Громадські об’єднання в Україні - Бесчастний В.М. - Гарантії прав профспілок

Члени виборних органів профспілок, об'єднань профспі­лок, а також повноважні представники цих органів мають право:

1) безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють члени проф­спілок;

2) вимагати й одержувати від роботодавця, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення, що стосу­ються умов праці, виконання колективних договорів та угод, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників;

3) безпосередньо звертатися до роботодавця, посадових осіб щодо профспілкових запитань усно або письмово;

4) перевіряти роботу закладів торгівлі, громадського харчу­вання, охорони здоров'я, дитячих закладів, гуртожитків, тран­спортних підприємств, підприємств побутових послуг, що нале­жать цьому підприємству, установі, організації або їх обслуго­вують;

5) розміщувати власну інформацію у приміщеннях і на тери­торії підприємства, установи або організації у доступних для працівників місцях;

6) перевіряти розрахунки з оплати праці та державного со­ціального страхування, використання коштів для соціальних і культурних заходів і житлового будівництва.

Гарантії для працівників підприємств, установ або органі­зацій, обраних до профспілкових органів (ст. 41). Працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу вибор­них профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускаються лише за попе­редньою згодою органу, членами якого вони є.

Звільнення членів виборних профспілкових органів підпри­ємств, установ або організацій, окрім додержання загального порядку, допускається за попередньою згодою органу, членами якого вони є, а також профспілки, що за рангом вища, чи об'єд­нання, до складу якого входить профспілкова організація цього підприємства, установи або організації.

Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення керівників профспілкових органів підприємства, установи або організації (у тому числі їх структурних підрозділів), профорганізатора (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додер­жання загального порядку, допускається за наявності згоди органу профспілки, що за рангом вищий, до складу якої входить профспілкова організація цього підприємства, установи або організації.

Звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обира­лися до складу профспілкових органів, не допускається протя­гом двох років після закінчення терміну виборних повноважень, окрім випадків повної ліквідації підприємства, установи або організації чи вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення працівника з роботи або служби.

Працівникам, звільненим з роботи у зв'язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення тер­міну їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від виробничих чи службових обов'язків, надається на умовах, пе­редбачених колективним договором чи угодою, вільний від ро­боти час зі збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов'язків в інтересах трудового колективу, а також на період участі у роботі виборних профспілкових органів і профспілко­вого навчання, але не менше ніж дві години на тиждень.

За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі або організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. За рахунок коштів підприємства цим праців­никам можуть надаватися додаткові пільги, якщо це передба­чено колективним договором.

Обов'язок роботодавця щодо створення умов діяльності профспілок (ст. 42). Роботодавець зобов'язаний сприяти ство­ренню належних умов для діяльності профспілкових організа­цій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

Надання для роботи та проведення зборів працівників при­міщень з усім потрібним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснює роботодавець у порядку, передбаченому колективним договором (угодою).

За наявності письмових заяв працівників, які є членами проф­спілки, роботодавець щомісячно і безоплатно перераховує проф­спілкам членські профспілкові внески із заробітної плати пра­цівників відповідно до укладеного договору в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перера­хування зазначених коштів.

Спори, пов'язані з невиконанням цих обов'язків, розгляда­ються в судовому порядку.

Обов'язок роботодавця надавати інформацію на запити профспілок, їх об'єднань (ст. 45). Роботодавці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, якою розпоряджаються, стосовно питань умов праці та її оплати працівникам, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод. У разі затримки випла­ти заробітної плати – надавати право виборним органам проф­спілки одержувати інформацію про наявність коштів на рахун­ках підприємства.

Сучасні українські профспілки активно користуються пра­вом створювати об'єднання з метою координації зусиль під час виконання своїх завдань. Приклад такого об'єднання – ство­рення Національної конфедерації профспілок України.

