Логістика - Банько В.Г. - 7.2. Визначення поточних і капітальних витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи і механізми у логістичних системах

Навантажувально-розвантажувальні роботи при транспортуванні плодоовочевої продукції відносяться до категорії важких і найбільш трудомістких процесів. Від способу їх виконання залежить ефективність використання транспортних і навантажувально-розвантажувальних засобів, а також рівень трудових витрат.

Для навантажувально-розвантажувальних робіт у постачальника, на оптових базах і роздрібних підприємствах споживача застосовуються різні підйомно-транспортні механізми. Номенклатура їх нараховує десятки найменувань.

Крім того, механізми мають кілька модифікацій, велика кількість їх типів відрізняються один від одного розмірами.

Все це ускладнює вибір найбільш ефективних засобів механізації для конкретних умов виробництва.

У даний час для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт при транспортуванні картоплі, овочів і плодоовочевих консервів застосовуються наступні основні типи підйомно-транспортних машин (таблиця 7.1).

З огляду на специфіку перевезення плодоовочевих вантажів у контейнерах і на піддонах, при якій вага одного вантажного місця не перевищує 0,6 т, умови роботи у полі та на базах, а також технічну продуктивність, найбільш прийнятним механізмом для навантажувально-розвантажувальних робіт є навантажувач типу ПЕ-08, обладнаний на тракторі "Беларусь", а на плодоовочевих базах — електронавантажу-вач ЕП-108 і ЕП-106, вантажопідйомністю до 1 т.

Електронавантажувачі ЕП-108 і ЕП-106 відносяться до групи сучасних підйомно-транспортних механізмів, які працюють без застроплення і відстроплення контейнерів, що сприяє скороченню трудомісткості навантажувально-розвантажувальних робіт.

Електронавантажувачі цілком забезпечують виконання всього комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт: розвантаження навантажених контейнерів, доставлених безпосередньо з полів постачальника автотранспортом, подачу контейнерів на контейнероперекидач, штабелювання, дештабелювання навантажених порожніх контейнерів, навантаження їх на автотранспорт та ін. Для польових умов вибраний навантажувач ПЕ-08 тому що, по-перше, більшість фермерів мають у своєму розпорядженні трактори "Беларусь", по-друге, умови пересування по ґрунтовим дорогам вимагають високої прохідності і, по-третє, трактор можна використовуючи для буксирування обмінних напівпричепів і причепів від місць завантаження до майданчиків перечеплення і доріг з твердим покриттям у період бездоріжжя.

Таблиця 7.1. Основні типи підйомно-транспортних механізмів та їх технічна характеристика

З метою визначення повного комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт у процесі дослідження були вивченні всі етапи переміщення плодоовочевої продукції на підприємствах постачальника, оптової і роздрібної торгівлі, а також пунктах перевантаження. Обсяг і послідовність виконання операцій на кожному етапі знаходить відображення в логістичних варіантах у вигляді графічних аркушів.

Поточні витрати на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт при транспортуванні плодоовочевої продукції розраховуються за такою формулою:

Однак, при визначенні витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно враховувати витрати праці не лише на операції по навантаженню (розвантаженню) транспортних засобів у початкових і кінцевих пунктах, що є тільки незначною частиною загального комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт, а на всі операції, у тому числі й з порожньою тарою, на всьому шляху руху товарів.

Визначенню витрат на навантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські (НРТС) роботи по переміщенню товарів повинна передувати робота по складанню карти (варіанта) логістичного процесу від початкової (потокової лінії постачальника) до кінцевої (руки покупця) операції.

При цьому не рекомендується збільшувати НРТС операції до "навантаження", "розвантаження" тощо, натомість слід деталізувати всі логістичні операції в логістичних картах.

Така деталізація дозволяє найбільш повно врахувати весь обсяг робіт, що виконуються, за часом, трудомісткістю, і завдяки цьому одержати достовірні дані про фактичні трудові витрати у логістичному процесі, що розглядається.

Для складання логістичних карт науковою класифікацією передбачено розподіл процесу на сім основних укрупнених груп. Кожна з груп, в свою чергу, складається із багатьох операцій, послідовність, характер і кількість яких залежить від використовуваної технології товароруху. Характеристика логістичних варіантів по етапам логістичного процесу та класифікація показані в таблиці 7.2. Приклади логістичних карт приводяться в розділах 10 та 11.

При виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт повністю або частково механізованим способом, в якому беруть участь різні підйомно-транспортні механізми, крім експлуатаційних витрат, необхідно враховувати і капітальні витрати.

Капітальні витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи визначаються за наступною формулою:

Вартість механізмів прийнята по прейскуранту, а коефіцієнт змінності для підприємств промисловості і складів туристського комплексу — 2,5 (переробка вантажів виконується цілодобово).

