Основи соціально-педагогічної діяльності - Шевців З.М. - 1.6. Оцінка ефективності соціально- педагогічної діяльності

Визначення ефективності соціально-педагогічної діяльності проводять з метою її удосконалення. Під ефективністю розуміють узагальнений, інтегрований показник якості соціально-педагогічної діяльності.

Ефективність, залежить по-перше, від мети, затрат ресурсів, умов виконання, по-друге від вибору методів оцінки ефективності та суб'єктивності того, хто проводить оцінку результатів. Оскільки, соціально-педагогічні процеси надзвичайно складні, тому при визначенні ефективності враховується поняття "норма" (стандарт) як точку відліку, відносно якої можна визначити елементи системи нормативної регуляції життєдіяльності людини, суспільства. Результатом соціально-педагогічної діяльності можна вважати покращення або погіршення соціокультурних умов соціалізації особистості, а відтак формування в особистості певного рівня соціальних якостей самосвідомості, самовизначення та самоствердження як складових суспільного буття відповідно до її можливостей та особливостей соціального середовища.

Ефективності соціально-педагогічної діяльності визначається за реальними результатами роботи соціального педагога з урахуванням стажу, нагромадження досвіду і на основі глибокого аналізу самого процесу діяльності, а також думки клієнтів, колег, працівників соціальних інститутів.

Для визначення рівня ефективності соціально-педагогічної діяльності використовують такі методи збору інформації:

1. Безпосереднє спостереження за практичною діяльністю соціального педагога: стилем спілкуванням з клієнтом, характером стосунків, рівнем задоволеності клієнта наданими послугами, участю фахівця в різних видах діяльності, атмосферою в трудовому колективі.

2. Бесіда з клієнтом, його оточенням.

3. Соціологічні експрес-опитування.

4. Аналіз статистичної звітності.

5. У практиці роботи широко використовують спеціально підготовлені бланки статистичного аналізу ("Бланки отримання статистичної інформації"), які можна розглядати як метод визначення ефективності соціально-педагогічної роботи.

6. Математичне моделювання і прогнозування.

7. Метод самооцінки. Наприклад, "Анкета діяльності соціального педагога" може включати такі запитання:

1. Якою оцінкою Ви оцінюєте ефективність своєї роботи?

- висока_;

- добра_;

- задовільна_;

- низька_;

- дуже низька_

2. Які Ваші пропозиції щодо покращення вашої роботи_

Зібрана інформація є основою для висновків і пропозицій. Подальша робота з визначення ефективності соціально-педагогічної діяльності повинна включати: моніторинг, оцінювання і оцінку.

Моніторинг - це постійне відстеження процесу діяльності для порівняння реального стану із запланованим. До інструментарію моніторингу входить спостереження, анкети, опитування.

У залежності від часу втручання розрізняють вхідне, поточне і підсумкове оцінювання.

Вхідне оцінювання здійснюється на початковому етапі втручання з діагностичною метою, щоб спланувати організацію соціально-педагогічної діяльності, визначити реальну мету та завдання, зміст, кінцевий результат.

Поточне оцінювання здійснюється у ході втручання з метою визначення відповідності запланованих і очікуваних проміжних результатів, необхідності залучення додаткових заходів тощо. Воно полягає в систематичному спостереженні соціального педагога за ходом втручання. Метою оцінювання є отримання даних про якісні (у поглядах, поведінці та ін.) зміни учасників процесу.

Підсумкове оцінювання - це оцінка результатів втручання.

Оцінювання - це виставлення оцінки результатів діяльності в умовних одиницях (балах, відсотка), а також в лінгвістичних оціночних судженнях.

Оцінка виставляється за результатами якісних показників: наслідки втручання, вплив заходів на якість життя клієнта, його безпосередні здобутки, позитивні зміни в поведінці, подолання складних життєвих обставин.

Оцінка ефективності може бути внутрішньою та зовнішньою. Внутрішню оцінку здійснюють спеціалісти, які безпосередньо реалізують втручання (самооцінка). Для зовнішньої оцінки створюють мульти-дисциплінарну команду, до складу якої входять фахівці зацікавлених організацій, установ, закладів.

