Правове регулювання міжнародних перевезень - Столярський О.В. - 3.2. Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу і товаробагажу залізничним транспортом

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити доручений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачеві, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Таке поняття договору відрізняється від його визначення в ЦК України, де не зауважено, що доручений вантаж залізниця має доставити в зазначений термін, але це випливає зі загальних положень зобов'язальних правовідносин і у випадку порушення встановленого терміну доставки стає причиною майнової відповідальності залізниці.

Характеристика договору перевезення вантажу залізничним транспортом:

1. Оплатний, оскільки вантажовідправник зобов'язаний сплатити за перевезення встановлену плату.

2. Двосторонній, адже сторони наділені взаємними правами й обов'язками.

3. Реальний, бо вважається укладеним з моменту здавання вантажу транспортній організації для перевезення, чим і відрізняється від договорів про організування перевезень, які є консенсуальними, оскільки укладений з моменту надання договору належної

(письмової) форми. Причому угода не передбачає перевезення конкретного вантажу, тому вона не є товарною угодою.

Предметом договору перевезення, незалежно від того, що становить предмет перевезення, є не окремі дії транспортного підприємства, спрямовані на переміщення, а транспортні послуги, тобто послуги з переміщення (транспортування) матеріальних цінностей. Договір перевезення вантажу укладають між собою дві особи - вантажовідправник та перевізник. Оскільки перевезення вантажу характерне тим, що одержувач вантажу зазвичай не відправник, а інша особа (одержувач), то суб'єктами відносин перевезення вантажів стають перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Вантажовідправник - це зазначена в документі на перевезення вантажу (накладній) юридична або фізична особа, яка доручає вантаж залізниці для перевезення.

Вантажоодержувач - особа, наділена правом на отримання вантажу і бере участь у зазначеному договорі. Серед дослідників триває дискусія про правове становище одержувача вантажу: одні вважають його стороною договору, інші - ні.

Договори залізничного перевезення вантажів обов'язкові для залізниці під час звернення до неї клієнта за наданням відповідної послуги, причому укладає договори від імені залізниці залізнична станція, яка не є стороною договору. Договір на перевезення вантажу укладають в письмовій формі, оформляючи відповідні документи встановленого зразка. До комплекту перевізних документів належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.

Накладна - основний перевізний документ установленої форми, оформлений відповідно до статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яку укладають відправник та залізниця на користь третьої особи - одержувача. Накладна є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, у зв'язку з чим договір перевезення вантажів вважають укладеним лише за умови пред'явлення відправником накладної.

Отримавши накладну разом з вантажем від відправника, станція відправлення повинна на підставі накладної скласти дорожню відомість, яка: 1) є внутрішнім транспортним документом залізниці (на відміну від накладної її не видають одержувачеві разом із вантажем); 2) виконує роль розписки, оскільки саме розписка в дорожній відомості про отримання вантажу та накладної посвідчує виконання договору перевезення. Талон, який разом з дорожньою відомістю надходить на станцію призначення, відривають від дорожньої відомості й пересилають на станцію відправлення. У такий спосіб здійснюють матеріальний облік перевезень вантажів на станції відправлення, яка під час отримання талона встановлює доставку вантажу.

Квитанцію про приймання вантажу видають вантажовідправникові. Вона за юридичним значенням є: 1) розпискою перевізника в прийнятті вантажу; 2) доказом прав та обов'язків за договором перевезення; 3) документом, який засвідчує право розпоряджання вантажем на шляху проходження.

Отже, саме залізнична накладна - єдина форма договору перевезення вантажів, а всі інші транспортні документи разом із накладною становлять комплект перевізних документів.

Права та обов'язки сторін. У договорі перевезення вантажу його учасники мають різні за змістом права й обов'язки, що визначають особливості транспортних операцій та реалізуються на різних стадіях укладання договору, під час транспортування вантажу та видачі його у пункті призначення.

Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

У процесі укладання договору перевезення перевізника зобов'язують подати для перевезення відповідні транспортні засоби, а відправника - вантаж. Перевізник зобов'язаний надати відправникові вантажу справні транспортні засоби в стані, придатному для перевезення відповідного вантажу. Відправник має право відмовитися від наданих транспортних засобів, непридатних для перевезення відповідного вантажу.

Обов'язки перевізника.

- доставити доручений вантаж в обумовлений пункт призначення;

- забезпечити збереження вантажу;

- доставити вантаж у зазначений термін;

- видати вантаж після доставлення в пункт призначення названому в накладній одержувачу.

Обов'язки вантажовідправника:

- сплатити залізниці провізну плату;

- прийняти вантаж після його доставления в пункт призначення, якщо відправник назвав себе одержувачем вантажу.

Обов'язки вантажоодержувача:

- прийняти та вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу;

- вивантажити багаж із вагона (контейнера), очистити зовнішню поверхню кузова вагона від залишків багажу, повністю прибрати з вагона всі елементи кріплення вантажів, а також папір, картон та інші засоби упакування й збереження багажів;

- сплатити всі додаткові платежі.

На транспорті укладають й інші договори, які не є договорами перевезення вантажу, але тісно пов'язані з процесами транспортування вантажів і регламентуються у межах транспортного законодавства. Серед таких договорів особливо вагомими й одночасно своєрідними є договори на експлуатацію залізничних під'їзних колій і на подання та прибирання вагонів, що укладають вантажовласники та залізниці.

За договором перевезення пасажира залізничним транспортом одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти іншу сторону (пасажира) до пункту призначення, а у випадку здавання багажу - також доставити його до пункту призначення та видати особі, яка має право на отримання багажу. Причому пасажир зобов'язаний сплатити встановлену плату за проїзд, а у випадку здавання багажу - і за його перевезення. Договір перевезення пасажира та багажу посвідчується відповідно квитком і багажною квитанцією.

За загальним правилом, такий договір платний, хоча є певна група громадян, котрим законодавство надає право на безоплатний проїзд (періодично чи постійно) (наприклад, дитина у віці до семи років їде з пасажиром безоплатно, якщо не займає окремого місця) або право на пільговий проїзд.

Договір перевезення пасажира залізничним транспортом належить до консенсуальних договорів, водночас порядок укладання договору перевезення пасажира має певну специфіку, оскільки договір належить до публічних, у зв'язку з чим залізниця зобов'язана вступити з пасажиром в договірні відносини та виконати таке перевезення. Основні умови договору перевезення для всіх пасажирів, котрі придбали відповідні проїзні документи, повинні бути однаковими.

За способом укладання договір перевезення пасажира залізничним транспортом належить до договорів приєднання, тобто його умови визначені в стандартних формах; їх розробляють відповідні органи виконавчої влади на підставі правових актів і вони можуть бути прийняті пасажиром лише через приєднання до вже наявної форми.

Укладання договору перевезення і факт оплати за проїзд підтверджується наявністю у пасажира квитка встановленої форми (зокрема дають іменні квитки). Якщо пасажир здає для перевезення багаж, йому видають багажну квитанцію, що містить відомості про кількість місць та масу багажу. Відповідно до правил перевезення втрачений квиток не поновлюють, а за втрати багажної квитанції багаж видають на підставі письмової заяви пасажира.

Змістом названого договору є сукупність його умов. Згідно з договором перевезення пасажир має певні права, що встановлюють призначення самого договору та враховують особливі життєві обставини, які можуть виникнути у певних груп або в окремих пасажирів (наприклад, повернути придбаний квиток перевізникові й отримати його вартість без установленого збору, робити зупинки на шляху сполучення і под.).

Пасажир має право на:

- безпечне та своєчасне доставления до місця призначення, названого в проїзному документі, обслуговування під час перевезення відповідно до встановлених норм;

- висування вимог до перевізника щодо виконання ним умов проїзду;

- безоплатне перевезення 36 кг ручного багажу;

- переоформлення проїзного документа;

- одержання від перевізника повної та своєчасної інформації про перелік послуг, які надаються, їхню вартість, інформації про розклад руху поїздів та ін.;

- перевідправлення багажу, повернення багажу на залізничну станцію відправлення;

- відшкодування перевізником збитків за втрачений або пошкоджений вантаж чи вантажобагаж і под.

