Основи менеджменту - Федоренко В.Г. - 5.5. Сутність та типи стилів керівництва

Стиль керівництва - це типова для керівника (лідера) система прийомів впливу на підлеглих. Тобто стиль керівництва визначає ставлення його до підлеглих. Виділяють такі типи стилів керівництва:

1) автократичний;

2) демократичний;

3) ліберальний.

Автократичний - це стиль, орієнтований на роботу. При цьому робота є первинною, а людина - вторинною. Робота і досягнення результату за всяку ціну - головні автократичного стилю. Увага до головної (роботи) і неувага до людини характеризує і висвітлює стосунки між керівником і підлеглим. Дуглас Мак-Грегор, відомий учений у сфері лідерства, охарактеризував стосунки автократичного керівника з підлеглими так:

1. Люди спочатку не люблять трудитися і за першої-ліпшої можливості уникають роботи.

2. У людей немає честолюбства, і вони прагнуть позбутися відповідальності, вважаючи за краще, щоб ними керували.

3. Якнайбільше люди хочуть захищеності.

4. Щоб примусити людей трудитися, необхідно використовувати примус контроль і загрозу покарання.1

Цю теорію Мак-Грегор назвав теорією "X".

Уявлення демократичного керівника про працівників відрізняються від уявлень автократичного керівника. Мак-Грегор назвав їх теорією "Y":

1. Праця - процес природний. Якщо умови сприятливі, люди не тільки візьмуть на себе відповідальність, вони прагнутимуть її.

2. Якщо люди залучені до організаційної мети, вони будуть використовувати самоврядування і самоконтроль.

3. Залучення є функцією винагороди, пов'язаної з досягненням мети.

4. Здібність до творчого вирішення проблем зустрічається часто, а інтелектуальний потенціал середньостатистичної людини використовується лише частково.

Автократичний стиль керівництва - це жорсткий стиль, а жорсткість необхідна в критичних ситуаціях: чим складніша ситуація, тим жорсткішим повинен бути стиль керівництва. У цьому випадку всю відповідальність за діяльність організації, її існування і добробут покладає на себе керівник, тому в складних, критичних ситуаціях він на користь організації і на користь її працівників підвищує рівень вимог до підлеглих, мобілізуючи, направляючи і контролюючи їхню діяльність з реалізації рішень керівництва, тобто в цьому випадку саме напружена, важка робота і старанність у поєднанні зі знаннями і характеристиками автократичного керівника можуть бути вирішальним чинником виходу організації з кризи.

Демократичний стиль керівництва - це природний стиль. У цьому випадку керівник розподіляє і відповідальність, і роботу між підлеглими, делегуючи їм досить високий або природний ступінь свободи і влади. При демократичному стилі керівник вирішує переважно важливі питання діяльності організації, рутинна робота покладається на підлеглих, які мають широку свободу у виборі способів і методів виконання поставлених завдань. З наростанням кризових явищ рівень демократичності зменшується і збільшується міра автократичного стилю керівництва.

Є ще ліберальний стиль керівництва, що передбачає повну свободу підлеглих в ухваленні власних рішень. Ліберальний стиль - це, можливо, стиль майбутнього, коли свідомість людини буде визначатись високим ступенем відповідальності і моралі, високим рівнем необхідних професійних знань всіх підлеглих. Керівник в цьому випадку буде, швидше за все, стратегом і дипломатом у складному середовищі взаємовідносин між людьми і організаціями.

У житті складно визначити стиль керівництва, оскільки це залежить від особи керівника, його особистих якостей і характеристик, це залежить від конкретної ситуації, а також від якостей і характеристик підлеглих, одні з яких люблять, щоб ними керували, а самі не хочуть керувати, інші прагнуть до самостійності і бажають свободи в прийнятті власних рішень.

Стиль керівництва повинен бути гнучким, адаптативним, пристосованим до конкретної реальної ситуації. Недоцільно і неможливо, притримуватися одного стилю керівництва.

5.6. Державна кадрова політика України в сучасних умовах ринкової трансформації
Розділ 6. Інноваційний менеджмент
6.1. Сутність і зміст інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності
6.2. Стратегія підприємства в інноваційному менеджменті
6.2.1. Принципи розробки інноваційних стратегічних планів
6.2.2. До проблеми вибору моделі інноваційної стратегії
6.3. Організація інноваційного процесу на підприємстві
6.4. Управління інноваційними проектами
6.5. Управління дослідницьким проектом
6.6. Методи вибору,оптимального варіанта інноваційного проекту
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru