Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - Глава 15. Тактика огляду і освідування

1. Поняття, завдання, види та принципи (загальні тактичні положення) огляду

Огляд - найпоширеніша слідча дія (іноді судова), результати якої мають велике значення. Процесуальний порядок огляду вказаний у ст.ст. 190-193, 195, 313-315 КПК України.

Слідчий огляд - це слідча дія, сутністю якої є безпосереднє сприйняття та вивчення слідчим будь-яких об'єктів з метою дослідження обставин діяння, виявлення, фіксації та вилучення предметів, документів, речовин і слідів, що мають або можуть мати значення для розкриття злочину та розслідування кримінальної справи.

Тобто сутністю огляду е безпосереднє сприйняття слідчим, судом, іншими учасниками цієї дії за допомогою органів почуттів, технічних засобів об'єктів, їх ознак, взаєморозміщення. Це відрізняє огляд від інших слідчих дій.

Завдання огляду випливають із ст. 190 КПК України:

1. Безпосереднє вивчення слідчим окремого об'єкта для усвідомлення характеру і обстановки розслідуваної події.

2. Виявлення, фіксація, вилучення, забезпечення схоронності, оцінка слідів і інших об'єктів.

3. Отримання вихідної інформації (для висунення і побудови версій, для організації розшуку злочинця, викраденого майна, затримання по "гарячих слідах", розшуку трупа тощо).

4. Отримання інформації про обставини, які сприяли скоєнню злочину, і про заходи, спрямовані на їх усунення для запобігання злочинам.

Виходячи із завдань слідчого огляду, можна говорити і про значення цієї слідчої дії, її результатів:

o використання цих даних для найшвидшого розкриття злочинів;

o для висунення версій, планування розслідування;

o для визначення кола інших слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, обрання тактичних прийомів в перебігу інших слідчих дій;

o вилучені об'єкти як докази використовуються для доказування будь-яких обставин, які входять до предмета доказування, для запобігання злочинам (ст.ст. 64, 23 КПК України).

Класифікація видів слідчого огляду проводиться за різними підставами.

1. За характером об'єкта, що досліджується:

o огляд місця події;

o огляд місцевості (ділянки місцевості, яка безпосередньо не є місцем події);

o огляд приміщення (також не є місцем безпосереднього скоєння злочину);

o огляд предметів та документів;

o огляд трупа (при цьому зовнішній огляд трупа може здійснюватися як на місці його виявлення в рамках огляду місця події, так і в інших місцях, наприклад, в лікарні або морзі, як самостійна слідча дія. У необхідних випадках зовнішній огляд трупа проводиться після його ексгумації);

o освідування - огляд тіла живої особи (обвинуваченого, підозрюваного, свідка, потерпілого). Процесуальний порядок його провадження дещо відмінний від процесуальних правил огляду інших об'єктів.

2. За послідовністю проведення:

o первинний;

o повторний (ситуації, що викликають необхідність повторного огляду об'єкта, можуть бути різні: 1) провадження первинного огляду в несприятливих метеорологічних та інших умовах (наприклад, якщо первинний огляд проводився вночі, в дощову погоду, при недостатньому штучному освітленні); 2) незастосування під час первинного огляду необхідних науково-технічних засобів; 3) отримання під час розслідування доказів або оперативно-розшукових даних, що роблять доцільним повторний слідчий огляд об'єкта (наприклад, отримання даних, що в документі, який не викликав сумнівів у своїй автентичності при первинному його огляді, є ознаки матеріального підроблення); 4) пряма вказівка на необхідність повторного огляду певного об'єкта, яку дав прокурор, начальник слідчого відділу тощо в процесі розслідування або при поверненні справи на додаткове розслідування; 5) сумніви в повноті, ретельності і належній якості раніше проведеного слідчого огляду об'єкта). 3. За обсягом дослідження:

o основний (очевидно, що основним є, як правило, первинний за послідовністю огляд; слідчий повинен прагнути провести його настільки повно, всебічно і ґрунтовно, щоб згодом не виникла необхідність у додатковому огляді того самого об'єкта);

o додатковий (необхідність у додатковому огляді раніше вже оглянутого об'єкта (місця події, предмета" документа тощо) обумовлюється, зазвичай, тими ж ситуаціями, що й у повторному огляді, різновидом якого він, по суті, й є; однак, при додатковому огляді найбільш пильна увага слідчого зосереджується не на всьому об'єкті, а лише на окремих його елементах).

З урахуванням процесуальної процедури провадження слідчого огляду розроблені принципи або загальні тактичні положення огляду, деякі з яких закріплені у КПК України, а деякі-розроблені криміналістикою та носять рекомендаційний характер.

1) Слідчий огляд проводиться в присутності не менше двох понятих. Поняті не повинні бути ні процесуально, ні психологічно зацікавленими в результаті справи (незацікавленість у справі - основна і практично єдина процесуальна вимога до понятих (ст. 127 КПК України). Це дає змогу понятим об'єктивно оцінити і засвідчити повноту, ретельність, послідовність дій слідчого, відображення ходу та результатів усієї слідчої дії у відповідному протоколі, про що згодом, у необхідних випадках, можуть дати свідчення. Поняті під час огляду не повинні бути пасивними статистами. Слідчий повинен не тільки надавати понятим можливість, але й спонукати до цілеспрямованого спостереження за всіма діями слідчого при огляді, бути присутнім при виявленні всіх слідів і речових доказів і роботі слідчого з їх фіксації та вилучення. Буде доцільним залучити понятих до участі у виконанні окремих дій, так би мовити, технічного характеру (вимірювання, складання начерків схем (планів) тощо).