Для практичного визначення ефективності соціально-педагогічної діяльності необхідні критерії та показники ефективності, на основі яких визначають рівень ефективності. Показником ефективності є рівень адаптації клієнта і зменшення дезорганізації в суспільстві. Продуктивним методом отримання оцінки ефективності є параметричний (порівняльний) метод. Він передбачає порівняння двох параметрів: до звернення клієнта за допомогою і після надання допомоги. Різниця між двома параметрами є критерієм ефективності. Прийнятним методом визначення оцінки ефективності соціально-педагогічної діяльності може бути визначення рівня задоволення потреб клієнта до встановлених нормативів або стандартів.

Критерій - це ознака, на основі якої проводиться оцінювання. Вони мають бути об'єктивними, відображати суттєву інформацію, бути стандартом оцінки результатів діяльності. Кожен критерій включає групу якісних показників, які розкривають зміст і дають характеристику досягнень. Прикладом критеріїв ефективності соціально-педагогічної діяльності з дітьми можуть бути:

- результат розв'язання соціально-педагогічних проблем дітей і молоді конкретного мікросоціуму;

- ступінь включення дітей і молоді у різні види діяльності в соціумі, за місцем проживання;

- динаміка змін стосунків дітей, підлітків, молоді, старшого покоління до базових соціальних цінностей;

- ступінь включення дорослого населення в діяльність щодо покращення соціально - педагогічних умов у мікрорайоні;

- покращення обстановки в соціуму;

- ступінь розвиненості у дітей та молоді демократичних гуманних стосунків, взаємодопомоги тощо.

Оцінка ефективності може бути як позитивною так і негативною: - соціальний педагог позитивно вирішує проблему дитини і на цьому його діяльність з дитиною закінчується; - соціальний педагог не зумів або частково розв'язав проблему дитини, тоді необхідно визначити, на якому етапі була допущена помилка. У цьому випадку необхідна корекція соціально-педагогічної діяльності.

Питання визначення ефективності соціально-педагогічної діяльності досліджували Г.А.Вороніна, Р.В.Овчарова, П.А. Шептенко та інші. Вони зазначають, що досягнуті результати аналізуються за наявністю у фахівця відповідних умінь та навичок або рівнем його професіоналізму. У структурі професійної підготовки до виконання соціально-педагогічної діяльності можна виділити три рівні:

- особистісна готовність - професійна спрямованість, загальний рівень культури, комунікативні, організаційні, перцептивні, креативні якості, стан психічного і фізичного здоров'я;

- теоретична готовність - володіння системою знань про закономірності розвитку людини; знаннями основ соціальної педагогіки; системою знань про зміст, технології, методи і форми соціально-педагогічної діяльності; знаннями мотиваційного програмно-цільового виховання; знаннями основ соціології, соціальної політики держави і соціально-правового захисту дитинства; знаннями з психології та соціальної психології;

- технологічна готовність - реалізація діагностичної, прогностичної, організаційно-комунікативної, корекційної, охоронно-захисної функції соціально-педагогічної діяльності; надання індивідуальної підтримки і допомоги клієнтам; уміння взаємодіяти з сім'єю, захищати особистість в мікросоціумі, забезпечувати фізичне та психологічне здоров'я дітей та молоді, створювати сприятливі для розвитку особистості умови в мікрорайоні, бути посередником.

Названі компоненти виступають критеріями професійного рівня соціально-педагогічної діяльності і визначають готовність фахівця до практичних дій як: високу, середню і низьку.

Рівень професіоналізму визначається як: оптимальний, допустимий, критичний, недопустимий.

Важливим завданням вищої школи у підготовці спеціалістів є формування ціннісних орієнтацій, професійних знань, умінь та навичок практичної роботи, які забезпечували б ефективну соціально-педагогічну діяльність, професійну самоосвіту.

Отже, соціально-педагогічна діяльність спрямовується на розвиток якісних позитивно-корисних ініціатив, творчість, різних видів самодопомоги, формування ціннісних орієнтацій.

ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ
2.1. Нормативно-правове забезпечення діяльність соціального педагога
2.2. Кваліфікаційні вимоги до фахівця соціально-педагогічної діяльності
2.3. Модель професійної компетентності соціального педагога
2.4. Психологічна служба у закладах освіти України
2.5. Організація соціально-педагогічної роботи соціального педагога у психологічній службі
2.6. Визначення ефективності соціально-педагогічної роботи
2.7. Соціально-педагогічний патронаж
2.8. Перспективи розвитку професії
ТЕМА 3. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА І КОНСУЛЬТУВАННЯ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru