Інформацію про ознаки зовнішності людини одержують із певних джерел: безпосереднього та опосередкованих.
Безпосереднє джерело - це особисте сприйняття слідчим, спеціалістом, іншим працівником правоохоронних органів ознак зовнішнього вигляду живої особи, трупа, які він безпосередньо спостерігає.
Опосередковані джерела складають відображення ознак зовнішності в матеріальних та ідеальних слідах.
До матеріальних слідів належать: сліди-відображення та їх копії (людини, частин її тіла: рук, ніг, зубів тощо, знарядь, інструментів та інших предметів, застосовуваних особою); сліди-предмети (ті ж знаряддя, інструменти та ін.); череп, кісткові останки (серед іншого зубний апарат); частини розчленованого трупа; фотознімки, кіно -, відеофільми, рентгенограми; копії - посмертні маски обличчя та зліпки з інших частин тіла, скульптурні та графічні портрети як результат реконструкції обличчя за черепом.
Ідеальними слідами є уявні образи, зафіксовані в пам'яті людини-очевидця, яка сприймала ознаки зовнішнього вигляду особи (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого). Копіями ідеальних слідів є: записи в документах: процесуальних - протоколах слідчих дій, наприклад протоколі допиту, висновку експерта, непроцесуальних - заявах (наприклад, про зникнення особи), історіях хвороби, орієнтуваннях, реєстраційних картах криміналістичного обліку; а також побутові малюнки; спеціально виготовлені суб'єктивні портрети - мальовані, композиційні.
Також за своєю природою відображення зовнішнього вигляду людини можуть бути об'єктивними або суб'єктивними. Об'єктивне відображення зовнішнього вигляду людини утворюється в результаті впливу зовнішності людини (або інфоносія про неї) на різні матеріальні об'єкти. Такими об'єктами можуть бути фотознімки, фотоплівки, відео - і кіноплівки, рентгеноснімки, зліпки, кісткові останки.
Суб'єктивне відображення - це уявний, тобто такий, що виникає в людському мозку, відносно стійкий образ предмета, явища, які у визначений момент не впливають на органи чуття, а також засновані на цьому уявленні різні матеріальні об'єкти. До них відносять: уявний образ, словесні описи, суб'єктивні зображення тощо.
Інформація про зовнішній вигляд людини та відповідні її джерела можуть бути отримані (джерела також виготовлені) під час слідчих (інколи й судових) дій, оперативно-розшукових заходів, попереднього (доекспертного) дослідження, пов'язаного із вивченням ознак зовнішності, перевіркою за криміналістичними обліками, у перебігу інших непроцесуальних заходів (запитів тощо). Серед слідчих дій слід зазначити допити, огляд місця події та трупа, речових доказів, освідування; експертизи - криміналістичні, судово-медична, комплексна медико-криміналістична та ін.
Опис побудований на уявному образі людини, яку спостерігав очевидець. Образ цей з часом втрачає свою повноту, іноді спотворюється під впливом умов його сприйняття та збереження. Тому під час допиту, уточнюючи показання, доцільно використовувати наочну допомогу (комплекти фотознімків людей з різною зовнішністю, схеми, що ілюструють частини, деталі одягу, взуття, речей тощо). Наочне уявлення про ознаки зовнішності, що містяться в уявному образі, дозволяє сформувати так званий суб'єктивний портрет.
Чинники, що впливають на формування уявного образу людини можна розділити на дві групи: а) чинники суб'єктивного характеру; б) чинники об'єктивного характеру. Чинники суб'єктивного характеру, у свою чергу, поділяють на постійні (природжені або придбані); тимчасові властивості та стан особи. Чинники об'єктивного характеру складаються з характеристики зовнішнього вигляду об'єкту сприйняття, умов сприйняття тощо.
Важливе значення мають дані таких криміналістичних обліків: осіб, які зникли безвісти, невідомих хворих, невпізнаних трупів; злочинців за ознаками зовнішності у фотоальбомах, відеотеках, автоматизованому банку даних (АБД).
5. Криміналістична фотопортрета експертиза
Глава 9. Криміналістичний облік
1. Поняття криміналістичного обліку як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності; мета, форми і способи формування криміналістичних обліків, використання їх даних у розслідуванні злочинів
2. Наукові та правові засади криміналістичного обліку
3. Загальна характеристика видів, призначення, реєстраційних документів криміналістичних обліків
Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи інформаційних технологій
Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи експертно-криміналістичної служби МВС
Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи карного розшуку
РОЗДІЛ III. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА