Європи. Основними причинами невисокої активності іноземного капіталу, у тому числі з країн ЄС, є несприятливий інвестиційний клімат у країні.
Обсяги технічної допомоги ЄС Україні до 1997 р. теж мали тенденцію до зростання (табл. 3). У цей період Україна була другим після Росії реципієнтом технічної допомоги ЄС серед колишніх радянських республік. Однак від 1998 р. обсяги допомоги постійно знижуються.
Таблиця 3
Обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надійшла в Україну з країн — членів ЄС (мли дол. США)
|
Країна |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
|
Всього по ЄС |
154.6 |
152,5 |
130,1 |
115.6 |
|
Нідерланди |
8.6 |
8.6 |
8.5 |
3,9 |
|
Німеччина |
17.1 |
17.1 |
10.1 |
3.7 |
|
Сполучене Королівство |
33,2 |
30,7 |
15.0 |
7.2 |
|
Франція |
2.1 |
1,3 |
||
|
Швеція |
2.6 |
2,5 |
2.9 |
5.8 |
|
Європейська комісія (TACIS) |
91,0 |
92.3 |
93.6 |
95.0 |
Пріоритетами Програми TACIS є ядерна безпека та захист довкілля (26,4 %), реструктуризація держпідприємств та розвиток приватного сектора (19,1), реформа державного управління, соціальної сфери та освіти (9,6), сільське господарство (10,8), енергетика (11,2), транспорт (8,6), консультації з економічної політики (5,4), телекомунікації (3,6 %).
За Програмою фінансується також ціла низка рамкових програм, серед яких:
• Європейська експертна програма — надає консультації українським державним установам;
• ІNTAS — сприяє реалізації спільних із Західною Європою науково-дослідних проектів;
• Бангкоцький механізм TACIS/ЄБРР — використовується для фінансування технічного співробітництва, спрямованого на сприяння в підготовці та залученні інвестицій ЄБРР;
• Програма сприяння демократії;
• LIEN — сприяє розвиткові неурядових організацій у соціальній сфері для підтримки вразливих груп населення;
• Поріднені міста — поєднує міста України та Європейського Союзу;
• ТЕМПУС — заохочує обмін між вищими навчальними закладами України та ЄС;
• BISTRO— надає гранти для швидкого впровадження малих проектів у межах індикативних програм:
• Програма підвищення ефективності менеджменту — забезпечує організацію стажування українських менеджерів у ЄС.
У 1999 р. Європейський Союз ухвалив рішення щодо продовження фінансування України за Програмою TACIS і у 2001—2005 pp.
Глава 2. Україна і співдружність незалежних держав
Відносини з Росією як провідний напрям взаємозв'язків України з учасниками СНД
Зв'язки з іншими членами Митного союзу - Євразійського економічного співтовариства
Співробітництво з країнами ГУУАМ, Туркменістаном та Вірменією
Глава 3. Україна в чорноморській економічній інтеграції
Інтеграційні процеси в Чорноморському регіоні
Статут та Структура ЧЕС
Етапи розвитку ЧЕС
Економічні пріоритети ЧЕС