Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 1. Поняття, класифікація та значення криміналістичних версій для слідчої, експертної, судової діяльності

1. Поняття, класифікація та значення криміналістичних версій для слідчої, експертної, судової діяльності

Своєрідність процесу пізнання при розслідуванні злочинів, головним чином, в тому, що предметом його виступають суспільно-небезпечні і протиправні діяння. їхнє дослідження в більшості випадків ускладнюється тим, що вони не постають перед особою, яка провадить розслідування, у вигляді повної картини. У розпорядженні слідчого знаходяться тільки деякі сліди і відомості, аналізуючи які він повинен відновити картину того, що відбулося, в усій її складності. Тому розумова і процесуальна діяльність слідчого протікає в таких умовах, коли не видно природних причинних зв'язків, знищені або замасковані сліди, відносини між речами і подіями постають нерідко в перевернутому вигляді, а сутність того, що відбувається, у більшості випадків перекручена. Це визначає характер діяльності слідчого як пізнавальної.

Змістом пізнання при розслідуванні злочинів є розумова діяльність, підпорядкована загальним законам мислення; формою ж, в якій протікає пізнання в названій області, є специфічна, визначена кримінально-процесуальним законом діяльність, що регулює процес збирання доказів.

Таким чином, процес розслідування злочинів розглядається як окремий випадок пізнання, в якому провідна роль належить гіпотезі. її різновидом є криміналістична версія, що за сутністю, процесом побудови і перевірки відповідає логічній структурі та стадіям розвитку гіпотези.

Криміналістична версія - обґрунтоване припущення про розслідувану подію в цілому та окремі Ті обставини з метою встановлення істини в кримінальній справі.

Версія - ймовірний, але аргументований умовивід про наявність події, ознак злочину, його складу відповідно до норм КК України в діянні певної особи (осіб), інших обставин скоєного; висувають її компетентні особи.

За своєю логічною структурою версія є ймовірним умовиводом, виведеним з великої та малої посилок. Велика посилка, або теоретична база версії, являє собою узагальнений та індивідуальний досвід слідчої практики, загальний життєвий досвід, знання положень криміналістики та інших наук. Наприклад, слідчий досвід говорить, що коли на голові та інших частинах трупа, витягнутого з петлі, виявляються синці та подряпини, то не виключено, що має місце не самогубство, а вбивство, замасковане під самогубство. Такі справи неодноразово бували в минулому, і слідчий знає про них за результатами узагальнення слідчої практики. Мала посилка, або фактична база версії, містить факти, встановлені у даній конкретній справі. Наприклад, фактом буде наявність на голові та інших частинах трупа, вилученого з петлі, синці та подряпини. Цей факт встановлюється слідчим в результаті огляду місця події і трупа. Отже, маючи інформацію зі слідчого досвіду і встановлений факт, слідчий, зіставляючи їх, робить ймовірний умовивід, що в даному випадку, можливо, має місце вбивство, замасковане під самогубство. Це й є слідча версія, виведена логічним шляхом з великої та малої посилок.

У деяких версіях логічна структура виражається не очевидно, проте логічний аналіз завжди дозволяє виділити в її структурі три елементи - велику посилку, малу посилку й умовивід. Побудова умовиводів повинна відповідати законам логіки, інакше висновок з умовиводів виявиться помилковим, що призведе до юридичної помилки. Під час побудови версії використовуються індуктивні умовиводи - від окремого до загального, де висновок роблять, виходячи з окремих доказів. Дедуктивні умовиводи широко використовуються при побудові версій, коли інформації для індуктивних умовиводів недостатньо. У цьому випадку умовивід слідчого будується від загального до конкретного. Наприклад, слідчий, використовуючи узагальнення криміналістики, що труп розчленовують при скоєнні вбивства в приміщенні, висуває версії про місце скоєння злочину.

Оскільки розслідування злочинів є своєрідним видом пізнання матеріального світу, то інтуїція як одна з форм пізнання відіграє важливу роль: там, де злочин не можливо розкрито за допомогою усвідомленого мислення, на перший план висувається інтуїтивне пізнання. Принципово воно не відрізняється від усвідомленого мислення: і те, і інше засновані на знаннях і досвіді, та інтуїтивне пізнання є більш швидкою неусвідомленою реакцією на слідчу ситуацію.

При розслідуванні злочинів інтуїція використовується у формі висунення версій. Як правило, версія повинна бути на чомусь заснована, інтуїтивну версію слідчий не може логічно обґрунтувати, хоча вона теж заснована на якихось знаннях, розумінні психології людей, досвіді. Інтуїція дозволяє висунути малоймовірні версії, які при усвідомленому мисленні можуть бути відкинуті, оскільки слідчий виходить із загальноприйнятого перебігу подій, дій злочинця, поведінки свідків тощо. При інтуїтивному ж мисленні несвідомо враховуються випадки із практики, які повторюються, може бути, один риз на тисячу. При інтуїтивному висуненні версій є внутрішня переконаність у ймовірності цієї версії.

Криміналістичні версії класифікуються за різними підставами.

1. За об'ємом пояснюваних фактів події: загальні - пояснюють подію в цілому; окремі - стосуються певних обставин події, зокрема особи, яка скоїла злочин, місцезнаходження розшукуваних викрадених цінностей тощо.

2. За суб'єктом висунення і сферою застосування: слідчі - висуваються слідчим (дізнавачем) і використовуються під час досудового розслідування злочину; оперативно-розшукові (або оперативні) - висуваються в перебігу оперативно-розшукової діяльності оперативними працівниками, спрямовані на пошук осіб, трупа, предметів посягання, вчинення злочинних дій тощо; експертні-будуються і використовуються експертом під час експертного провадження; судові - висуваються суддею або державним обвинувачем (версії обвинувачення) чи захисником (версії захисту) і застосовуються в перебігу судового розгляду кримінальної справи.

3. За ступенем конкретності (визначеності): типові - результат узагальнення слідчої практики, рекомендовані наукою; конкретні (специфічні) - властиві для процесу розслідування конкретної кримінальної справи.

4. За можливим поясненням події та її окремих обставин: основні та контрверсії (мала місце крадіжка - крадіжки не було).

5. За ступенем ймовірності: більш ймовірні, мало ймовірні.

6. За часом побудови: початкові, наступні.

7. За характером відношення до предмета доказування: обвинувальні, виправдувальні.

8 За спрямованістю у часі: ретроспективні, предметом яких є події минулого, сам факт скоєння злочину та окремі його обставини; прогностичні, предметом яких є майбутні події (наприклад, слідчий на підставі вивчення матеріалів справи).

Криміналістична версія має велике значення в діяльності з розкриття і розслідування злочинів, тобто під час оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, експертних проваджень, а також у перебігу судового розгляду кримінальних справ. Версії становлять організуючу основу слідчої, оперативно-розшукової, експертної діяльності, судового слідства. Правильна побудова версій, їх перевірка допомагає досягненню результатів відповідної роботи оперативних працівників, слідчого, експерта, суду, учасників судового розгляду справи. Так, на підставі слідчих версій організується і планується розслідування злочинів, визначаються його напрямки, шляхи встановлення певних фактів. Завдяки цьому встановлюються всі обставини, що підлягають доказуванню в справі (ст.ст. 23, 64 КПК України), а в підсумку - істина, вирішуються завдання кримінального судочинства.