Реклама - Джефкінс Ф. - 12. Реклама електронною поштою

На сьогодні використовують два типи реклами електронною поштою. Перший — це так звані методи "проштовхування", найзручнішим з яких є звичайна електронна пошта. Електронні листи з рекламними матеріалами надсилаються безпосередньо до поштової скриньки користувача і для цього не треба, щоб користувач був на зв'язку. Отже, власник поштової скриньки отримує рекламні матеріали незалежно від того, потрібні вони йому чи ні, так само як він одержує рекламні матеріали звичайною поштою. До цього типу реклами застосовуються певні обмеження (див. 18).

Сьогодні чимало компаній пропонують користувачам безплатну електронну пошту. Та як і завжди, медаль має зворотну сторону. Програмне забезпечення електронної пошти показує користувачеві оплачену рекламу. Hotmail і Juno були серед піонерів цієї практичної схеми. Hotmail діє саме так, як було описано вище. Juno надає нове програмне забезпечення та зв'язок в обмін на демографічну анкету, що її має заповнити користувач. На основі даних з цих анкет Juno має можливість створити дуже детальний список адрес. Отже, клієнти-рекламодавці можуть з великою точністю визначати цільову аудиторію, використовуючи цю демографічну інформацію. Вони мають вихід практично на кожного користувача електронної пошти, що має Windows-сумісний персональний комп'ютер і модем.

13. Електронні інформаційні бюлетені та дискусійні групи

Ще один шлях до цільової аудиторії лежить через дискусійні групи. Рекламодавець може спонсувати дискусійні групи, надаючи користувачам програмне забезпечення та безплатний доступ. Від цього він має свою користь — чітко визначену цільову аудиторію. Адже він має справу з людьми, що свідомо беруть участь у дискусійній групі, а не з випадковими особами, що навмання подорожують Інтернетом. Отже, спонсорство є вигідним як для рекламодавця, так і для користувача.

Дискусійна група складається зі значної кількості індивідів, об'єднаних спільним інтересом. Це може бути все що завгодно — від фінансів, маркетингу або інформатики до фотографії, книжкових оправ, немовлят або генетично змінених харчових продуктів. Користувачі зустрічаються в Інтернеті з метою обміну думками та порадами чи просто для того, щоб побалакати на спільну тему. їх просять "вступити" до групи, хоча вступ є вільним. Будь-який член групи, що бажає взяти участь у дискусії, надсилає листа за електронною адресою групи і цей лист читають усі члени групи.

Електронний інформаційний бюлетень певною мірою є подібним до дискусійної групи. Він створюється організацією або індивідом і розсилається передплатникам електронною поштою. І знову ж таки передплатники нічого не платять. Рекламодавці можуть вставляти до матеріалів бюлетеня свої рекламні матеріали, які прочитають усі передплатники.

Рекламодавець, що спонсує електронні інформаційні бюлетені та дискусійні групи, має від цього чималу користь. По-перше, користувачі бачать лише текст, від якого, на відміну від стандартних веб-сайтів, ніщо не відвертає їхньої уваги. По-друге, рекламні оголошення в інформаційних бюлетенях пропонують товари та послуги, пов'язані з інтересами даної групи, і є більше шансів на позитивну реакцію її членів. Наприклад, компанія, яка пропонує за суттєво зниженими цінами фотоапарати, плівку та проявні матеріали, найімовірніше, приверне до себе надзвичайно велику увагу відповідної групи користувачів. Якщо ж пропозиція дійсно є доброю, а текст — переконливим, зацікавленість користувачів може перетворитися на замовлення.

Сьогодні існують вже десятки тисяч електронних інформаційних бюлетенів. Рекламодавці можуть їх спонсувати доти, доки їм це дозволяє їхній бюджет, і спонсорство є економічно виправданим. Як правило, спонсорство триває від одного тижня до одного місяця.

З погляду рекламодавця, суттєвий недолік дискусійних груп полягає в тому, що вони зникають так само легко, як і виникають. Часто вони виникають спонтанно і зникають без попередження, коли набридають їхнім учасникам.