Філософія родознавства - Черепанова С.О. - Морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб", "шлюбний контракт".

На сучасному стані набули поширення нові реалії: шлюбний кліринг (служба знайомств, інші подібні організації), шлюбні угоди (контракти).

У побуті українських селян шлюбні угоди відомі з XIV ст. Дослідники розглянули еволюцію змісту і форми шлюбних угод, поширених у селянському побуті Галичини другої половини XIX — початку XX ст. (Бегей, 2001).

Укладання шлюбного контракту поширене у багатьох розвинутих країнах світу.

В Україні з 1993 р. порядок укладання шлюбного контракту визначає постанова Кабінету Міністрів, прийнята згідно зі ст. 27 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Зміст, форми, умови шлюбного договору вміщують ст. 92—103 "Сімейного кодексу України" (Л., 2004).

За соціологічним опитуванням, проведеним в Україні у вересні 2006 p., на питання: "Як Ви вважаєте, чи потрібно укладати шлюбний контракт при реєстрації шлюбу? " — позитивно відповіли 57 % респондентів; негативно — 28 %; завагалися з відповіддю 15 % респондентів.

Згідно зі статистикою, 89 % українців перебувають у шлюбі. Однак у перший рік подружнього життя розлучається кожна четверта сім'я. За кількістю розлучень Україна випереджає Європу.

У США існує професія медіатора. Це фахівець, котрий здійснює переговори з подружжям, яке розлучається.

Цікавих висновків стосовно зміцнення подружніх відносин дійшов Дейл Карнегі, який тривалий час був ректором Інституту ораторського мистецтва. Його праця "Як набувати друзів і здійснювати вплив на людей" витримала понад 100 перевидань у США, перекладена 30 мовами світу. Він сформулював сім правил, які можуть зробити подружнє життя щасливішим:

1. У жодному випадку не прискіпуйтесь!

2. Не намагайтеся змінити свого партнера.

3. Не критикуйте.

4. Будьте щиро вдячні.

5. Виявляйте трохи уваги.

6. Будьте ввічливі .

7. Прочитайте хорошу книгу про сексуальну сторону шлюбу.

В Україні, зокрема у школах Львівщини (2002—2003 pp.), волонтери США і Канади впроваджували програми сексуального виховання молоді. Такий досвід, безумовно, потрібний, зважаючи на прикру "відвертість" телевізійного екрану та можливості Internet.

До проблем сексуального виховання молоді мають звернутися насамперед українські педагоги, психологи, медики. Ці питання досліджують вчені українського Інституту сексології та андрології. Проте розроблені тут програми статевого виховання ще не знайшли широкого впровадження.

Сумновідоме і явище "сексуального рабства", яким здебільшого закінчуються рекламні обіцянки численних фірм стосовно високих заробітків за кордоном для дівчат і молодих жінок (у тому числі з України). Подібні явища сексуального насильства зумовлюють необхідність узгодження засад кримінальної відповідальності законодавства України й інших країн.

Підготовка молоді до шлюбу, безперечно, має важливе соціальне і морально-естетичне значення. Потребують розв'язання проблеми освітнього та загальнокультурного забезпечення сімейно-статевого виховання.

У багатьох європейських країнах елементи статевого виховання впроваджено у систему освіти, починаючи зі школи. Наприклад, у школах Голландії практикуються спільні бесіди жінок, які у минулому займалися "найдавнішою професією", і професійних психологів.

Цікаві підходи до статевого виховання існують у Франції, де з 70-х років XX ст. система планування сім'ї вміщує спеціальні заняття для батьків.

Спільне подружнє життя має певні річниці від дня весілля:

Звичайно, варто вивчати педагогічний досвід інших країн, проте на ґрунті національних культурно-освітніх традицій.

Поєднання політико-економічної та соціокультурної стратегії держави щодо дітей і молоді, зусиль батьків і педагогів, широке використання пізнавально-виховних можливостей народної культури та мистецтва — це напрями, що сприяють збереженню історичної пам'яті й примноженню духовності родинних традицій українського народу.

Звичаї наших предків (ще скіфів) вимагали знати своє походження до сьомого коліна, інакше не дозволялося одружуватися.

Можливо зовсім не випадково магічна "сімка" присутня і у слові сім'я , а його нетрадиційне прочитання: "сім — Я™ можна вважати уособленням семи поколінь Роду.

Проблемно-пізнавальні завдання

1. Які правові засади і норми регулювали шлюбні відносини в Русі-Україні?

2. Як пов'язані ідея родючості та весільна обрядовість?

3. Що символізує ромб (квадрат) з крапками в оздобленні весільного вбрання нареченої?

4. Як відображена ідея сім'ї в орнаментації браслету XII ст. (Чернігів)?

5. Поясніть психологічний, морально-етичний, соціологічний аспекти зв'язку ідеї подружжя і військової відваги (за дослідженнями О. Потебні, М. Грушевського).

6. Які морально-етичні засади, обереги (космічні сили), чесноти ущасливлюють подружній союз?

7. Назвіть послідовність обрядових дій, властиву для традиційного українського весілля.

8. Схарактеризуйте художньо-емоційні особливості, мотиви, художні засоби весільних пісень.

9. Які Ви знаєте українські пісні, де відображено мотив кохання?

10. З якими образами пов'язує вроду дівчини і красу парубка українська народна поетична традиція?

11. Поясніть символіку хліба, рушників у весільній обрядовості українців.

12. Визначте морально-етичний і соціально-правовий смисл сучасних явищ: "шлюбний кліринг", "громадянське партнерство", "сексуальне рабство", "міжнаціональний шлюб".

13. Який шлюбний вік встановлено законодавством України для жінок і чоловіків?

14. Як Ви ставитесь до можливого укладання шлюбного контракту?

15. Проаналізуйте права й обов'язки подружжя за "Конституцією України" і "Сімейним кодексом України".

Список рекомендованої літератури

Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні. — К., 1988.

Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9кн. - К., 1993. — Т. 1.

Здоровега Н. І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. — К., 1974.

Кара-Васильєва Т. Український рушник: Наук.-метод. посіб. — К. 1978.

Конституція України. — К., 1997.

Сімейний кодекс України. Офіційний текст. — Л., 2004.