Необхідними передумовами народження здорової дитини є здоровий спосіб життя батьків, передусім вагітної жінки, а головне — психологічно-позитивне очікування поповнення сім'ї.
Сучасна складна соціально-економічна ситуація в Україні викликає тривогу щодо медико-біологічних аспектів здоров'я населення. Значну загрозу для здоров'я дитини, отже, — і майбутнього нації, становить некритичне ставлення молоді до вживання наркотиків, алкоголю.
Наголосимо, що сімейні трудові традиції українського народу стверджували тверезий спосіб життя.
За давнім повір'ям, коли хрестять дитину, треба дивитися, щоб їй у рот не потрапила вода — інакше дитина стане п'яницею (Войтович, 2005, с. 114).
У "Поученні" окремою настановою нащадкам Володимир Мономах наголошував: "Лжі бережися, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло..." (Літопис руський, 1989).
За історичними джерелами, горілка потрапила на Русь у XVI ст. з Європи: за однією версією — з Генуї, за іншою — з Німеччини. Тоді на Русі горілку використовували лише як лікувальний засіб. Однак уже за часів царювання Івана Грозного почали діяти шинок, кабак, корчма. Етнографи вважають, що історія корчми — це історія понімечення, потатарення, а не розвиток слов'янського життя на слов'янському ґрунті (І. Прижов).
Ігумен Білозерського монастиря Кирило у настановах князю Андрієві Дмитровичу (синові Дмитра Донського) писав, щоб у його вотчині не було корчми, оскільки це велика "пагуба душам". Проти поширення алкогольних напоїв виступали князі Іван Калита і Василь III. Останній, взявши Новгород, втопив кабатчиків у Волзі. У Новгороді внаслідок бунту 27 січня 1547 р. були знищені всі корчми. Борис Годунов 1598 р. заборонив приватним особам продавати горілку. Суворими були покарання для тих, хто продавав горілку. За описом М. Карамзіна, у Москві на Красній площі 1634 р. відбулося покарання дев'яти торговців горілки і тютюну (з-поміж них — жінка). Кожен отримав 20 ударів батогом (просмоленим, зі шматком свинцю на кінці), жінка — 16 ударів; їх зв'язали і провели вулицями зі склянками зілля на шиї; потім відпустили з наказом, щоб більше не творили злочину, бо будуть "сидіти на рожні" (гострих кілках).
Уклад родинного життя на теренах Росії у XVI — середині XIX ст. переважно регламентував звід правил: "Книга, названа Домостроєм, яка вміщує корисні свідчення, поучення і настанови усякому християнинові — і чоловікові, і дружині, і дітям, і слугам, і служницям". Головними настановами "Домострой" орієнтував дотримуватися всіх християнських законів, жити з чистою совістю, "по правді". Окремі настанови застерігали від пияцтва. Передусім, жінкам заборонялося пити вино, мед, пиво; дружині дозволялося вживати лише "безхмільну брагу і квас, дома і в людях". Пропагувалися віра у добро, співчуття і милосердя (Пилипів, 1991).
Негативний вплив на здоров'я дитини куріння, вживання алкоголю, наркотиків батьками, передусім вагітною жінкою.
Захисні можливості організму суттєво знижують не лише спиртні напої, а й вживання наркотиків, тютюну.
Куріння часто спричиняє хронічний бронхіт, ішемічну хворобу серця (стенокардію), інфаркт міокарда, хвороби шлунку і рак легень. Алкоголізм і наркоманія належать до тяжких захворювань, які насамперед уражують головний мозок. Чоловіки і жінки, котрі зловживають спиртним, сигаретами, наркотиками, ведуть невпорядковане статеве життя, ставлять під загрозу не лише своє життя, а й життя власних дітей.
Злочином можна вважати куріння вагітної жінки. Материнська сигарета, не кажучи вже про наркотики й алкоголь, негативно впливає на дитину ще до її народження. У жінок, котрі курять, найчастіше буває викидень, як і передчасні пологи, діти народжуються ослабленими, мають малу вагу, погану опірність хворобам. За висновками медиків СІНА, якщо всі вагітні жінки кинуть курити, смертність дітей знизиться на 10%. Ризик мертвонародженої дитини у перші дні життя зростає пропорційно кількості сигарет, які вживає мати: майже 20 % для дітей, коли їхні матері викурюють 20 сигарет упродовж дня.
Законодавчі засади зниження куріння у країнах Європи й Україні.
Соціокультурні, правові, морально-етичні аспекти "сурогатного материнства".
"Сімейний кодекс України" про обов'язки і відповідальність батьків за виховання дітей.
3.4. Поховання
Символіка "світового дерева" у контексті міфологічної моделі світу.
Культ смерті в ацтеків і майя.
Традиційна побутова культура та поховальні звичаї (інгумація, кремація).
Еволюція праслов'янської поховальної обрядовості.
Тризна у давніх слов'ян