Операційний менеджмент - Михайловська О.В. - 4. Управління матеріально-технічним постачанням і збутом на підприємстві

Розпочинаючи самостійну роботу над даним питанням слід з'ясувати сутність та значення процесів управління матеріально-технічним постачанням та збутом. Для цього доцільно скористатися підручниками Анікіна Б. А. [97], Плоткіна Я.Д. [35], Пасічника В. О., Акіліна О. В. [33], Курочкіна А. С. [25].

Розпочати вивчення даного питання треба з розгляду мети та завдання служби постачання.

Головною метою організації матеріально-технічного постачання є задоволення потреб виробництва відповідними матеріальними ресурсами з максимальною економічною ефективністю. Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі завдання:

- дотримуватися контракту щодо умов і часу постачання;

- забезпечити надходження сировини за потребами;

- контролювати якість і обсяг поставки у відповідності з контрактом;

- здійснювати вибір надійного постачальника;

- купувати сировину високої я кості за порівняно низькими цінами.

Слід зазначити, що надходження сировини на підприємство раніше встановлених термінів відволікає значні обігові кошти та "заморожує" їх, а спізнення з поставками порушує ритмічність виробництва. Яку першому так і у другому випадках зазначені фактори призводять до втрати прибутку.

Передумовою економічної ефективності операцій з матеріально-технічного постачання є пошук таких постачальників, які в змозі забезпечити високу якість ресурсів при невисоких цінах. Питання якості і ціни є головними, але поряд з ними важливе значення мають витрати постачання та дотримання термінів поставок.

У системі матеріально-технічного постачання існує ряд правил, "етичний кодекс", які визначать поведінку партнерів. Головні положення "Етичного кодексу":

o стан взаємовідносин між підприємством та кредиторами постачальниками забезпечує успішну підготовку виробництва та функціонування підприємства в цілому. Причому з кредиторами потрібно завжди мати хороші ділові стосунки;

o підприємство повинне відноситися до постачальників як до своїх клієнтів;

o демонструвати реальну єдність інтересів, інформувати постачальників щодо своїх проблем та знати стан їх справ;

o при потребі надавати конкретну допомогу постачальникам та чітко виконувати свої комерційні зобов'язання;

o враховувати інтереси постачальників при здійсненні комерційних операцій та підтримувати постійні контакти з ними у діловій сфері.

Матеріально-технічне постачання підприємства - це процес постачання на склади підприємства чи відразу на робочі місця необхідних відповідно до планів виробництва матеріально-технічних ресурсів.

Далі слід звернути увагу студентів, що у практиці роботи підприємств розрізняють в основному дві форм и постачання: транзитну і складську.

Транзитна форма постачання - це форма постачання сировиною і матеріалами, яка застосовується тоді, коли підприємство одержує їх безпосередньо від виробників цих ресурсів.

Така форма найбільш економічна (без посередників) і застосовується завжди, коли потрібна кількість сировини і матеріалів на даний відрізок часу дорівнює транзитній нормі постачань. Транзитна форма здійснюється по прямих зв'язках, через товарно-сировинні біржі й ін. Ця форма найбільш краща при масовому споживанні матеріалів; вона обумовлює найбільш низькі витрати виробництва [25].

Складська форма - це форма постачання, яка застосовується тоді, коли потрібні ресурси менше транзитної норми і підприємство одержує їх необхідні обсяги з баз і складів організацій оптово-роздрібної торгівлі.

Іншою важливою складовою даного питання є визначення складу служби забезпечення підприємства. Слід зазначити, що в органи постачання промислового підприємства входить комплекс цехів і відділів, що займаються забезпеченням виробництва всіма необхідними матеріалами, покупними виробами і деталями суміжного виробництва (рис. 9.10) [25].

Як видно зі схеми виробнича частина служби постачання складається з цехів і ділянок з виробничо-постачальницькими функціями, що сприяють забезпеченню підприємства необхідними матеріалами [25]:

* заготівельний цех (якщо він підкоряється ВМТП) здійснює розкрій і різання металопрокату і деяких інших матеріалів з подачею їх у цехи у вигляді заготівель деталей;

* калібрована ділянка призначена для переробки прокату в сталь, калібровану для верстатів-автоматів, а також перетяжки дроту для холодної висадки з одного розміру на іншій;

* ділянка кріплення виготовляє гвинти і шурупи, гайки і шайби, шпильки, заклепки й інші кріпильні вироби.

