Менеджмент організацій - Федулова Л. І. - 11.3. Стандарти й міжнародні рекомендації в галузі систем екологічного менеджменту

Британський стандарт у галузі систем екологічного менеджменту BS 7750.

Одним із лідерів апробації нових ринкових інструментів екологічного менеджменту є Великобританія, де в 1990 р. було прийнято новий "Екологічний Акт", на засадах якого в 1992 р. впроваджено Стандарт у галузі систем екологічного менеджменту BS 7750 (Specification for Environmental Management System), підготовлений і випущений Британським Інститутом Стандартизації відповідно до запиту Британської Конфедерації Промисловості.

Стандарт не визначає вимог до природоохоронної діяльності підприємства, але вмішує рекомендації, корисні для створення ефективної системи екологічного менеджменту, для розвитку ініціативного екологічного аудиту, що впливає на поліпшення екологічних характеристик діяльності організації в цілому. Він передбачає такі стадії розробки та впровадження системи екологічного менеджменту.

• Попереднє ознайомлення із ситуацією. Необхідно визначити всі екологічні нормативні вимоги до діяльності підприємства і встановити, які елементи екологічного менеджменту вже практично використовуються на цьому об'єкті.

• Розробка заяви про екологічну політику, яка б охоплювала всі аспекти діяльності і продукцію підприємства та була б прийнятою до виконання всіма вповноваженими сторонами (підрозділами, особами).

• Визначення структури розподілу зобов'язань і відповідальності в системі екологічного менеджменту. Оцінка міри впливу підприємства на довкілля. Необхідно встановити перелік чинних нормативів, характеристик викидів в атмосферу, викидів у водневі відходи, розміщення відходів, а також опис аспектів впливу на довколишнє середовище підприємств-постачальників.

• Розробка екологічних цілей і завдань підприємства.

• Визначення тих стадій виробництва, процесів і видів діяльності, реалізованих на підприємстві, які можуть впливати на довколишнє середовище та розробка системи контролю їх функціонування.

• Створення програми екологічного менеджменту, призначення відповідального за її виконання старшого менеджера.

• Розробка й випуск детального керівництва, яке б дало змогу аудиторові системи екологічного менеджменту визначити, що система функціонує і враховує всі значущі аспекти дії підприємства на довколишнє середовище.

У 1992 р. в Європейській раді були ухвалені "Вимоги до екоаудиту". Мета цього документа — створити стимули використання прийомів екологічного аудитування для оцінки діяльності підприємств. До того ж, оцінки, яка охоплює не лише перевірку виконання вимог природоохоронного законодавства, а й завдань власної екологічної політики підприємства. Передбачалося, шо впровадження систем екологічного менеджменту сприятиме постійному поліпшенню екологічних характеристик діяльності підприємств шляхом:

• розробки й реалізації екологічної політики та екологічних цілей;

• періодичної об'єктивної і систематизованої оцінки параметрів діяльності всіх підрозділів підприємства;

• надання населенню екологічної інформації про підприємство. Цикл системи екологічного менеджменту відповідно до вимог

EMAS містить п'ять основних компонентів:

• розробку екологічної політики та випуск документа (заяви), що описує спрямованість підприємства на досягнення конкретних екологічно значущих цілей;

• оцінку наявної ситуації, тобто встановлення початкових характеристик діяльності, відносно яких оцінюватиметься;

• ефективність функціонування;

• формулювання конкретних завдань, що відповідають меті екологічної політики підприємства;

• розробка екологічної програми, яка деталізує шляхи і стадії вирішення поставлених завдань;

• проведення екологічного аудитування для того, щоб періодично перевіряти, чи вирішуються організацією завдання й чи сприяє функціонування системи екологічного менеджменту поліпшенню екологічних показників.