Федерація профспілок України (ФІГУ) – наймасовіша органі­зація, яка об'єднувала понад 95 % усіх організованих у проф­спілки трудящих. До ФПУ входили профспілки ЗО галузей – від машинобудування та сільського господарства до культури вищої школи та освіти.

Однак процеси, що відбувалися у Федерації профспілок Украї­ни, були досить суперечливими. З одного боку, профспілки за­лишалися, як і раніше, залежними від адміністрації – від ни­зової ланки виробництва, організації, установи до республі­канської. З іншого боку, різке падіння життєвого рівня насе­лення, утворення альтернативних організаційно-базових структур спонукали їх виступати на захист прав трудящих.

Тому, не погоджуючись із багатьма питаннями стосовно не­рішучої, вичікувальної позиції офіційних профспілок, трудові колективи, групи працівників у різних виробничих формах (шахтарі, залізничники, авіадиспетчери, працівники малих підприємств тощо) утворили власні профспілкові об'єднання. Наприклад, Національну конфедерацію профспілок України.

Національна конфедерація профспілок України (НКПУ) ство­рена 26 жовтня 2004 р. (Свідоцтво Міністерства юстиції Украї­ни № 2189 від 20 грудня 2004 р.) Засновниками НКПУ є:

– Професійна спілка залізничників і транспортних буді­вельників України;

– Всеукраїнська профспілка працівників органів держав­ної податкової служби;

– Українська професійна спілка транспортних та експеди­ційних працівників;

– Всеукраїнська професійна спілка працівників позабю­джетних організацій;

– "Народна профспілка";

– Професійна спілка "Всеукраїнське об'єднання солідар­ності моряків";

– Національна професійна спілка арбітражних керівників України;

– Всеукраїнська федерація професійних спілок "Наше право";

– Конфедерація праці України;

– Професійна спілка водного господарства України;

– Всеукраїнська професійна спілка промисловців та під­приємців;

Профспілка працівників місцевої промисловості та під­приємців України;

Українська міжгалузева республіканська профспілка "Праця".

НКПУ сформована з метою здійснення координації зусиль, дій, підходів окремих профспілок у сфері їх колективних інтере­сів, сприяння в забезпеченні правових гарантій діяльності проф­спілок, налагодження ефективної співпраці з урядом, об'єд­наннями роботодавців України та зарубіжними партнерами.

Вищим виборним органом Конфедерації є Асамблея. У період між Асамблеями повноваження вищого органу та керівництво діяльністю Конфедерацією виконує Рада Конфедерації. Вона формується шляхом прямого делегування до її складу повно­важних представників від кожної профспілки чи профспілко­вого об'єднання – членів Конфедерації.

Основні завдання НКПУ такі: розробка профспілкової ідео­логії; здійснення спільної, узгодженої профспілкової політики в Україні; координація колективних дій профспілок, спрямо­ваних на захист законних прав та інтересів людей; розробка та внесення змін до законодавчих актів стосовно соціального за­хисту людей; розвиток зв'язків та співробітництва з іншими профспілками і громадськими організаціями, як в Україні, так і за її межами; здійснення іншої діяльності згідно із законодав­ством України та Конвенціями МОП (Міжнародної організації праці).

Основними перспективними планами НКПУ є:

1) налагодження співпраці з усіма профспілковими об'єд­наннями України;

2) налагодження постійно діючого зв'язку з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України;

3) участь у законотворчій роботі, підготовка та відпрацю­вання пропозицій для прийняття Трудового кодексу України, інших законів України;

4) створення постійно діючого консультативно-методично­го центру з метою надання методичної допомоги первинним, місцевим, обласним, регіональним профспілковим організаціям України та збору пропозицій із місць для внесення відповідних змін до законів та інших нормативних актів, створення власного сайта в Інтернеті.

Національна конфедерація профспілок України об'єднала майже 1,4 млн членів профспілок у всіх регіонах України. НКПУ відкрита до приєднання іншими профспілками та проф­об'єднаннями України.