Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович

Український поет і громадський діяч

Народився 19 березня 1895 р. в Києві у сім’ї вченого-етнографа і культурно-політичного діяча Т. Рильського. У 1915—1918 рр. навчався в Київському університеті. Упродовж десяти років був учителем у сільських школах, потім — у Києві.

Перший вірш було опубліковано в 1907 р. У 1910 р. вийшла друком збірка »На білих островах». У 20-х роках належав до літературного угруповання »неокласиків».

20—30-ті роки — надзвичайно плідний період у творчості М. Рильського. Одна за одною виходять збірки поезій: »Синя далечінь» (1922), »Крізь бурю й сніг» (1925), »Де сходяться дороги», »Гомін і відгомін» (обидві 1929), »Знак терезів» (1932), »Київ» (1935), »Україна» (1938) та ін.

Вже в перших книжках молодого М. Рильського виявилися притаманні авторові риси: людяність, любов до життя, схильність до реалістично вираженого малюнка. У поезії 30-х років провідною темою стала тема роздумів про сенс життя, мистецтво, людину і природу, людину й суспільство.

У роки Великої Вітчизняної війни поет створив високохудожній образ України, закликав народ до боротьби, вселяв віру в перемогу. Його твори набули патріотичного пафосу, публіцистичності. У післявоєнний період поет пише про дружбу народів, боротьбу за мир (»Чаша дружби» (1946), »Мости» (1948) та ін.). Проте залишається вірним своїм улюбленим темам, оспівуванню людини, філософським роздумам про прекрасне Й корисне (»Сад над морем» (1955), »Троянди й виноград» (1957), »Далекі небосхили» (1959); »Голосіївська осінь» (1959) та ін.). Творчість М. Рильського — визначне явище не лише в українській літературі, а й у світовій поезії.

Поет могутнього мистецького обдаровання, тонкого чуття мови і високого інтелекту, М. Рильський дав світові не тільки чудові зразки своєї поезії, а й високохудожні переклади творів М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Гоголя, А. Міцкевича, творів вітчизняних авторів. М. Рильський — перекладач французької поезії Вольтера, Н. Буало, Ж. Расіна, В. Гюго. Він був співавтором перекладу »Божественної комедії» Данте. Досліджував творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, А. Міцкевича, Ю. Словацького та ін.

У 1943—1946 рр. М. Рильський очолював Спілку письменників України, аз 1944 по 1964 р. керував Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (у 1964 р. Інститут названо його ім’ям).

З 1943 р. — академік АН УРСР, з 1958 — академік АН СРСР.

За видатні заслуги в галузі науки йому неодноразово присуджувалися Державні премії УРСР.

Помер 24 липня 1964 р.

1968 р. в Києві, у будинку, де жив і працював поет, відкрито музей М. Т. Рильського.

РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович
РУДНИЦЬКИЙ Михайло Іванович
САЙКО Микола Пилипович
САМІЙЛЕНКО Володимир Іванович (літературні псевдоніми В. Сивенький, Іваненко, Полтавець, Л. Сумний та ін.)
САМЧУК Улас Олексійович
СВІДЗІНСЬКИЙ Володимир Юхимович
СВІТЛИЧНИЙ Іван Олексійович
СОСЮРА Володимир Миколайович
СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА Людмила Михайлівна
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru