Політична економія - Ніколенко Ю.В. - Сутність механізму зовнішньоекономічних зв'язків

У цілому на кінець ХХ ст. порівняльні переваги України на світовому ринку неоднорідні. Природні переваги є значними: вигідне географічне положення, значні запаси корисних копалин та їх зручне розміщення, висока родючість сільськогосподарських угідь, достатня чисельність робочої сили. Проте набуті переваги не можна охарактеризувати як високі. Якщо розглядати працю, то в умовах науково-технічного відставання України від світових стандартів фаховий рівень національної робочої сили теж відстає, а кадровий потенціал, який залишився з радянських часів, значною мірою був втрачений у період трансформаційної кризи.

Забезпеченість фактором капіталу теж не відповідає світовим вимогам. Рівень зносу основного обладнання на кінець 90-х рр., за різними оцінками, перевищував 60%. За таких умов конкурентноздатною продукція може бути тільки за демпінгових цін. Інвестиційний процес на власній основі практично не здійснюється. Це, по суті, є найважливішою проблемою економіки України на початку ХХІ ст., оскільки немає змоги здійснювати модернізацію виробництва та підвищувати кваліфікацію робочої сили. Іноземний капітал розцінює економічну ситуацію в Україні як несприятливу для свого припливу.

Нестача інвестиційних коштів - головна перешкода розвиткові науки і технологій. В 2007 р. витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт складали 6 149 млн грн, що дорівнює 0,86% ВВП¹ (в розвинених країнах на наукові дослідження використовується 2,5-3% ВВП). Матеріальний стан більшості науково-технічних інститутів, дослідницьких центрів і лабораторій погіршується. Значна частка вчених від'їжджає працювати за кордон.

В умовах перетворення інформації у продуктивну силу неможливо розвивати сучасну економічну систему без цього фактора. Інформаційну інфраструктуру і доступ до інформації Україна повинна формувати сама. Складність процесу полягає у відсутності капіталовкладень для формування інформаційної інфраструктури, а також відповідних знань та навичок у створенні інформаційної мережі, яка повинна включати консультаційні, інформаційні та техніко-організаційні підрозділи.

Сутність механізму зовнішньоекономічних зв'язків

Серед комплексу заходів щодо включення України у світове господарство досить важливе значення має формування механізму зовнішньоекономічних зв'язків. За умови переходу економіки України від командно-адміністративної до ринкової мова йде про створення фактично нового механізму, який би відповідав основним існуючим принципам дії суб'єктів на міжнародному рівні.

Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків розуміють сукупність конкретних форм зв'язків та систему правових, організаційно-управлінських і фінансово-економічних регуляторів, які забезпечують ефективну взаємодію національних суб'єктів із світовими на макро- та мікрорівнях, з метою розвитку продуктивних сил та підвищення рівня життя в країні. Механізм зовнішньоекономічної діяльності повинен забезпечити найбільш оптимальне входження економіки України у світове господарство. Для цього потрібно досягти певних цілей:

o формування ефективно функціонуючої ринкової системи, яка базувалася б на загальних принципах, нормах та економічних механізмах;

o використання можливостей світового господарства для структурної перебудови національної економіки;

o перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного економічного зростання.

В основу функціонування зовнішньоекономічного механізму повинні бути покладені принципи демократизації, демонополізації та деідеологізації зовнішньоекономічних зв'язків, які передбачають максимальне скорочення адміністративних обмежень на експорт та імпорт, підвищення ролі митного та валютного регулювання міжнародних господарських зв'язків, надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності широкої самостійності у відповідності з економічною практикою. Крім того, зовнішньоекономічна політика має відповідати інтересам держави, забезпечуючи розвиток конкуренції між учасниками зовнішньоекономічних відносин з метою підвищення якості продукції та послуг на українському ринку.

Практичні заходи щодо створення нового механізму зовнішньоекономічних зв'язків передбачають вирішення трьох основних блоків проблем: формування необхідної законодавчої бази; створення відповідного економічного середовища; розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв'язки.

Важливими елементами зовнішньоекономічного механізму в умовах розвинутої ринкової системи є валютна, податкова, кредитна, депозитна, цінова й митно-тарифна політика. Ключовим елементом зовнішньоекономічного механізму є валютна політика, яка являє собою сукупність заходів держави та центрального банку у сфері валютних відносин (валютні обмеження, регулювання валютних курсів, імпортні депозити) з метою впливу на платіжний баланс, валютний курс та конкурентоспроможність національного виробництва.