Талановитий український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Написані ним твори складають п'ятитомне зібрання. Серед них 41 монографія, понад 600 наукових статей. Найвідомішій його книги: "Серце віддаю дітям", "Народження громадянина", "Листи до сина ", "Як виховати справжню людину ", " Сто порад учителеві", "Павлиська середня школа", "Батьківська педагогіка", "Батьківщина в серці " та ін.
У центрі педагогічної системи В.О.Сухомлинського стоїть особистість учня, на розвиток якої була спрямована його ідея " шкали самореалізації особистості". Головною метою виховання в її стінах вважався всебічний розвиток особистості на основі залучення до різноманітних видів діяльності та створення умов для розвитку здібностей. У такій школі діяльність планувалася на основі чотирьох культів: Батьківщини, Людини, Матері й рідного Слова. Справжніми творчими знахідками в їхній реалізації стали "школа під відкритим небом", уроки мислення на природі, кімната думки, куточки краси, культ книги, свято казки та ін.
Великого значення надавав розумовому вихованню. Стверджував, що від характеру розумової праці у процесі навчання залежить активність інтересу, а відтак і активність духовного життя учнів. Радив школярам створювати " інтелектуальний фон навчання ". Вважав, що для цього підліткам необхідно щоденно читати хоч би дві сторінки наукової літератури, пов'язаної з предметом захоплення - своїм "факультативом". Чим багатший "інтелектуальний фон", тим легше вчитися, оскільки він має тисячі точок зіткнення з тим матеріалом, який вивчається на уроках. Такі точки великий педагог називав "якорями пам'яті", які прив'язують обов'язкові знання до того океану знань, що оточує людину.
На основі багаторічного досвіду В.О.Сухомлинський дійшов висновку про необхідність проведення у школі спеціальних уроків мислення - живого, безпосереднього сприймання образів, картин, явищ, предметів навколишнього світу з наступним логічним аналізом, здобуванням знань, розумовими вправами, знаходженням причин і наслідків. Вважав, що у процесі таких уроків відкриваються широкі можливості для виховання пам'яті, бо чим більше знань здобувається власними зусиллями, напруженням волі, чим глибше логічне пізнання "чіпляє" емоційну сферу учня, тим "стрункіше" укладаються нові знання у свідомості.
В.О.Сухомлинський у багатьох моментах виступає як яскравий представник автентичної педагогіки, спрямованої на розвиток вихованця згідно з його позитивною внутрішньоінтенційною спрямованістю. Стосовно цього у своїй книзі "Народження громадянина" він пише: "У наших вихованців дрімають задатки талановитих математиків і фізиків, філологів й істориків, біологів та інженерів, майстрів творчої праці в полі й біля верстата. Ці таланти розкриваються тільки тоді, коли кожен підліток зустріне у вихователеві ту живу воду, без якої задатки засихають і сіріють. Розум виховується розумом, совість - совістю, відданість Вітчизні - дійовим служінням Вітчизні".
Основою практичної підготовки підростаючого покоління до самостійного життя великий педагог вважав трудове виховання, яке грунтував на таких принципах: 1) єдності трудового виховання і загального розвитку - морального, інтелектуального, естетичного, фізичного; 2) розкриття, виявлення, розвитку індивідуальності в праці; 3) високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості; 4) раннього залучення до продуктивної праці; 5) різноманітності видів праці; 6) постійності, безперервності праці; 7) наявності рис продуктивності праці дорослих у дитячій праці; 8) творчого характеру праці, поєднання зусиль розуму і рук; 9) наступності змісту трудової діяльності, умінь і навичок; 10) загального характеру продуктивної праці; 11) посильності праці; 12) єдності праці й багатогранного духовного життя.
Одним із елементів духовного життя підростаючої людини В.О.Сухомлинський вважав естетичні почуття і переживання учнів. У юнацькі роки, стверджував він, більше, ніж будь-коли, потяг до красивого поєднується з прагненням до високоморального. Джерелом таких почуттів виступають поезія, художня проза, музика, живопис, природа, краса людських взаємин. Естетичне сприймання навколишнього світу стимулює поетичну творчість.
