Анатомія, фізіологія дітей з основами гігієни та фізкультури - Антонік В.І. - 7.1. Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня

Для учнів початкових класів позакласна робота з фізичного виховання будується з урахуванням задач, які передбаченні навчальною програмою, при цьому використовуються доступні види фізичної культури.

Зміст занять з фізичної культури для учнів цього віку складається з фізкультурно-оздоровчих та фізкультурно-масових заходів.

До складу фізкультурно-оздоровчих заходів входять: гімнастика до початку занять, фізкультпаузи під час уроків та ігри на перервах.

Фізкультурно-масові заходи включають заняття на уроках фізичної культури, а також у групах загальної фізичної підготовки, у фізкультурній секції, на спортивних змаганнях, на спортивному святі, ігри на місцевості, прогулянки, екскурсії, походи.

Всі заходи з фізичної культури мають великі можливості рішення педагогічних задач. Так ігри розвивають ініціативу, витримку, допомагають застосувати добуті навички у нестандартних умовах; змагання виховують волю, наполегливість; прогулянки, екскурсії — закріплюють навички орієнтування на місцевості, розширюють географічні знання, виховують почуття взаємної допомоги, дисципліни.

Різноманітність форм, специфіка організації і змісту позакласної роботи з фізичного виховання вимагають чіткого керівництва. Загальне керівництво і контроль за її проведенням повинен здійснювати директор школи. Він забезпечує умови до організації фізкультурних заходів, залучає до цієї роботи учителів, батьків. Конкретно позакласну роботу з фізичного виховання організують і проводять вчителі з фізичного виховання. Вони керують діяльністю спортивних секцій, проводять внутрі шкільні змагання, планують і проводять масові фізкультурні заходи (спортивні свята, показові виступи спортсменів), ведуть пропаганду фізичної культури і спорту серед учнів.

У роботі з класом учителю фізичної культури повинні допомагати класний керівник (вихователь). Вони залучають учнів до фізкультурно-оздоровчих заходів, контролюють виконання учнями правил особистої гігієни, допомагають організовувати походи, екскурсії, слідкують за виконанням учнями різних форм фізичних вправ під час фізкультпауз на період перебування у школі.

Важливе місце у фізкультурній роботі у школі належить медичним працівникам. Ці фахівці, сумісно з вчителями фізичної культури, повинні визначати види занять з фізичної культури, та перелік фізичних вправ для окремих учнів, які віднесені до спеціальної медичної групи, періодично перевіряти стан здоров'я учнів, контролювати стан санітарно-гігієнічних умов, в тому числі в місцях проведення занять з фізичної культури. Лікар та медсестра обов'язково повинні бути присутніми на всіх спортивних змаганнях.

7.1. Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня

Загальна мета фізкультурно-оздоровчих заходів у школі полягає в тому, щоб покращити здоров'я та оптимізувати фізичний розвиток школярів. Ці заходи також спрямовані на створення певного життєвого тонусу та зниження стомлення школярів від або під час навчальної розумової роботи. Так, наприклад, при переключенні учнів з одного виду діяльності на другий рекомендується проводити короткочасну перерву або фізкультпаузу. Такий захід здатен сприяти підвищенню активності і розумової працездатності учнів на заняттях по загальноосвітнім предметам.

Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня учнів початкових класів повинні включати: гімнастику до занять, фізкультпаузи на уроках та ігри на перервах.

Гімнастика до занять проводиться перед першим уроком. Такі заняття необхідно проводити великими групами, наприклад, у спортивному залі, у просторому коридорі або, якщо дозволяє погода, на майданчиках біля школи. У зв'язку з віковими особливостями та з різною складністю і технікою виконання вправ гімнастику до занять рекомендується проводити окремо для учнів 1-2,3-4,5-8 і 9-11 класів.

У склад комплексів вправ з гімнастики треба включати 6-8 вправ, в тому числі: дозовану ходьбу на місці, махові рухи руками, ногами, нахили та повороти тулуба, стрибки, а також вправи на глибоке дихання. Бажано ранкову гімнастику проводити з музикальним супроводженням.

