Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ЛЕОНТОВИЧ Микола Дмитрович

Український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, збирач музичного фольклору

Народився 13 грудня 1877 р. в с. Селевинці (нині Монастирок Вінницької області) в родині священика. Освіту здобув у Шаргородському духовному училищі (1884— 1892), де співав в хорі Ляторовського. Закінчивши у 1899 р. Кам’янець-Подільську духовну семінарію (з 1897 р. очолював семінарський хор), вчителював у Чукові, Тиврові, Летичеві, Вінниці (вів класи хоровий, оркестровий; викладав арифметику, географію, історію). 1904—1906 pp. — працював учителем співу на ст. Гришино (нині Красноармійське Донецької області). З 1906 р. працював у Тульчинському жіночому єпархіальному училищі. Водночас закінчив регентські курси у Придворній співацькій капелі в Петербурзі, брав приватні уроки з композиції та контрапункту в Б. Яворського. 1918—1919 pp. — жив і працював у Києві інструктором мистецтв у Наркомосі, організовував хорові гуртки на підприємствах та навчальних закладах, викладав на різних курсах в семінарії, народній консерваторії, Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, брав участь в організації Першої української державної капели, виступав у концертах хорової музики як диригент та акомпаніатор. 1919 р. перебував у Кам’янці-Подільському, потім повернувся до Тульчина, де викладав співи та українську мову в жіночому училищі, організував там першу музичну школу, активно виступав за розбудову української національної музичної культури. Серед його найкращих обробок українських народних пісень (понад 150) — »Щедрик», »Дударик», »Пряля», »Козака несуть», »Женчичок-бренчичок», »Зашуміла ліщинонька», »Піють півні», »Ой з-за гори кам’яної», »Дума про Нечая», »Чумак», »Мала мати одну дочку» та ін. Серед інших творів: обробки революційних пісень (»Інтернаціонал», »Варшав’янка», »Ми ковалі своєї долі»), пісень інших народів (російського, німецького, чеського, єврейського), опера »На русалчин Великдень» (1919, не завершив; закінчив, відредагував та оркестрував М. Скорик), хорові поеми »Легенда», »Моя пісня», »Льодолом». Церковні хорові твори: літургія, херувимські пісні, аранжування стародавніх розспівів (серед них Києво-Печерський, грецький, подільський та ін.), духовні канти, псалми, колядки, щедрівки. Автор низки методичних статей для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, підручника »Практичний курс співу в школах України». Важливим внеском митця у музичне мистецтво були нові підходи до обробки народних пісень і музики. Він розкрив широкі можливості і засоби для їх нового використання.

В ніч з 22 на 23 січня 1921 р. трагічно загинув у домі свого батька (вбитий бандитом) у с. Марківка Вінницької області.