Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. - Розвиток основних форм економічного робітництва між Україною і ЄС

Провідними формами економічного співробітництва між Україною і ЄС торгівля, інвестиційна діяльність та технічна допомога. Торгівлі належить центральне місце в загальній системі економічної взаємодії.

У 90-ті роки відбулися значні структурні зміни в зовнішній торгівлі України. Питома вага країн ЄС у період з 1994 до 2000 рр. зросла: в експорті України з 9,0 % до 16,2 %, в імпорті — з 13,3 % до 20,6 % (табл. 1). Разом з тим ці показники були значно меншими, ніж у середньому по СНД (обидва показники понад 26 %).

Таблиця 1

Зовнішня торгівля товарами України та країн — членів ЄС у 1996—2000 рр.

(мли дол. США)

Основними торговельними партнерами України серед країн ЄС у 90-ті роки були Німеччина, Італія, Франція, Австрія. Іспанія, найменші обсяги торгівлі зафіксовано з Люксембургом. Бельгією, Швецією. При цьому характерною рисою експорту України в ЄС була його надмірна концентрація до двох країн - Німеччини та Італії (59 % у 2000 р.). Від'ємне сальдо торгівлі України з ЄС постійно зростало — з 502.20 млн дол. США в 1994 р. до 1881.13 млн дол. США в 1997 р. Лише 1998 р. воно скоротилося до 1199.26 млн дол. США, а у 2000 р. склало 526,8 млн дол. США.

Зрушення в товарній структурі торгівлі України з ЄС були незначними: в імпорті переважали машини та обладнання, в експорті — хімічні продукти та інші товари з низьким рівнем доданої вартості. Так, в останні роки на продукцію чорної металургії припадало 15—20 % сукупного експорту України до ЄС, на текстиль, мінеральні та інші продукти — 58—64 %, тоді як на машини та устаткування — лише 6—8 %. Причому питома вага останньої товарної групи має стійку тенденцію до зниження.

Збільшенню експорту з України в ЄС та позитивним зрушенням у його структурі перешкоджають повільні структурні зміни в національній економіці, "тінізація" зовнішньої торгівлі, невисокий рівень конкурентоспроможності українських товарів, наявність обмежень із боку ЄС у "чутливих" галузях (чорна металургія, легка промисловість, сільське господарство).

Таким чином, товарний обмін між Україною і ЄС відбувається переважно на міжгалузевій основі, що суттєво зменшує матеріальну базу реальної економічної інтеграції.

На сьогодні ЄС є найбільшим іноземним інвестором в Україні, який інвестує більше, ніж США та Росія разом. За даними Держкомстату України, на 01.01.2001 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн членів ЄС становив 1415,7 млн дол. США. Хоча у 2000 р. цей обсяг значно зріс, на початок січня 2001 р. питома вага країн ЄС зменшилася до 36,6 %. Капіталовкладення з країн ЄС здійснені у 2108 підприємств України (табл. 2).

Із прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку України з країн — членів ЄС, найбільші обсяги до 1998 р. вклали нерезиденти з Нідерландів — 10.4 %, Німеччини — 8,9 %. Великої Британії — 7.3 %. Найбільший інтерес європейських інвесторів викликають такі галузі економіки України, як: харчова промисловість — 241,2 млн дол. США (14,5 % загального обсягу), внутрішня торгівля — 119,7 млн (7,2 %), хімічна та нафтохімічна промисловість -81,8 млн (4,9 %), машинобудування та металообробка 63,2 млн (3.8 %), фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення — 52.7 млн (3,2 %), будівництво і промисловість будівельних матеріалів — 45.6 млн дол. США (2.7 %).

При заснуванні українських компаній на своїй території ЄС надає Україні статус найбільшого сприяння, тобто відкрити українську компанію на території Європейського Союзу так само легко, як і компанію більшості інших країн. Будучи заснованою, українська компанія отримує національний режим; вона мас підпорядкувати свою діяльність тим самим правилам, що й компанії ЄС. Україна встановлює дещо інші правила діяльності для компаній, ЄС. Коли такі компанії відкривають свій бізнес в Україні, вони можуть на власний розсуд обрати національний статус (керуватися правилами, встановленими для українських компаній) або статус найбільшого сприяння (керуватися правилами, встановленими для іноземних компаній) — залежно від того, які умови с вигіднішими. Але в деяких галузях можливість такого вибору не надається, і режим, що пропонується іншим іноземним компаніям, автоматично встановлюється і для компаній ЄС.

Таблиця 2

Сукупний обсязі прямих інвестицій в Україну і країн ЄС (млн дол. США)

За багатьма відносними та навіть абсолютними показниками іноземних інвестицій Україна посідає одне з останніх місць серед країн Центральної та Східної Європи. Основними причинами невисокої активності іноземного капіталу, у тому числі з країн ЄС, є несприятливий інвестиційний клімат у країні.

Обсяги технічної допомоги ЄС Україні до 1997 р. теж мали тенденцію до зростання (табл. 3). У цей період Україна була другим після Росії реципієнтом технічної допомоги ЄС серед колишніх радянських республік. Однак від 1998 р. обсяги допомоги постійно знижуються.

Таблиця 3

Обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надійшла в Україну з країн — членів ЄС (мли дол. США)

Пріоритетами Програми TACIS є ядерна безпека та захист довкілля (26,4 %), реструктуризація держпідприємств та розвиток приватного сектора (19,1), реформа державного управління, соціальної сфери та освіти (9,6), сільське господарство (10,8), енергетика (11,2), транспорт (8,6), консультації з економічної політики (5,4), телекомунікації (3,6 %).

За Програмою фінансується також ціла низка рамкових програм, серед яких:

• Європейська експертна програма — надає консультації українським державним установам;

• ІNTAS — сприяє реалізації спільних із Західною Європою науково-дослідних проектів;

• Бангкоцький механізм TACIS/ЄБРР — використовується для фінансування технічного співробітництва, спрямованого на сприяння в підготовці та залученні інвестицій ЄБРР;

• Програма сприяння демократії;

• LIEN — сприяє розвиткові неурядових організацій у соціальній сфері для підтримки вразливих груп населення;

• Поріднені міста — поєднує міста України та Європейського Союзу;

• ТЕМПУС — заохочує обмін між вищими навчальними закладами України та ЄС;

• BISTRO— надає гранти для швидкого впровадження малих проектів у межах індикативних програм:

• Програма підвищення ефективності менеджменту — забезпечує організацію стажування українських менеджерів у ЄС.

У 1999 р. Європейський Союз ухвалив рішення щодо продовження фінансування України за Програмою TACIS і у 2001—2005 pp.