Цифрові значення зазначених параметрів прийняті за фактичними даними постачальників, оптових підприємств і станцій залізниць.

Норма виробітку механізмів прийнята за фактичними даними учасників транспортного процесу:

• у постачальника — 150-200 операцій/зміну;

• в оптовій ланці — 150 операцій/зміну;

• у роздрібній ланці — 100 операцій/зміну;

• на станціях залізниць — 250 операцій/зміну;

Таблиця 7.2. Коротка характеристика логістичних варіантів транспортування від постачальників до споживачів

а) картоплі та овочів

б) плодоовочевих консервів

Розрахунок експлуатаційних витрат і капітальних вкладень на навантажувально-розвантажувальні роботи та механізми приведені у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. Розрахунок поточних витрат і капітальних вкладень на навантажувально-розвантажувальні роботи за різними логістичними варіантами доставки плодоовочевої продукції від постачальників

до споживачів

Дані таблиці 7.2 свідчать про різкі коливання витрат. Найбільш високі спостерігаються у варіантах з навальним способом транспортування картоплі та овочів або консервів в ящиках.

Так, витрати на транспортування 1 т (нетто) картоплі від постачальника до споживача у контейнерах складає 1,67 і 1,42 грн. (варіанти 4.1.3 і 5.1.3.), або майже у 8 разів менше ніж при транспортуванні картоплі навалом (варіанти 1.1.1. і 2.1.1.).

Застосування механізованих засобів навантаження картоплі у контейнери або кузови автомобілів у постачальника істотно впливає на зниження витрат. Це видно з розглянутих варіантів, зокрема, використання картоплесортувального пункту (КСП-15) дозволяє майже вдвічі скоротити експлуатаційні витрати на ці операції у порівнянні з завантаженням продукції кошиками (варіанти 1.1.1-4.1.8), а завантаження контейнерів через спеціальний бункер (варіант 5.1.3) значно скорочує ці витрати. Завантаження контейнерів картоплею кошиками у полі (варіант 6.1.3) незначно відрізняється від завантаження продукції у кузови автомобілів (варіант 2.1.1), оскільки процес майже той самий.

Серед учасників логістичного процесу найбільші витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи несуть оптові і роздрібні підприємства, особливо у тому випадку, коли продукція надходить навалом і зберігається у засіках.

Якщо картопля доставляється на плодоовочеву базу навалом, а потім перевантажується і зберігається у контейнерах (варіант 3.1.2) витрати дещо знижуються, але все-таки залишаються високими у порівнянні з варіантом наскрізного контейнерного руху товарів (варіанти 4.1.3—6.1.3).

Аналогічне становище і з транспортуванням капусти навалом. Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи тут у 2,5 рази вищі контейнерного способу.

Експлуатаційні витрати при контейнерному способі транспортування знижуються, у порівнянні з навальним, в оптовій ланці майже у 5 разів, а роздрібній — більше ніж у 30 разів. Це досягається за рахунок механізації трудомістких процесів при збереженні і продажі капусти.

Доставка моркви від постачальника до споживача у контейнерах обходиться у 5 разів дешевше, ніж навалом (варіанти 9.3.1 і 9.3.3). Цьому способу також сприяє механізація трудомістких операцій на всьому шляху руху товарів, у тому числі й у постачальника, де застосовується КПС-15 при завантаженні контейнерів продукцією.

Застосування піддонів і контейнерів створює можливість, як показує аналіз, для значного зниження витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи при транспортуванні плодоовочевих консервів за варіантами 11.4.1 — 14.4.2.

Формування консервів в ящиках на піддонах у пакети при крізному русі товарів або у пакет-піддони (без ящиків), дозволяє знизити ці витрати до 4,1 грн./т.

Аналіз показує, що з числа учасників логістичного процесу найбільші витрати при традиційних способах руху товарів несуть роздрібні підприємства - 7,75 грн./т., що у 4,5 разів вище, ніж в оптовій ланці приблизно у 2 рази вище, ніж у постачальника. Це пояснюється тим, що у роздрібних підприємствах переважає, в основному ручна праця. Застосування у магазинах пакет-піддонів, контейнерів і спеціальних засобів малої механізації, дозволить більше, ніж у 17 разів знизити зазначені витрати (див. варіанти 15.4.3,18.4.3,19. 4. 3)

Особливо різко (у 4 рази) скорочуються витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, операції з доставки консервів у торгову мережу у тарі-обладнанні, що завантажується продукцією на підприємстві постачальника і транспортується безпосередньо у магазини при місцевих постачаннях, минаючи оптову ланку (варіант 20.4.3).

Дані аналізу дозволяють зробити висновок, що застосування контейнерів і піддонів дозволяє комплексно механізувати трудомісткі процеси на допоміжних операціях при доставці плодоовочевої продукції від постачальника до споживача, у наслідок чого скоротити витрати на навантажувально — розвантажувальні роботи.