Термін поліція варто застосовувати у двох значеннях: по-перше, поліція — це державний апарат, обов'язками якого є охорона громадського порядку та правопорядку, що е універсальним апаратом примусу і в більшості країн називається поліцією; по-друге, термін поліція є широким і компактним, таким, що об'єднує до однієї системи всі наглядово-контрольні органи, які застосовують адміністративний примус та адміністративну юрисдикцію з метою охорони громадського порядку, тобто здійснюють поліцейську діяльність.
Поліцейська діяльність — це охоронна діяльність держави, предметом охорони якої є громадський порядок, а також наявні блага, особисті та майнові. Поліцейська діяльність має за мету охорону всіх форм громадського порядку і спрямована, насамперед, проти ексцесів у громадських місцях. Наприклад, у Великобританії до обов'язків поліції входило три основних завдання:
1) підтримання громадського порядку;
2) розкриття злочинів;
3) регулювання вуличного руху.
Контроль за діяльністю поліції здійснювала місцева влада. Винятком є лише Лондон, де є столична поліція, начальника якої призначає корона, а її діяльність визначено Міністерством внутрішніх справ. На відміну від інших міст, її діяльність не контролює муніципальна адміністрація. Акт про створення муніципальної міліції ухвалив Парламент 1835 р. Згідно з ним, рада кожного міста повинна була створювати комітет, до обов'язків якого входило визначати завдання й повноваження поліцейських підрозділів.
У країнах європейського континенту (Іспанія, Італія, Німеччина, Франція) завдань, які виникали перед поліцією, було значно більше. Сутність поліцейської діяльності, розробленої і реалізованої Міністром поліції Франції Ж. Фуше, була орієнтована на жорстку централізацію поліції, що стало політико-правовою основою для сучасного розуміння ролі й місця поліції в державі. Доктрина Фуше охоплювала положення про те, що гарантією безпеки будь-якого уряду є поліція, яка пильно стежить за виконанням кожним громадянином вимог закону й очолюється рішучими і компетентними людьми. Мета поліції — безпека для всіх. Тобто, профілактика є важливішою, ніж репресивні заходи, вся енергія поліції має бути спрямованою на дотримання справедливості, а не жорстокості... Міністр поліції та інші чиновники відповідальні перед кожним членом суспільства тощо. Зрештою, украй небезпечним є арешт лише за простою підозрою. Доктрина Фуше базувалася на дотриманні поліцією законності та відповідальності перед населенням. Отож, у структурно-функціональному відношенні континентальну модель відрізняє жорстка централізація управління органами поліції з боку держави і широке коло повноважень, а британську — децентралізоване управління через систему місцевих органів влади, значно менший обсяг завдань і значно більший контакт із населенням.
Поліція є частинкою держави та її політики, де виконання політичної функції держави продиктоване потребою реалізації забезпечення зовнішньої безпеки, а також забезпечення стабільного внутрішнього порядку в суспільстві.
У механізмі авторитарної держави поліція виконує важливу політичну функцію. Будучи силовою структурою, поліція отримує важливі повноваження, практично вона виходить за межі громадського і парламентського контролів. Уважне вивчення історії участі поліції в державному механізмі засвідчує, що поліція може впливати на долю політичного режиму. Так, діяльність Громадянської гвардії, яка не підтримала іспанську монархію, призвела до її падіння 1931 р. А пасивність італійських карабінерів, по суті, зіграла на фашистському русі та сприяла приходу їх до влади в Італії на початку 20-х років XX ст. Будь-яка, навіть легальна, зміна державно-політичного устрою або політичного керівництва не може здійснитися без видимого чи прихованого впливу поліцейського апарату. У будь-якій державі його влада ставить перед собою завдання сформувати власну політичну еліту. В цій ситуації поліція, яка є важливим органом держави, може втручатися (відкрито чи таємно) в цей механізм, використовуючи свої ресурси.
19.4. Рівень забезпечення міліцією прав і свобод громадян
Розділ 20 ПРОТИДІЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
20.1. Посилення міжнародної злочинності — один із негативних наслідків глобалізації
20.2. Міжнародні політико-правові підстави протидії транснаціональній злочинності
20.3. Основні види міжнародної злочинності, їх витоки та різнорівневий політичний вплив. Компетенції та завдання ОВС, інших правоохоронних органів України у протидії міжнародній злочинності
ЛІТЕРАТУРА
СЛОВНИК НАЙБІЛЬШ УЖИВАНИХ ТЕРМІНІВ
ПЕРЕДМОВА
Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ПОЛІТОЛОГІЇ