Прискорення науково-технічного прогресу в туристському комплексі вимагає систематичного аналізу стану механізації, науково обґрунтованого визначення перспектив її розвитку, узагальнення і поширення передового досвіду, удосконалювання торговельної техніки як матеріальної основи механізації й автоматизації праці. При наявності відповідних показників оцінки рівня механізації можна робити необхідні порівняння й узагальнення як по підприємствах і організаціях, так і по підгалузі і галузі в цілому.
В даний час для оцінки досягнутого рівня механізації використовуються різні непрямі показники: дані про структуру основних фондів, обсязі випуску або впровадження торговельного устаткування, капіталовкладеннях у механізацію праці в розрахунку на одного працівника або на 1000 грн. річного товарообігу, дані про питому вагу підприємств, оснащених тим або іншим устаткуванням, і т.д. Однак для всіх перерахованих показників характерна відсутність явної вираженої залежності між їхніми абсолютними значеннями і ступенем заміни ручної праці механізованим.
Виявити й оцінити залежність між обсягом використовуваного устаткування і рівнем механізації можна лише за допомогою спеціальних статистичних показників.
Якісна оцінка рівня механізації припускає визначення ступеня витиснення ручної праці механізмами. При цьому одиницею спостереження можуть бути працівник, його праця і виконувана робота, технологічний процес.
Отже, рівень механізації може характеризуватися системою показників. У зв'язку з цим в інструкції з визначення рівня механізації в туристських комплексах дані методи розрахунку декількох показників: "Рівень механізації праці" — Ум.т., "Рівень механізації робіт" — Ум.р. Однак це не означає, що в кожному окремому випадку підприємство повинні визначати всі ці показники.
Вибір того або іншого показника здійснюється даними про облік цілей і задач, що ставляться при вивченні стану і перспектив розвитку механізації.
"Розум т." визначається відношенням часу механізованої праці до загальних трудових витрат. Цей показник відбиває не тільки охоплення механізацією тих або інших робіт і учасників, але також і якісну сторону механізації, тобто технічний рівень використовуваних машин і механізмів. Він розраховується по формулі:
м — норма обслуговування, тобто кількість працівників, що одночасно обслуговують дану машину (механізм), люд."
Ф — фонд часу одного працівника в середньому за місяць, квартал або рік (визначається але виробничому календарю), год.;
РСРС — середньоспискова чисельність працівників даної ділянки і підприємства по організації, люд.;
Рівень механізації робіт характеризує питома вага обсягу робіт, виконаних механізованим способом у загальному обсязі робіт. Загальні трудові витрати визначаються виходячи з витрат часу на виконання окремих операцій (робіт) і середньоспискової чисельності по кожній групі працівників. Якщо працівник виконує кілька видів робіт, визначається проведене число працівників даної категорії по кожному виду робіт і відповідним чином коректується середньоспискова чисельність по окремих категоріях працівників.
Наприклад, у даному магазині протягом року продавцями витрачається на фасувальні операції 4670 год., на підйомно-транспортні 8400 год., тоді приведена кількість продавців по фасовці товарів складає 2,5 одиниць (4670:1860). Уданому розрахунку 1860 год. — корисний річний фонд часу одного працівника. Потім відповідно коректується річна чисельність продавців, фасувальників і працівників, зайнятих навантажувально-розвантажувальними роботами.
Фактично трудовитрати при використанні устаткування, люд.-год., визначається як добуток часу роботи устаткування на число працівників, що виконують операції на ньому або використовуючих його. Механізовані трудові витрати визначаються множенням показника фактичних трудовитрат при роботі устаткування за рік на коефіцієнт технологічної прогресивності, що характеризує технічний рівень устаткування, його відповідність задачам по комплексній механізації даного процесу (роботи) вимогам технічного прогресу.
Обсяг механізації робіт визначається в натуральних одиницях. Зокрема, обсяг підйомно-транспортних робіт визначається в одиницях брутто. По товарах, надходження яких показується в інших одиницях (тисяч умовних банок, тис. штук), виробляється перерахування зазначених товарів у брутто з допомогою наступних перекладних коефіцієнтів: яйця — 0,05; м'ясні, рибні консерви — 0,5; овочеві і фруктово-ягідні консерви — 0,6; безалкогольні напої, соки — 1,7.
Обсяг підйомно-транспортних робіт з окремої групи товарів або по підприємству в цілому визначається з урахуванням кількості умовних перевалок, під якими варто розуміти суму перевалок-перевантажень товару з ручною (або механізованої) перекладкою запакованих або штучних вантажів з одного транспортного засобу (без обліку автотранспорту) на інший, і кількість переміщень вантажів (як горизонтальних, так і вертикальних),
Особливості логістичних процесів на складах обумовлюють і деякі розходження в підході до оцінки рівня механізації складських робіт. У роді спеціальних робіт рівень механізації складських робіт рекомендується обчислювати розподілом обсягу вантажообігу, виконаного механізованим способом (у тоннах), на загальний обсяг складського вантажообігу за визначений період (у тоннах). Однак на практиці розрахувати такий показник досить складно. По-перше, тому, що на сучасних складах кожна одиниця вантажообігу може піддаватися послідовно як механізованій, так і ручній переробці. У цих умовах визначити обсяг вантажообігу, виконаного механізованим способом, можна лише на основі спеціальних спостережень. По-друге, показник "Вантажообіг у тоннах" на практиці трактується по-різному: в одних випадках це може бути вага вантажів, що надійшли на склад; в інші — відправлених зі складу і т.д. Слід також зазначити, що такий показник механізації робіт не забезпечує порівнянності результатів розрахунку.
При розробці показників механізації складських робіт необхідно виходити із основних функцій складів, що складаються в забезпеченні оптимальних умов збереження товарів і підготовці їх до відправлення в роздрібну мережу туристського комплексу. По своєму змісту складські процеси не однорідні. Тому з погляду охоплення таких процесів механізацією доцільно розподілити їх по функціонально-логістичним ознакам на 3 групи: навантажувально-розвантажувальні роботи; завантаження транспорту; збереження товарів і підготовка їх до просування в роздрібну мережу туристського комплексу.
Коефіцієнт механізації однорідних робіт Км.п.-р.р. можна розрахувати по формулі:
На практиці, визначаючи кількість перевалок вантажу, необхідно мати на увазі, що в залежності від організації під'ємнотранспортних робіт вивантаження товарів з одних транспортних засобів і навантаження їх на інші можуть бути технологічно об'єднані, оскільки вони збігаються в просторі і в часі. У цьому випадку навантаження і розвантаження представляють єдиний процес перевантаження, при якій замість двох залишається одна перевалка.
Основні напрямки комплексної раціоналізації.
Упровадження прогресивних форм продажу товарів і додаткових послуг: удосконалювання логістичних процесів і технічне переоснащення в туристських комплексах.
Удосконалювання регіону роботи підприємств туристського комплексу і громадського харчування.
Наукова організація праці при проектуванні туристських комплексів і громадського харчування.
Удосконалювання організаційної структури керування.
Джерела фінансування.
Розділ 13. Аналіз існуючої технології руху товарів з місць виробництва в райони споживання і шляхи її удосконалювання (на прикладі плодоовочевої продукції)
13.1. Розвиток пакетно-контейнерних перевезень товарів і їх народногосподарське значення
13.2. Передовий досвід упровадження прогресивної технології руху товарів у Луганській області