Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - КОБИЛИЦЯ Лук’ян

Український громадський та політичний діяч, керівник селянською руху на Буковині

Народився 1812 р. у с. Путила-Сторонець (нині с. Путала Чернівецької області) в селянській родині. Вперше виступив на захист селянських прав 1838 р., подавши до президії окружного управління скаргу на утиски з боку поміщика Флондора. В 1839 р. місцева громада обрала Л. Кобилицю своїм уповноваженим, який мав обстоювати соціальні, економічні та національні інтереси селян. Переконавшись у безперспективності звернень до урядових установ, Л. Кобилиця протягом 1843— 1844 рр. очолював антикріпосницькі виступи 22 селянських громад. Селяни виганяли з маєтків поміщицьку адміністрацію, відмовлялися відробляти панщину, переобирали сільську старшину, висували вимоги щодо переведення їх на становище державних селян, вільного користування лісами й пасовиськами, відкриття українських шкіл.

Для приборкання селянського руху в березні 1844 р. були використані урядові війська. Дві роти солдатів, загони гірських стрільців та панської челяді придушили бунт. Зазнали покарання 238 селян, а їхнього ватажка було засуджено й ув’язнено.

Під час революції в Австрії 1848—1849 рр. Л, Кобилицю, який мав авторитет серед селян, було обрано депутатом австрійського рейхстагу. Він приєднався до лівого крила депутатів, які виступали проти абсолютизму Габсбургів. Л. Кобилиця боровся за скасування кріпацтва, передачу селянам землі без викупу, надання Буковині політичної автономії і приєднання її до Галичини. Внаслідок повстання жителів Відня та інших революційних подій 1848 р. тимчасово припинилися засідання парламенту. Л. Кобилиця повернувся на Буковину, де в листопаді 1848 р. на горі Гледовій поблизу Вижниці скликав багатотисячні селянські збори. Він закликав селян не коритися поміщикам та урядовцям, повстати на боротьбу проти них. Селянські виступи під його керівництвом тривали до літа наступного року.

Громадська та політична діяльність Л. Кобилиці сприяла пожвавленню соціально-політичних процесів на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини.

У квітні 1850 р. Л. Кобилицю було заарештовано й ув’язнено, а згодом — заслано до м. Гура-Гумора (нині Гура-Гуморулуй, Румунія). Катування, яким було піддано народного захисника, підірвали його здоров’я.

Помер 24 жовтня 1851 р.