Рис. 9.10. Склад служби забезпечення підприємства

Для поглиблення знань в контексті механізму функціонування сучасної системи матеріально-технічного постачання студенти можуть скористатися навчальним посібником В. Г. Пасічника, О. В. Акіліна [25], Скачкова Б. [136].

Центральне місце в самостійному вивченні даного питання теми посідає усвідомлення системи постачання виробництва.

Слід зазначити, що на підприємствах застосовуються два способи постачання виробництва [25]:

* пасивний-одержання цехами матеріалів зі складу в міру потреби;

* активний-централізована доставка матеріалів зі складів у цехи.

Перший спосіб застосовується на підприємствах з індивідуальним і дрібносерійним виробництвом, а також на підприємствах, де часто змінюється виробнича програма, тобто там, де важко заздалегідь визначити, який саме матеріал і коли буде потрібно цеху. Такий характер організації виробництва притаманний підприємствам сфери послуг. Крім того, він застосовується на всіх підприємствах для забезпечення ремонтно-експлуатаційних потреб. Видача матеріалів оформляється або за разовими вимогами, або по лімітній карті.

До недоліків цього способу відносяться відпускання матеріалів зі складу в невеликих кількостях, що не дає можливості ефективно використовувати складські механізми і збільшувати продуктивність праці складських працівників, а також доставка невеликих кількостей матеріалів зі складу в цехи (силами і засобами самих споживачів), при якій робоча сила і транспортні засоби використовуються нераціонально, збільшуючи собівартість доставки матеріалів.

Другий спосіб застосовується на підприємствах зі стабільною програмою, поточно-масовим і велико серійним виробництвом. За цим способом складами завчасно готуються матеріали для відправлення в цех, отже, краще завантажується внутрішньозаводський транспорт. Крім того, склад, виконуючи графік подачі матеріалів, примушує цех до своєчасного приймання матеріалів і в такий спосіб сприяє ритмічному ходу виробництва. Графік подачі матеріалів складається цехом і передається ВМТП не пізніше 20-го числа кожного місяця. На підставі графіка заповнюється планкарта.

Важливим у самостійному вивченні є усвідомлення сутності управління збутом.

Збут продукції є ланкою в ланцюзі "виробництво - розподіл-споживання". У результаті збуту підприємство отримує підприємницький прибуток.

Для кращого розуміння збутової діяльності радимо студентам розглянути організаційну структуру відділу збуту.

Слід зазначити, що на невеликих підприємствах, де обсяги діяльності по матеріально-технічному постачанню і збуту невеликі, застосовуються, як правило, єдині постачальницько-збутові відділи (рис 9.11).

Рис. 9.11. Структура управління відділом матеріально-технічного постачання і збуту[25]

Сгиржнем питання є характеристика систем управління ланцюгом "постачання - виробництво-збут". Ключові моменти цієї складової студент вже опанував у процесі вивчення дисципліни "Логістика", але для поглиблення знань та для того щоб пригадати основні формули для розрахунків оптимального розміру замовлення, інтервалу доставки, сумарних витрат на управління запасами, необхідно опрацювати матеріал базових підручників Макаренко М. В., Махаліна О. М. [26,с. 151-165], Чейза Р., ЕквілайнаН.,Якобса Р. [52,с.467-498].

Подальшу роботу над темою студенти мають направити на опрацювання методів прогнозування попиту. Методологію прогнозування студенти найкраще можут опанувати використовуючи підручник ЧеЙза Р., Єквілайна Н., Якобса Р. [52,с.407-429].

Додатково має сенс ознайомитися зі змістом конкретих фактологічних матеріалів. Цей фактаж вміщено у "вставці" підручника Чейза Р., Еквілайна Н., Якобса Р. "Еволюція відділу прогнозування" [52, с.430-431].