Педагогічна етика - Васянович Г.П. - "Добро-зустріч"

Педагог із багаторічним досвідом і дитина, яка вперше йде до школи, готуються до зустрічі, сповненої добра і пізнання краси. Однак її зміст (формальна чи "добро-зустріч") залежить передусім від учителя. Приязнь у погляді, добрий вираз його очей під час першої зустрічі мають налаштувати вихованця на комфортне перебування в колективі, захищеність, відчуття прийняття вчителем його таким, яким він є. Педагог повинен враховувати, що діти по-різному сприймають навколишній світ і оточення. Одні вірять у добро, інші - ні, тому потребують особливої уваги. Таку педагогічну ситуацію описав у спогадах В. Сухомлинський. Новий учень у класі - Микола Л., 12-річний хлопець, приїхав із мамою до села посередині навчального року. Життя хлопця в роки дитинства було трагічним, і він зневірився в людській доброті. На одному з уроків учитель розповідав підліткам про людину, яка віддала власне життя в ім'я переконань. Зустрівшись очима з Миколою, він побачив у них глумливу посмішку та зневагу і до цієї людини, і до себе. Однак зневіру педагогу вдалося подолати, збудивши в душі дитини добрі почуття, віру в добро і красу. Основним виховним засобом у цьому виховному процесі стали доброзичливе ставлення до дитини, чуйність, які подолали озлобленість, - так відбулася "добро-зустріч". Якщо дитина позбавлена такої зустрічі, вона може стати невротичною, замкнутою, дезорганізованою.

У шкільному середовищі трапляються ситуації, за яких моральне зло-відчуження між учителем і учнем унеможливлює здійснення "добро-зустрічі". Так, в оповіданні "Волошки" С. Васильченко описав його на основі психологічного контрасту - протиставлення світлої мрії і потворної дійсності, чистих поривань, гуманності та жорстокості.

"Добро-зустріч" учителя та учня відбувається через сигнали очей. Важливу роль відіграють розмір зіниць людини і рухи очима. Очі передають найточніші сигнали людської комунікації, оскільки розмір зіниць свідчить про приязнь чи неприязнь до співбесідника незалежно від бажання людини. Так, у маленьких дітей у присутності дорослих зіниці розширюються, адже вони прагнуть завоювати їхню увагу, тому й мають виглядати привабливо.

Людина, котра обманює або щось приховує, зустрічатиметься з очима співрозмовника менше 1/3 часу спілкування. Погляд, який затримується на очах більше 2/3 часу, може означати те, що вона вважає співрозмовника цікавим і привабливим (зіниці розширені) або налаштована вороже (зіниці звужені).

Для кращого розуміння психології та поведінки дітей учителю необхідно тренуватись у "технології погляду". Так, косий погляд передає зацікавленість або ворожість; одночасне підняття брів або усмішка сигналізує про зацікавленість і часто використовується для заохочення. Якщо косий погляд супроводжують опущені брови, нахмурений лоб або опущені кутики рота, це означає підозру, ворожість або критичне ставлення.

Найбільше вчителя мають турбувати діти, які під час спілкування опускають повіки, оскільки це свідчить про їх бажання усунути педагога з поля зору через те, що набрид або відчувають зверхність над ним. За нормальної частоти моргання (6-8 разів на хвилину) повіки учня закриваються на секунду або більше, ніби він витирає педагога зі своєї пам'яті; дитина може закрити очі і заснути.

"Добро-зустріч" передбачає не лише передавання знань учителем учню, а й розвиток їх творчого мислення. Педагог має постійно контролювати, куди спрямований погляд учнів. Адже 87% інформації надходить у мозок людини через зорові рецептори, 9% - через слухові, 4% - через інші органи чуття. Так, показуючи учням наочний посібник і одночасно розповідаючи тему, слід враховувати, що вони можуть засвоїти лише 9% повідомлення, якщо воно не пов'язане з навчальним посібником. Якщо повідомлення пов'язане з ним, то під час розглядання діти засвоюють 25-30% інформації вчителя. Максимальному контролю над увагою учнів сприяє використання указки.