Археологія України - Залізняк Л.Л. - Основні категорії пам'яток і матеріальна культура

Міські центри в цілому зберігають попередні традиції у фортифікаційному будівництві та плануванні, однак кількість громадських споруд зменшується. Хоча в Пантікапеї, як і за минулих часів, функціонувала агора, і до початку IV ст. у Верхньому місті на горі Мітрідат концентрувалися громадські та культові споруди. Планування залишалося терасним. Житлова забудова зберегла певну чіткість кварталів, поділених вулицями та провулками. Міські садиби складалися із кількох житлових та господарських приміщень, критих здебільшого черепицею, і двору. Стіни будинків складено з обробленого вапняку насухо. Однак у будівельній техніці та плануванні простежуються певні зміни. Забудова стає більш хаотичною. Частина будівель зводилася із грубо обробленого каменю чи буту. Стіни складено недбало, за рядовою системою, близькою до іррегулярної. На території міст збільшується кількість зернових і господарських ям та печей, які іноді розміщувалися на місці монументальних споруд попереднього часу. Загалом для міст було характерним збереження античної техніки будівництва, однак його якість значно погіршилася. У міській забудові з'являються християнські базиліки, спорудження яких розпочинається наприкінці V—VI ст. Одну із базилік того часу зафіксовано в Тірітаці, решту — в Херсонесі (рис. 37). Від VI ст. підлоги базилік починають прикрашати мозаїками. В будівництві й оздобленні храмів широко застосовуються архітектурні деталі з проконеського мармуру, корінфсько-візантійські капітелі.

На сільських територіях також відбулися певні зміни. На Гераклейському півострові продовжували існувати ділянки землі із садибами, що неодноразово перебудовувалися, а на Боспорі, як і в минулому, функціонували укріплені та неукріплені поселення з групами сільських садиб. Сільські пам'ятки найкраще вивчено у Кримському Приазов'ї. Тут збереглася антична система розселення, планування полів, будівельної справи, господарчої діяльності й побуту. Проте загальна кількість поселень на сільськогосподарській території значно скоротилася. Стає помітним перехід до "кущового" розселення. На поселеннях переважають житлові та господарські споруди, при зведенні користувалися архітектурні деталі та будівельні матеріали більш раннього часу. Приміщення прямокутної форми, за античною традицією, примикають до двору. Кладки іррегулярні, виконані з використанням глиняного розчину і бутового каменю. У будівництві широко застосовувався сирець. Стіни не тинькувалися, підлоги були земляні. В приміщеннях наявні печі та вогнища, на поселеннях багато ям різного призначення.

Рис. 37. Рештки базиліки 1889 р. в Херсонесі (фото С. Г. Рижова)

Поховання пізньоантичного часу відкриті в некрополях Херсонеса, Пантікапея, Фанагорії і поблизу деяких невеликих боспорських міст, а також У Кримському Приазов'ї. Для них характерні відсутність підкурганних поховань та кремації. Основним типом поховальної споруди були склепи, вирубані в скелі або вирізані в материковому фунті, де поховання здійснювалися тривалий час, однак трапляються підбійні та прості фунтові могили. Більша частина склепів пограбована. Там, де зберігся поховальний інвентар, виявлені предмети озброєння, кінського спорядження, глиняний та скляний посуд, прикраси, в тому числі із золота, виконані в техніці поліхромної інкрустації, Деталі костюма тощо. Серед склепів вирізняється група християнських чохольних споруд. Стіни поховальних камер таких пам'яток на Боспорі прикрашено хрестами і віршами із псалмів (рис. 38), а в Херсонесі — фресковим живописом, у якому переважали орнаментальні мотиви, зображення квітів, павичів і птахів. датуються вони другою половиною V—VI ст.

У культурних шарах античних міст та поселень виявлені у великій кількості різні типи світлоглиняних, червоноглиняних та коричневоглиняних амфор III—VI ст. Амфори великих розмірів боспорського виробництва використовувалися не для транспортування вина чи маслинової олії, а для зберігання продуктів харчування (рис. 39). Характерною особливістю археологічних шарів цього часу є червонолакова кераміка, вкрита тьмяним, іноді з металевим блиском, лаком, що привозилася із Малої Азії. Однак її номенклатура стає менш різноманітною порівняно з попереднім часом. Від V ст. на червонолаковій кераміці фіксуються штамповані клейма у вигляді тварин, птахів, а пізніше хрестів. Зростає кількість фрагментів скляного посуду (рис. 40). На городищах і поселеннях це фрагменти скляних посудин, а в могильниках представлені цілі форми різних типів глечиків, бальзамарив, кубків, зокрема ,з украпленнями синього скла, фібули. У зв'язку з припиненням херсонського монетного карбування у третій чверті III ст., а боспорського - в першій половині IV ст., у грошовому обігу, поряд із місцевими монетами, широко використовувалися пізньоримські, які є характерною знахідкою у містах і поселеннях.

Рис. 38. Хрест та напис на стіні ґрунтового склепу з некрополя Пантікапея

Рис. 39. Основні типи амфор IV-VI ст.