Слід пам'ятати, що рівень фізичного навантаження при виконанні вправ залежить не лише від рівня фізичної підготовки, стану здоров'я, статевих та вікових особливостей дітей, але і від того, наскільки правильно виконуються вправи.

Головною умовою правильного дозування фізичного навантаження при виконанні вправ є поступове збільшення навантаження. Організм любої людини може порівняно легко витримувати значне фізичне навантаження за умови попередньої підготовки шляхом виконання спочатку легких вправ з подальшим поступовим підвищенням інтенсивності роботи. Беручи до уваги цю важливу умову впрацьовування організму, можна обгрунтовано обирати комплекси гімнастики.

Методичними прийомами дозування фізичного навантаження можуть бути:

1) зміна вихідних положень;

2) застосування навантажень вагою, або використання опору;

3) зміна кількості повторюваних вправ;

4) зміна темпу виконання вправ;

5) застосування пауз між вправами та ін.

Фізичне навантаження може змінюватися при заміні тієї чи іншої вправи новою вправою, більш складною, а також зміною всього комплексу вправ.

Обґрунтовуючи той чи інший комплекс вправ, спочатку треба визначити, кому він призначений. При цьому обирають:

1) стать, вік, спеціалізацію, стан здоров'я та фізичну підготовку дітей, для яких складається комплекс вправ;

2) порядковий номер окремих вправи;

3) вихідне положення, тобто э якого початкового положення (рук, ніг і тулуба) починаються окремі вправи. Звичайно "Висхідне положення" позначається умовно двома літерами "В. п.";

4) зміст окремих вправ;

5) рахунок, на який виконуються певні рухові акти;

6) режим дихання під час виконання окремих вправ;

7) кількість повторення кожної вправи;

8) темп виконання вправ.

Нижче наведемо приклад комплексу загально розвиваючих вправ на місці, який можна застосувати під час ранкової гімнастики (гімнастики до занять) для учнів 1-3 класів:

1. В. п. — основна стійка (о. с.) — руки опущені, ноги на ширині плеч. 1 — руки вперед; 2 — руки уверх; 3 — руки в сторону; 4 — в. п. Руки тримати прямими. Дихання рівномірне.

2. В. п. — руки перед грудьми "в замок". І — руки вперед "в замок" .долонями назовні; 2 — те ж, уверх; 3 — те ж, вперед; 4 — в. п. У в. п. лікті тримати на рівні плечей, у положенні 1-2-3 — руки прямі.

3. В. п. — права рука уверх, ліва внизу. 1-2 — два ривка руками назад; 3-4 — те ж, зі зміною положення рук. Кисті зжати в кулаки. Ривки виконувати якого енергійніше.

4. В. п. — нахил вперед, прогинаючись, руки в сторони, 1 — поворот тулуба вліво; 2 — те ж, вправо. Дивитися вперед. Руки прямі.

5. В. п. — руки на пояс. 1 — нахил прогинаючись, руки в сторони; 2 — в. п. Ноги прямі. Дивитися вперед.

6. В. п. — руки на пояс, випад вперед правою ногою. 1-2-3 — пружинясті покачування на ногах; 4 — стрибком зміна положення ніг. Тулуб тримати прямо, нога позаду пряма.

7. В. п. — руки вперед. 1 — взмах правою ногою, дістати ліву руку; 2 — в. п.; З — взмах лівою ногою, дістати праву руку. 4 — в. п. Руки не опускати. Мах виконувати прямою ногою.

8. В. п. — о. с. 1 — упор присівши; 2 — стрибок уверх, руки уверх. Стрибки виконувати м'яко на носках.

9. В. п. — о. с. 1 — руки уверх, піднятися навшпиньки, зробити глибокий вдих; 2 — в. п., зробити видих.

Протягом навчального дня учням, особливо молодших класів, важко утримувати активну увагу на декілька уроків, що пов'язано, як вказувалось, з віковими особливостями нервової системи. Зниження уваги на уроках, в певній мірі, обумовлене відсутністю рухової активності. Піднімати працездатність у дітей повинні вчителі і це досягається нескладними фізичними вправами. Фізкультпаузи доцільно проводити під час занять по загальноосвітнім предметам.

Тривалість кожної фізкультпаузи повинна становити 2-3 хв. За період фізкультпаузи учні звично виконують 3-4 вправи, які включають потягування, розслаблення, рухи руками, ногами, кистями рук та нахили тулуба. Вправи під час фізкультпауз треба виконувати у повільному темпі. Під час такої фізкультпаузи доцільно провести 2-3 вправи для відпочинку і укріплення м'язів очей (офтальмотренінгу).

Рекомендується використовувати наступні методики офтальмотренінгу (контроль часу і команди на виконання подає вчитель):

1. Всі діти по команді закривають очі на 10 с та відкривають їх на 15 с; вправа повторюється 3-4 рази за хвилину.

2. Діти, дивлячись прямо перед собою, повільно піднімають зір уверх на 2-3 с, потім вниз на 2-3 с, вліво на 2-3 с і вправо на 2-3 с. Положення голови при цьому не змінюється. Вправа повторюється 3-4 рази.

3. Діти по команді піднімають вперед витягнуту праву руку з піднятим великим пальцем. Далі необхідно кожній дитині фокусувати зір (погляд) на пальці своєї руки впродовж 10 с, а потім, не змінюючи положення голови, перевести погляд на більш далекий предмет, наприклад, на стіну, і дивитись на неї також 10 с, потім знову на палець (10с) — на стіну (10 секунд). 1 так до 5-6 разів.

Всі вказані вправи треба рекомендувати дітям виконувати і дома через кожні 45-60 хв безперервної роботи з використанням зору (наприклад, під час виконання домашніх завдань, читання літератури і т. д.).

Рекомендується застосовувати два варіанти фізкультпауз. При першому варіанті усі вправи виконуються тільки з одного положення (наприклад, сидячи за партою), при другому — із різних положень (наприклад, одну вправу учні виконують сидячи, другу—стоячи між партами). Фізкультпаузи треба проводити кожен день, у 1-2 класах — на кожному уроці, у 3-4 класах — на трьох уроках (другому, третьому і четвертому). Найкращий час для проведення фізкультпауз — через 20-30 хв від початку уроку. Для дітей 1-2 класів на 3-4 уроках доцільно проводити по дві фізкультпаузи — через кожні 15 хв уроків.

Ігри на перервах проводяться з метою поповнення дефіциту рухової активності дітей, раціональної організації відпочинку учнів під час перерв, зняття стомлення та підвищення розумової працездатності. У школах передбачений термін перерв між уроками 10 хв., велика перерва між другим і третім уроками (30 хв.), або дві великі перерви між другим-третім і третім-четвертим уроками по 20 хв,

Наведемо приклади змісту деяких фізкультпауз, які задаються у віршованій формі:

Під час перерв учні повинні знаходитися поза класом. В теплий час (осінь, весна) учням найкраще знаходитися на свіжому повітрі, а взимку — у коридорах або у рекреаціях (зелених кутках природи).

Спеціальні дослідження вчених дозволили знайти оптимальний режим фізичних навантажень під час великої перерви. Ці навантаження повинні бути на рівні малої і середньої інтенсивності, не викликати значної стомленості, бо дуже збуджуючі ігри можуть знизити подальшу працездатність дитини, зменшити її зосередженість.

При проведенні перерв на свіжому повітрі з учнями проводяться рухливі ігри, вправи з м'ячем, лазіння по канату. Для вибору гри на час перерви слід враховувати кількість дітей, які приймають у ній участь, їх вік, фізичні можливості. Необхідно пропонувати посильні ігри та визначати в ній місце кожного учня. Правила гри повинні бути простими і відомими учням. Під час перерв не доцільно опановувати нові види ігор. Підбираються також такі ігри, у яких можна використовувати просте ігрове обладнання (м'ячі, скакалки, прапорці). Прикладом ігор на період перерв можуть бути ігри типу "Запам'ятай своє місце", "Всі на місці", "Сусід зліва".

Необхідно, щоб на перервах учні користувалися повною свободою при виборі гри або інших видів розваг. Тільки в цьому випадку перерви можуть бути засобами активного відпочинку дітей з різними типами нервової системи та з різним складом інтересів.