Педагогіка - Пальчевський С.С. - Групи цілей навчання.

Загальна мета освіти, визначена суспільством і відображена в державних документах та навчальних програмах, конкретизується в цілях навчання під час вивчення кожного навчального предмета. Цільові установки навчання сприяють розумінню учнями поставлених перед ними навчальних завдань, суттєво впливають на активізацію навчально-пізнавальної діяльності.

Традиційно у вітчизняній педагогічній науці та практиці виділяють три основні групи взаємопов'язаних освітніх цілей: 1) навчальних; 2) розвивальних; 3) виховних. Насамперед їх ураховує вчитель, готуючись до навчального заняття, та обов'язково зазначає в конспекті уроку.

Навчальні цілі відображають: а) яким обсягом знань, умінь та навичок учень повинен оволодіти на уроці; б) на якому рівні: репродуктивному, конструктивному чи творчому; в) яким чином вони застосовуватимуться. Навчальна ціль може визначатися на один урок, а інколи - на кілька, пов'язаних однією темою. Наприклад, для досягнення цілі під час вивчення теми: "Засвоєння навичок правопису префіксів пре-, при-1 можна поставити завдання засвоєння правил правопису префіксів пре-, при-, а на наступному уроці - формування навичок застосування отриманих знань і використання їх у нестандартних та змінених умовах.

Розвивальні цілі передбачають розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, діяльнісно-поведінкової сфери особистості. Розвиток людини, як передбачав академік Г.С.Костюк,- це "... цілісний процес, у якому взаємозв'язані різні його сторони і якості: фізичні, розумові, трудові, естетичні, моральні" (Костюк Г.С. Некоторые аспекты взаимосвязи обучения и умственного развития //Сов. педагогика. - 1967. -№1. - С 24).

Зважаючи на це, ми можемо вести мову про єдність фізичного, розумового, трудового, естетичного, морального розвитку.

Проблема розвивального навчання має класичний характер. Упродовж минулого і початку нинішнього століть їй присвятили свої дослідження П.П.Блонський, Л.С.Виготський, М.А.Данилов, М.М.Скаткін, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, Ю.К.Бабанський, Г.І.Щукіна, В.Ф.Паламарчук та ін.

Розвивальне навчання спрямовується на розвиток і саморозвиток особистості школяра. Вимагає переорієнтації процесу навчання з предметного на процесуальні та мотиваційні аспекти освіти. Розвивальне навчання-це таке навчання, наслідком якого є якісні зміни в інтелектуальній, емоційно-вольовій і дійово-практичній сферах учня. Розвитку різних психічних функцій та якостей особистості слугують різні методи навчання та особливості змісту освіти.

Як стверджує професор В.Ф.Паламарчук, інтелект учня формується за такими етапами: нагромадження (акумуляція) досвіду інтелектуально-творчої діяльності; мотивація; діагностика; усвідомлення; застосування; практика; узагальнення; перенесення у нові умови (Див.: Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала. - Тернопіль, 2000. - С. 7). У молодшому шкільному віці най адекватнішими меті та завданням альтернативної освіти розвивального характеру є ігрові форми і методи навчання, вправи; у підлітковому - евристичні, проблемні у парній та груповій роботі, тренінгу; у старшому-дослідницькі, конструкторські, орієнтовані на майбутню професію, робота в бібліотеках, у лабораторіях, на спеціальних полігонах тощо.

Саморозвиток учнів забезпечується створенням сприятливих цьому процесу педагогічних, психофізіологічних, медичних, ергономічних умов. Усебічний розвиток закладених внутрішніх здібностей та нахилів дає можливість учневі вільно орієнтуватися в потоках навчання підвищеної складності та досягати розвивальних цілей різного рівня у структурі їхньої ієрархії. Важливу роль тут відіграє допомога вчителя вихованцю в десугестуванні соціально напластованих уявлень про межі його інтелектуальних, фізичних, трудових, вольових та інших можливостей паралельно зі зміцненням віри в неухильне зростання цих можливостей залежно від поставлених перед собою цілей.

Особливе значення в групі розвивальних цілей мають ті, які пов'язані із завданнями творчого розвитку та саморозвитку особистості. Важливість постановки цих цілей та їхнього досягнення зумовлюється необхідністю психологічної та технологічної підготовки підростаючої особистості до дій в умовах унікальних незнайомих ситуацій на "свіжому вітрі біфуркацій". За цих умов розвивальні цілі тісно поєднуються з виховними. Адже йдеться про виховання сміливості та мужності жити логікою власної автентичної долі, певним чином стаючи її господарем, а не "мавпуючи" усереднені стереотипні життєві сценарії, виписані буденною соціальною кон'юнктурою. Однак такий шлях найчастіше пов'язаний із нелегкими випробовуваннями долі.

Щоб досягти цілей творчого розвитку особистості, школі не слід пасивно чекати, коли її випускників життя почне кидати на "дно німотних ям", слід кидати на таке "дно" під час вивчення різних навчальних предметів. Спочатку допомагати вихованцям, але в кінцевому підсумку виходити на ті моменти, коли підопічні знаходитимуть "у серці сили" і самі долатимуть "прямовисність стін". Ці моменти найдорогоцінніші для особистості вихованця зокрема і суспільства в цілому, оскільки вони засвідчують відоме життєве кредо: доля - це характер.

Виховні цілі спрямовані на формування світогляду, моральної, трудової, правової, художньо-естетичної, екологічної культури - усіх рис, властивих для представника розвинутого цивілізованого суспільства. Йдеться не про виховання як специфічну педагогічну діяльність, яка має свої методи і прийоми, принципи, засоби впливу на вихованця, загальні та конкретні цілі. Йдеться про процес виховання засобами змісту освіти, який реалізується у процесі навчання. Він має певну специфіку, оскільки регламентований тим обсягом навчального матеріалу, який вивчається на уроці, /для визначення виховних цілей уроку, крім змісту навчання, враховуються вік і поведінка учнів, їхня підготовленість в освітньому і виховному плані. Вчитель зважає також на індивідуальні особливості тих школярів, які потребують особливої уваги у вихованні.

Ураховуючи те, що поставлених на уроці виховних цілей педагог досягає не формальними заходами, а завдяки правильній організації навчально-виховного процесу в ході виконання дидактичного плану, за умови комплексного характеру виховної роботи під час навчання до великих розділів програми формуються загальні цілі на весь період вивчення цих розділів.