Школа в уяві великого педагога поставала як "вічне вогнище краси", оскільки у пам'яті кожної людини вона покликана зберігатися "... як краса дитинства, краса світу, краса першого погляду на світ, краса думки, краса мудрості, краса пізнання, краса благородного вчинку". Захоплення цією величезною красою не покидало педагога-мислителя до кінця його життя.
Завершуючи цей короткий огляд вітчизняної історії педагогічної думки та практики, ми далекі від намагань дати вичерпну картину того духовного неба, яке творилося впродовж тривалих років історії українського шкільництва. Поряд із яскравими зірками першої величини воно усіяне величезною кількістю близьких і віддалених шанованих у нашого народу імен. Без них, як і без великих зірок, не було б того педагогічного "інтелектуального фону", який не дав Україні загубитися у сучасному світі високоцивілізованих освічених країн. А це вже немало для здобуття історичного належного нам місця у цьому світі, допоки останнє речення історії педагогічної науки і практики закінчується трьома крапками.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Визначте та обґрунтуйте основні етапи розвитку вітчизняної школи та педагогічної думки в Україні у XX столітті.
2. Які відмінності в розвитку освіти на західноукраїнських землях та українських землях, що входили до складу СРСР, помічалися впродовж чотирьох етапів цього розвитку?
3. У чому полягають відмінності в розвитку вітчизняної освіти після проголошення незалежності Української держави?
4. Яким чином творчість митців слова 1.Франка та Л.Українки пов'язана з педагогічними проблемами їх часу?
5. Який внесок у розвиток вітчизняної освіти внесли такі її діячі, як: Т.Лубенець, С.Русова, І.Огієнко, Г.Ващенко?
6. У чому полягають синергетичні підходи Л.Макаренка до розв'язання виховних проблем?
7. Назвіть і обґрунтуйте стадії розвитку колективу за А.Макаренком
8. Який факт із життя В.Сухомлинського засвідчує стабільність його духовних інтересів?
9. Назвіть і обґрунтуйте центральну ланку педагогічної системи В.Сухомлинського.
Завдання для самостійної роботи
1. Опрацюйте та законспектуйте працю В.О.Сухомлинського "Сто порад учителеві". На її основі підготуйте виступи на семінарське заняття за таким спрямуванням:
а) "В.О.Сухомлинський про роль родини, школи та громадськості у вихованні підростаючого покоління";
б) "В.О.Сухомлинський про процес навчання у школі";
в) "Поради В.О.Сухомлинського щодо вибору форми організації кавчання";
г) ,3-О.Сухомлннський про аналіз та оцінку знань, умінь і навичок учнів";
д) "Поради В.О.Сухомлинського щодо змісту і процесу ви ховання учнів";
ж) "В.О.Сухомлинський про формування колективу та його вплив на виховання особистості";
з) ..Шляхи морального виховання за В.О.Сухомлинським;
е) "В.О.Сухомлинський про трудове виховання школярів".
Рекомендована література
1. Волкова І ПІ. Педагогіка. - 2003. - С. 519-529.
2. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") // Освіта. - 1993. - 3 верес.
3. Закон України "І Іро освіту" // Голос України. - 1996. - 25 квіт.
4. Концепція середньої загальноосвітньої школи України // Інформаційний збірник Міністерства освіти. - 1992. * №№ 1-2.
5. Концепція національного виховання // Освіта 1996. - 7 серп.
6. Лсвківський М.В. Історія педагогіки К.. 2003. - С. 253-324.
7. Макаренко B.C. Мій брат Антон Семенович // Рад, школа. - 1991. - №6.
8. Макаренко A.C. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Макаренко A.C. Твори: В 7 т. - Т.5. - К , 1954. - С. 220-221.
9. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті. - К , 2001.
10. Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад // Освіта. - 1993. - 3 верес
11. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т. - Т.І. - К., 1976. - С. 559-562; 420-423.
12. Фіцула М.М. Педагогіка. - К., 2000. - С. 528-542.
3.1. Дидактика як наука
Зв'язок дидактики з іншими науками та конкретними методиками.
Основні педагогічні напрями.
Поняття про дидактичну систему та її елементи.
Предметна, функціональна та історична площини розгляду дидактичних систем.
Історична (генетичного та прогностичного аналізів) площина розгляду дидактичних систем.
3.2. Процес навчання та стратегія його організації
Рушійні сили навчального процесу.
Функції процесу навчання.