Менеджмент персоналу - Мурашко M.I. - ПЕРЕДМОВА

Менеджмент (від англ. management) у перекладі означає "управління", "організація". Управління (процес управлін­ня) — це організація дій, спрямованих на досягнення мети. Менеджмент — це сфера людської діяльності і відповідна га­лузь знань, до якої як обов'язковий елемент входить управ­ління людьми або організаціями. Як наука менеджмент ви­ник близько 100 років тому. Виділяють такі основні напрями (школи) менеджменту:

— школа наукового управління Тейлора, Гілберта та ін. (1885—1920), головна ідея якої полягає у ствердженні, що раціоналізація праці на виробництві і матеріальна зацікав­леність робітників підвищують продуктивність праці;

— адміністративна (класична) школа Файоля, Вебера та ін. (1920—1950). Її головна ідея полягає в тому, що є універ­сальні принципи управління, застосування яких гарантує успіх у будь-якій організації;

— школа людських стосунків Маслоу та ін. (1930—1950), яка акцентує увагу на тому, що для ефективного досягнення мети організації необхідно й достатньо налагодити міжособистісні стосунки між працівниками;

— школа поведінки Арджиріса, Лайкерта (від 1950 p.), представники якої стверджують, що ефективність досягнення мети організації вимагає максимального використання люд­ського потенціалу на основі даних психології і соціології;

— кількісна школа Вінера, Акоффа (від 1950 p.), представ­ники якої вважають, що оптимальні управлінські рішення отримуються за допомогою комп'ютерів на основі викорис­тання математичних моделей ситуації.

У науці сучасного менеджменту виділяють такі властиво­сті: системний підхід до управління, ситуаційний принцип управління, визначальна роль організаційної культури, механізація й автоматизація управлінських процесів, демокра­тизація управління, інтернаціоналізація менеджменту.

Комплекс менеджменту складається з таких напрямів: стратегічний менеджмент, управління персоналом (кадровий менеджмент), управління технологічними процесами та опе­раціями, управління фінансами (фінансовий менеджмент), управління матеріально-технічним постачанням, управління збутом продукції, управління нерухомістю, інноваційний ме­неджмент (управління розвитком), управління якістю про­дукції або послуг.

Стратегічний менеджмент базується на постановці й досяг­ненні головних стратегічних завдань. До нього належать: вибір місії, ситуаційний аналіз, стратегічний маркетинг, стратегічне планування діяльності, створення і корекція ор­ганізаційних структур, управління реалізацією стратегії.

Управління персоналом орієнтує на те, що кожна мета ор­ганізації досягається людьми — найважливішою складовою менеджменту.

Управління технологічними процесами та операціями здійснюється людьми за допомогою машин, механізмів, апа­ратури та пристосувань, у тому числі комп'ютерів та інших спеціальних пристроїв.

Управління фінансами відбувається шляхом розподілу фі­нансів, а їхня динаміка регулюється виробничо-господарською діяльністю організації з метою забезпечення її ефективності.

Управління матеріально-технічним постачанням реалі­зується шляхом забезпечення поставок сировини, матеріалів, обладнання, інструментів тощо.

Управління збутом здійснюється на основі маркетингової діяльності, до якої входить моніторинг навколишнього сере­довища.

Управління нерухомістю відбувається шляхом експлуатації, купівлі, продажу, обміну, оренди та інших дій з нерухомістю.

Інноваційний менеджмент необхідний для збереження і підвищення ефективності організації в умовах, що змінюють­ся. При цьому нововведення плануються, організуються, мо­тивуються і контролюються.

Управління якістю є обов'язковим для підтримки конкурентоспроможності фірми за умови ринкової конкуренції.