Рис. 40. Скляний посуд

У галузі ідеології традиційні культи у НІ ст. продовжували відправлятися офіційно. В Херсонесі особливо шанувалася Партенос, а на Боспорі — Зевс Спаситель та Афродіта Уранія. До початку III ст. відомі пам'ятки, де згадуються жерці культу імператорів. У релігійному світогляді відбувалася еволюція від синкретичних культів до християнства. На початку IV ст. у Херсонесі та на Боспорі з'являються перші християнські громади, проте кількісно вони ще були невеликими. Масова християнізація населення розпочалася в VI ст., коли Візантія активізувала свою політику в Північному Причорномор'ї, що зумовило будівництво перших християнських храмів — базилік.

В образотворчому мистецтві та скульптурі простежується певна деградація, проявами якої були схематизм, умовність та примітивізм, зокрема й у зображенні людей. Це особливо помітно в розписах так званих склепів себазіастів III—IV ст., відкритих у некрополі Пантікапея. Утім, це явище не було чимось специфічним. Воно є характерним для мистецтва римських провінцій, що свідчить про загальну кризу античного мистецтва. На початку IV ст. на Боспорі з'являються перші надгробки із зображеннями хрестів, які ставилися на могилах прихильників нової релігії. В Херсонесі такі надгробки датуються V— VI ст. Кінцем III—IV ст. датуються перші зразки християнської скульптури, знайдені в Херсонесі.

Таким чином, у третій чверті III ст. внаслідок варварських навал Тіра та Ольвія припинили своє існування як античні держави. Херсонес залишався головним форпостом Східно-Римської імперії в Тавриці. На Боспорі після руйнації системи сільських поселень більша частина населення мешкала в містах, які в IV— V ст. підпали під воєнно-політичний вплив гунів. Боспор у цей період являв собою аморфне державне утворення, що складалося із самостійних територіально-господарських районів. Попри періодичне входження до складу Візантії, її вплив тут не був визначальним. У середині VI ст. в Херсонесі та на Боспорі розпочинається нова ранньосередньовічна епоха, що характеризується кардинальними змінами в політичному, соціально-економічному та культурному розвитку.

Рекомендована література

1. Античні держави Північного Причорномор'я // Україна крізь віки: У 2 т. Київ, 1998. Т. 2.

2. Античные государства Северного Причерноморья. Археология СССР. Москва, 1984.

3. Археология Украинской ССР: В 3 т. Киев, 1986. Т. 2.

4. Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса VII—I вв. до н. э. Историко-эпиграфическое исследование. Москва, 1989.

5. Давня історія України: У 2 т. Київ, 1998. Т. 2.

6. Зубарь В. М. Северный Понт и Римская империя. Киев, 1998.

7. Зубарь В. М. Таврика и Римская империя. Киев, 2004.

8. Зубарь В. М. Боги и герои античного Херсонеса. Киев, 2005.

9. Зубарь В. М., Сон Н. А. Греки и римляне в Нижнем Поднестровье. Киев, 1996.

10. Зубар В. М., Ліньова Є. А., Сон Н. О. Античний світ Північного Причорномор'я. Київ, 1999.

11. Зубарь В. М., Хворостяный А. И. От язычества к христианству. Киев, 2000.

12. Зубарь В. М., Русяева А. С. На берегах Боспора Киммерийского. Киев, 2004.

13. Зубарь В. М., Сорочан С. Б. У истоков христианства в Юго-Западной Таврике: эпоха и вера. Киев, 2005.

14. Карышковский П. О., Клеймам И. Б. Древний город Тира. Киев, 1985.

15. Крапивина В. В. Ольвия. Материальная культура I—IV вв. н. э. Киев, 1993.

16. Крыжицкий С. Д. Архитектура античных государств Северного Причерноморья. Киев, 1993.

17. Крыжицкий С. Д., Лейпунская Н. А. Ольвия (раскопки, история, культура). Николаев, 1997.

18. Охотников С. Б. Нижнее Поднестровье в VI—V вв. до н. э. Киев, 1990.

19. Русяева А. С. Религия и культы античной Ольвии. Киев, 1992.

20. Русяева А. С, Русяева М. В. Ольвия Понтийская. Киев, 2004.

21. Сапрыкин С. Ю. Гераклея Понтийская и Херсонес Таврический. Москва, 1986.

22. Сапрыкин С. Ю. Боспорское царство на рубеже двух эпох. Москва, 2002.

23. Секерская Н. М. Античный Никоний и его округа в VI—IV вв. до н. э. Киев, 1989.

24. Сон Н. А. Тира римского времени. Киев, 1993.

25. Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. Харьков, 2001.

26. Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Херсонес — Херсон — Корсунь. Киев, 2003.

27. Херсонес Таврический в середине I в. до н. э. — VI в. н. э. // Очерки истории и культуры. Харьков, 2004.

28. Щеглов А. Н. Северо-Западный Крым в античную эпоху. Ленинград, 1978.