Логістика - Банько В.Г. - Розділ 7. Навантажувально-розвантажувальні роботи та механізми у логістичних операціях туристського комплексу

7.1. Комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт у роздрібній мережі туристського комплексу

У забезпеченні комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт на підприємствах туристської галузі важлива роль приділяється впровадженню механізмів електрифікованого над підлогового транспорту (електронавантажувачі, штабелери, електровізки та ін.) у комплексі з універсальними контейнерами для торгівлі (УКТ) і піддонами.

Застосування раціональної технології руху товарів нерозривно пов'язане зі здійсненням ряду заходів, спрямованих на досягнення високого рівня обслуговування туристів і підвищення ефективності роботи підрозділів торгівлі і громадського харчування у туристському комплексі.

Необхідність подальшого розвитку матеріально-технічної бази - викликана рядом соціальних, економічних і організаційних факторів. Основними з них є:

• неухильний ріст обсягу роздрібного вантажу;

• ріст чисельності туристів;

• високі темпи росту будівництва готелів та кемпінгів й ущільнення житлової забудови за рахунок підвищення поверховості будинків;

• збільшення обсягу капітальних вкладень на будівництво туристських підприємств;

• зростаючі вимоги туристів до рівня торгового обслуговування. Основним напрямком в удосконаленні роздрібної торгівлі є тенденція до збільшення торгової мережі.

Однією з основних умов раціональної технології руху, наприклад, плодоовочевих товарів від постачальника до підприємств роздрібної ' торгівлі у туристському комплексі є максимальне скорочення непродуктивних ручних перевантажень на всіх стадіях транспортного процесу.

Аналіз існуючих технологій руху товарів, що базується на переміщенні дрібних вантажних одиниць /12-25 кг/, показує, що на і такій основі неможливо здійснити комплексну механізацію НРТС

робіт у всіх ланках транспортного ланцюга. Це викликано наступними причинами:

• більшість магазинів не має власних розвантажувальних механізмів для вивантаження з автотранспорту збільшених вантажних одиниць /200-500 кг/;

• площа магазинів /крім універсамів і великих гастрономів/ не дозволяє використовувати електронавантажувачі або інші засоби механізації для завезення продукції у контейнерах і на піддонах у торговельні зали;

• розміри збільшених вантажних одиниць у багатьох випадках перевищують встановленні норми одноразового завезення товарів у магазин.

З метою вивчення можливостей роздрібних підприємств для прийому товарів в збільшених вантажних одиницях на піддонах і у контейнерах УкрНДІТГХ (Український науково-дослідний інститут торгівлі і громадського харчування) за участю автора провели цілковите обстеження магазинів Печерського району м. Києва.

Для аналізу були використані дані планових відділів торгів, видаткові накладні баз постачання з відпустку продукції, а також звітна інформація магазинів про товарообіг і вантажообіг у розрізі товарних груп.

У ході обстеження встановлені способи розвантаження транспортних засобів, зберігання продукції, ступінь використання підсобних приміщень, наявність перепадів у рівні підлоги та ін.

Усього було обстежено 75 магазинів, з них — 56 магазинів гастроном торгу і 19 — плодоовочевих.

Аналіз показав, що одержувати продукцію у контейнерах і на піддонах (середня місткість 200-300 кг консервів) може 48 магазинів гастроном торгу, що складає 85,7% від їх загальної кількості.

Однак розмір партії завезення не може служити єдиним показником, який визначає можливість застосування збільшеної транспортної тари.

Багато магазинів за своїми будівельно-архітектурними даними не пристосовані для прийому товарів у контейнерах і на піддонах.

З усіх обстежених магазинів лише 41 магазин (73%) може у даний час приймати продукцію у контейнерах і на піддонах за умови, що в них буде проведена реконструкція місць прийому і шляхів руху товарів від транспортних засобів до торгової зали, а також вони будуть забезпечені засобами механізації.

15 магазинів (27%) розташовані у старих будинках або тимчасово пристосованих приміщеннях, тому в них немає умов для прийому товарів у контейнерах і на піддонах.

У роздрібних плодоовочевих магазинах Печерського району, як і в інших районах міста, забезпеченість засобами механізації навантажувально-розвантажувальних робіт значно вища, ніж у продовольчих магазинах системи продторгів.

Так, 11 плодоовочевих магазинів Печерського району (58%) обладнані вантажопідйомними столами, у них розширені дверні прорізи (до 1,8 м), ліквідовані коридори, підсобні приміщення мають прямокутну форму.

З 19 визначених магазинів 18 можуть уже в даний час приймати плодоовочеву продукцію у контейнерах і на піддонах, якщо не зважати на незначне дообладнання окремих магазинів.

З результатів обстеження можна зробити висновок, що у даний час є реальна можливість для вдосконалення процесу руху товарів на основі логістики. З цією метою необхідно здійснити ряд заходів, пов'язаних з реконструкцією роздрібних підприємств, оснащенням їх засобами малої механізації для прийому плодоовочевої продукції від постачальника до торгової зали магазина, комплексно механізувати трудомісткі операції не тільки у магазині, але й у всіх ланках логістичного ланцюга.

Реалізація цих пропозицій на практиці буде також сприяти скороченню чисельності працівників, зайнятих на допоміжних роботах у постачальника, на транспорті й у торгових підприємствах.

Відповідно до наших розрахунків витрати на переобладнання одного середнього за обсягом товарообігу продовольчого магазина (розширення дверних прорізів, вирівнювання підлог, встановлення вантажопідйомного столу типу ПС-500) і оснащення його пересувним візком з піднімальними вилами типу ТП-600 або ТГВ-500 м складають близько 2,0 тис. грн.. і окупляться протягом 2-3 місяців.

Таким чином, підготовка матеріально-технічної бази роздрібної мережі туристського комплексу до прийому і реалізації плодоовочевої продукції у контейнерах і на піддонах у поєднанні з комплексним використанням механізмів на трудомістких операціях є важливою умовою підвищення ефективності технології товароруху на основі логістичного підходу.

Проведене дослідження показує, що аналогічне становище має місце і у туристських комплексах, де роздрібна мережа невелика, однак логістичний підхід до раціоналізації руху товарів є необхідним.