Пасажир зобов'язаний:

- сплатити залізниці встановлену плату за поїздку або перевезення багажу (вантажобагажу);

- здійснювати поїздку лише за наявності проїзного документа;

- дотримуватися на території залізниці та під час поїздки громадського порядку, правил перевезення, протипожежних та санітарно-епідеміологічних правил тощо.

Перевізник має право:

- відмовити пасажирові в перевезенні у випадках, передбачених законодавством;

- розпорядитися багажем пасажира, якщо він не був витребуваний у встановлений правилами термін;

- у випадках, передбачених правилами, відмовити у прийнятті вантажобагажу;

- відмовити у посадці в поїзд, якщо пасажир пред'являє недійсні проїзні документи та ін.

Основні обов'язки залізниці:

- здійснювати безпечне перевезення пасажира до пункту призначення, названого у проїзному документі;

- перевезти багаж пасажира до пункту призначення, вказаного в провізному документі, та видати його пасажирові особисто або уповноваженій ним особі;

- своєчасно доводити до пасажирів та осіб, котрі зустрічають, інформацію про прибуття потягу та зміни у розкладі руху;

- забезпечувати відповідність приміщень, будівель і потягу нормативним документам щодо їхньої експлуатації й надавати пасажирам, згідно з установленими нормами, приміщення для очікування;

- забезпечувати збереження ручного багажу пасажирів у камерах схову, а багажу для відправлення та вантажобагажу - в сховищах і під час перевезення та ін.

Отже, за способом правового регулювання всі обов'язки перевізника можна розподілити на дві групи: 1) обов'язки, які випливають із передбачених законодавством прав пасажирів стосовно забезпечення цих прав; 2) обов'язки перевізника, встановлені й регламентовані безпосередньо транспортним законодавством.

Перевезення багажу та вантажобагажу. До основних обов'язків перевізника належить гарантування безпеки пасажира та збереження його речей. Предметом договору перевезення пасажира та багажу є дії перевізника з доставки багажу до пункту призначення і видавання його уповноваженій особі. Причому необхідно відрізняти речі, що перевозить пасажир (ручний багаж), від речей, які він здає залізниці за багажною квитанцією (багажу). Ручний багаж - речі, котрі перебувають у володінні пасажира під час перевезення, плата за перевезення яких не передбачена (виняток - вага понад установлену норму). Багаж - це речі й інші матеріальні цінності, котрі відправляє пасажир за окрему плату (за наявності проїзних документів) у багажному вагоні. Він прямує в тому самому напрямку, що й пасажир, і про це видається багажна квитанція. Вантажобагаж - вантаж, який перевозять у пасажирських і поштовобагажних поїздах.

Виникнення у перевізника обов'язку з доставления багажу та видавання його в пункті призначення пасажирові або іншій особі, що має право на його отримання, залежить лише від дій самого пасажира, здійснюваних ним у межах укладеного договору перевезення. У випадку реалізації пасажиром свого права на здавання багажу перевізникові у нього з'являється обов'язок своєчасного доставлення багажу до пункту призначення, забезпечення Його збереження під час перевезення та видачі його уповноваженій особі. Якщо пасажир перевозить лише ручний багаж, його право на здавання багажу залишається нереалізованим, тому зобов'язань у залізниці з цього приводу не виникає.

Залізниця має статус транспорту загального користування, у зв'язку з чим перевізник зобов'язаний укласти договір перевезення з кожним, хто звернеться з таким наміром; це властиво для публічних договорів. Одночасно перевізник має право відмовити пасажирові у продажу квитка лише в тому випадку, якщо він не може здійснити послугу стосовно перевезення (наприклад, нестача вільних місць і под.). Уклавши договір, перевізник зобов'язаний надати пасажирові місце згідно з придбаним квитком, а за неможливості - інше місце за згодою пасажира.