Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. - 2.1. Сутність людини як об'єкта й суб'єкта виховного процесу

2.1. Сутність людини як об'єкта й суб'єкта виховного процесу

Людина була і залишається неповторним геніальним творінням природи. Земля прикрашена дивним світом флори і фауни. А на вершині цього творіння — Людина. Нас не може не дивувати і не зачаровувати природна досконалість і психологічна загадковість цієї істоти, ім'я якої — Людина. З давніх-давен і до нинішніх часів феномен людини є предметом розгляду і вивчення багатьох наук.

Який же смисл вкладають у поняття "Людина"? Стосовно цього унікального творіння вживають ще кілька дефініцій: "людина", "особистість", "індивідуальність".

Людина — біологічна істота (виду homo sapiens — людина розумна), що характеризується особливими фізіологічними ознаками: прямою ходою, розвиненою черепною коробкою, активними передніми кінцівками тощо. Цим поняттям оперують такі науки, як фізіологія, анатомія, медицина. При цьому треба мати на увазі, що людина є продуктом не лише природного, а й соціального розвитку.

Особистість — це соціальне поняття; це та ж людина, яка характеризується із соціально-психологічного погляду: рівнем розвитку психіки, здатністю до засвоєння соціального досвіду, можливістю спілкування з іншими людьми.

Індивідуальність — це людина, особистість, яка відрізняється сукупністю рис, певних якостей, своєрідністю психіки, поведінки і діяльності, що підкреслюють її самобутність, неповторність, відмінність від інших людей.

Отже, Людина — це єдність біологічного і соціального в їх діалектичному взаємозв'язку. Ці взаємозв'язок, взаємозумовленість у ньому різних чинників досить складні і неоднозначні. Становлення людини, її утвердження в природному і соціальному середовищі є результатом її розвитку. Саме поняття "розвиток" теж складне і неоднозначне. У загальному плані розвиток — це специфічний процес змін, результатом яких є виникнення нового, поступальний процес сходження від нижчого до вищого, від простого до складного, накопичення кількісних змін і перехід їх в якісні. Оскільки і сама людина, і процес її розвитку є складними феноменами, виникає необхідність зрозуміти сутність розвитку людини. І в епоху науково-технічних досягнень нинішнього століття слушною залишається думка німецького поета і вченого-природознавця Й.В. Гете (1749—1832): "Головний предмет вивчення людства — людина".

Стосовно людини виділяють три види розвитку — фізичний, психічний і соціальний (рис. 2.1).

Фізичний розвиток передбачає ріст організму за рахунок поділу клітин, певні кількісні та якісні зміни на основі біологічних процесів. Психічний розвиток характеризується процесами змін і становлення психіки людини. Соціальний розвиток вирізняється процесом здобуття людиною соціального досвіду (мови, моральних якостей та ін.).

У педагогіці, психології та інших науках про людину вживають також термін "формування". Формування — це процес становлення людини як особистості, який відбувається в результаті розвитку та виховання, і має ознаки досягнення мети, завершеності. Хоча про завершеність цього процесу стосовно людини навряд чи є сенс говорити. Він безкінечний.

Розглядаючи розвиток людини як процес, варто усвідомлювати, що він підпорядкований певною мірою дії рушійної сили, яка є результатом суперечностей між фізичними і соціально-психічними потребами людини та наявним рівнем ЇЇ фізичного, психічного і соціального розвитку (рис. 2.2).

Завдання педагогів-вихователів (батьків, вихователів у дошкільних, учителів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах та ін.) полягає передусім у тому, щоб створювати специфічні ситуації для дії рушійної сили.

На розвиток особистості впливають різноманітні чинники. Серед них насамперед виділяють біологічний і соціальний.

У процесі розвитку біологічних і соціальних наук постійно точилися і досі мають місце складні суперечки щодо поглядів на роль біологічних і соціальних чинників у розвитку людини. Дослідники намагаються знайти відповідь на низку непростих питань: "Чи успадковуються такі якості, як талант, здібності?", "Чи е вродженими певні якості людини — доброта, щирість, щедрість, жорстокість, лінивість?", "Як прислів'я "Яблуко від яблуні далеко не котиться" стосується людини?", "Які фактори є вирішальними у розвитку дитини?" та безліч інших.