Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - БОРЕЦЬКИЙ Йов (Іван Матвійович)

Український церковний, політичний та освітній діяч

Рік народження невідомий. Народився у м. Бірче (нині с. Городоцького району Львівської області). Був високоосвіченою людиною свого часу. Навчався у Львівській братській школі (де згодом викладав, а в 1604—1605 рр. був ректором), у Краківській академії. Є припущення, що він ще в школярському віці був автором »Перестороги».

З 1610 р. Й. Борецький — священик Воскресенської церкви у Києві, де заснував парафіяльну школу. В 1615 р. за його участі було відкрито Київську братську школу, незабаром реформовану у колегію на зразок європейських університетів. У 1615—1619 рр. був її ректором. В 1619 р. переклав монументальну працю »Антологіон».

У 1620 р. Й. Борецький став ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря й у тому самому році — митрополитом православної церкви (на цій посаді перебував до кінця життя).

Історичною заслугою Й. Борецького є відновлення православної церкви в Україні. Як православний церковний діяч вів активну боротьбу проти католицизму й уніатства. Йому належить низка релігійних творів, найвідоміший з них — »Протестація» (1621), видатний полемічний твір, знайдений і опублікований професором П. Жуковичем у збірнику »Статьи по славяноведению» 1910 р. У »Протестації» автор розповідає історію свого висвячення, цілком відповідного до канонів православної церкви, протестує проти переслідувань православних уніатами.

Обстоюючи православну віру, Й. Борецький скликав у Києві собор із духовних та світських осіб, провів нараду в Житомирі з українською шляхтою з Київського воєводства, закликав козаків стати на захист своєї віри на раді козаків у Сухій Діброві, написав спростування проти уніатської »Апології» М. Смотрицького.

Й, Борецький підтримував тісні зв’язки з гетьманом П. Сагайдачним, запорозькими козаками, за що зажив слави »козацького митрополита». В 1629 р. на Київському соборі митрополит Й. Борецький і південно руські єпископи ухвалили »Служебник» Петра Могили.

Наприкінці життя робив спроби об’єднати православних і уніатів.

Помер 12 березня 1631 р. у Києві.