Стратегічне управління - Порохня В.М. - 1. Управління на основі бюджетування

Період з 80-х років минулого століття по 30-і нинішнього називають "епохою масового виробництва", що характеризується процесом формування інфраструктури масового виробництва. Основна задача, що стояла в цей період перед організаціями - максимізація об'ємів виробництва слабо диференційованого товару з мінімальними витратами. її суть знайшла віддзеркалення відповіді Генрі Форда своїм торговим представникам: "Дайте їм її будь-якого кольору, лише б вона була чорною", - на їх пропозицію диференціювати продукцію. Йшлося про серійно вироблювану у той час модель "Т", яка завжди була чорного кольору. В цьому твердженні була логіка, оскільки у той час тільки чорна фарба могла достатньо швидко висихати на відкритому повітрі. Не дивлячись на одноманітність кольору, модель "Т" проводилася і продавалася у величезних для того часу кількостях, що було пов'язано з її відносно низькою ціною і стабільним попитом.

Період масового виробництва характеризувався чіткою розмежованою галузей, стабільними і передбаченими перспективами зростання, унаслідок чого для організацій, як правило, була відсутня необхідність входити в інші галузі; підприємницький сектор функціонував достатньо автономно, з мінімальним втручанням з боку держави і суспільства. У зв'язку з цим ідеологія управління ґрунтувалася на можливості екстраполяції поточних тенденцій і виражалася в бюджетуванні як основній технології планування [7, с. 8].

Бюджетно-фінансовий контроль тривалий час залишався головним інструментом управління ресурсами фірми в різних функціональних сферах її діяльності - виробництві, збуті, організації управління. Така система управління була орієнтована значною мірою на оперативний менеджмент. Перед фірмою виникало багато проблем, але складностей щодо перспектив розвитку майже не було. Основним управлінським інструментом були фінансові кошториси, за допомогою яких планувалися витрати організації. Фінансове планування являло собою процедуру складання річного бюджету. Такий вид формального планування одержав назву "розробка бюджетів", основне призначення якого - розподіл ресурсів, раціональна організація виробництва, координація і контроль діяльності підрозділів і організації в цілому. Хоча слід зазначити, що керівники вищого рівня управління, націлені на успіх фірми, формували уявлення, обговорювали і напрацьовували перспективні напрямки розвитку організацій. Стратегічні погляди "раціоналістів" полягали в такому:

- основою стратегії ділової організації має бути безупинне зростання і поглиблення спеціалізації виробництва;

- організаційну структуру варто будувати за функціональною ознакою;

- ефективний контроль - найважливіший елемент механізму управління;

- менеджери повинні бути компетентними в технології, організації виробництва й економіці, вміти діяти чітко й організовано.

Таким чином, відносна стабільність зовнішнього середовища і пильна увага керівництва до внутрішнього середовища організації дозволяли багатьом фірмам здійснювати діяльність без розробки формалізованих стратегій розвитку.

Період з 30-х по 50-ті називають "епохою масового збуту". Критичною точкою переходу став момент, коли пропозиція дешевої слабо дивер-сифікованої серійно вироблюваної продукції перевищила попит. В цей період впав попит на модель "форда" "Т". З проблемою збуту зіткнулися і інші виробники транспортних засобів, наприклад, "Дженерал Моторе". Саме ця компанія з'явилася в автомобілебудуванні піонером диверсифікації, почавши щорічно представляти на ринок нові моделі, що дозволило їй підняти попит на свою продукцію. Незабаром "Форд" також був вимушений наслідувати приклад "Дженерал Моторе".

Ця епоха характеризується перш за все прагненням виробників робити вплив на споживачів, використовуючи розширення номенклатури вироблюваної продукції, удосконалення в організації збуту, інтенсифікацію рекламних зусиль. На цю епоху доводиться зародження маркетингу як філософії бізнесу, в основу якого була поставлена необхідність виявлення, прогнозу, формування і задоволення потреб клієнтів.

У переробних галузях перехід до цієї епохи відбувся дещо пізніше в порівнянні з галузями, що безпосередньо контактували з масовим споживачем. З погляду стабільності і передбаченості ця епоха може бути охарактеризована як епоха відносної стабільності і передбаченості. Переважаючої технологій було довгострокове планування, що виражалося в товарному бюджетуванні. В це період починається процес посилення науково-технологічних досліджень. Найбільші американські компанії - "Дженерал Електрик", "Дюпон" і ін. - створюють могутні дослідницькі центри [7, с. 8-9].