2) Слідчий вправі залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка)

Залучення до участі в слідчому огляді обвинуваченого (підозрюваного) доцільно, коли:

o обвинувачений (підозрюваний) дав свідчення, пов'язані з можливістю виявлення при слідчому огляді за його участю слідів, предметів та інших речових доказів скоєння ним злочину або свідчать про знання їм специфічних особливостей місця і обстановки, де злочин було скоєно;

o слідчий огляд того чи іншого об'єкта за участю обвинуваченого (підозрюваного) може спричинити зміну його показань, що викликають сумніви у своїй правдивості; у таких випадках метою огляду, як це не є на перший погляд парадоксальним, служить не виявлення під час огляду предметів або обставин, про які дав свідчення обвинувачений;

o є підстави вважати, що участь обвинуваченого (підозрюваного) в огляді того чи іншого об'єкта дозволить подолати установку допитуваного на дачу неправдивих показань. Участь потерпілого (свідка ) у слідчому огляді буде доцільним, коли:

o без участі потерпілого (свідка) не можна визначити безпосередній об'єкт огляду, межі огляду (наприклад, на відкритій місцевості); у ряді випадків, особливо коли стан потерпілого виключає можливість залучення його до огляду або коли його показання викликають сумніви у своїй правдивості, для участі в огляді доцільно залучати свідків - очевидців події (якщо такі є);

o участь потерпілого під час огляду допоможе визначити зміни, внесені в обстановку або в сам безпосередній предмет посягання в результаті злочину; так, участь потерпілого від квартирної крадіжки в огляді місця події допоможе встановити місця проникнення в приміщення, зберігання викрадених цінностей, діагностувати дії злочинця під час скоєння крадіжки тощо,

3) Слідчий може залучити для участі в огляді необхідних спеціалістів (ст.ст. 128і, 270і КПК України). Спеціаліст для участі в огляді залучається в тих випадках, коли вивчення самого об'єкта, змін у ньому, пов'язаних із скоєнням злочину, а також виявлення, вилучення і фіксація слідів та інших речових доказів вимагають застосування таких знань, умінь, якими слідчий не володіє, або технічних засобів, навичок поводження з якими слідчий не має або застосування яких під час огляду буде відволікати слідчого від виконання інших, не менш важливих і невідкладних дій. Так, слідчий до огляду може залучити спеціаліста-криміналіста, працівника ДАІ, бухгалтера тощо. Обов'язковим е залучення до зовнішнього огляду трупа на місці його виявлення судово-медичного експерта або лікаря (ст. 192 КПК України).

4) Огляд предметів і документів проводиться на місці їх виявлення, вилучені предмети упаковуються і опечатуються. Вимога огляду предметів і документів на місці їх виявлення, пакування та опечатування вилучених предметів має на меті виключити надалі можливість будь-яких сумнівів у тому, де, коли і під час якої слідчої дії виявлені ці предмети або документи, а також забезпечити їх збереження саме в тому вигляді, в якому вони були виявлені під час огляду. Можливі, однак, випадки, коли для огляду виявлених предметів і документів потрібний тривалий час. У таких ситуаціях, а також за наявності інших підстав (наприклад, відсутність під час огляду місця події, місцевості або приміщення необхідних спеціалістів або технічних засобів для ретельного огляду вилучених предметів) їх огляд може бути здійснений за місцем провадження слідства як самостійна слідча дія. При виникненні такої необхідності вилучені предмети або документи перераховуються, описуються в загальному вигляді, упаковуються й опечатуються, що відзначається в протоколі огляду всього об'єкта (місця події, місцевості, приміщення) з вказівкою, що вилучені предмети будуть оглянуті окремо.

5) При провадженні слідчого огляду не допускаються дії, що принижують гідність або небезпечні для здоров'я осіб, які беруть участь у його проведенні, та присутніх осіб.

6) У протоколі огляду всі дії слідчого, все виявлене описуються в тій послідовності, в якій проводився огляд, і в тому вигляді, в якому виявлене спостерігалося в момент огляду.

7) Єдине керівництво оглядом особою, яка проводить огляд. Слідчий огляд - це дія складна в організаційному і психологічному плані. В першу чергу тим, що під час проведення огляду, як правило, беруть участь значна кількість осіб (поняті, різні спеціалісти, працівники органу дізнання, прокурор тощо). Крім того, під час огляду, особливо у справах про найбільш небезпечні або резонансні злочини, часто присутні керівники або представники окремих вищих правоохоронних та інших органів. Слідчому в таких умовах психологічно дуже важко прийняти і організаційно здійснити єдине вірне рішення - обмежити число осіб на місці події лише тими, хто необхідний для якісного його огляду.

8) Невідкладність, своєчасність огляду. Цей принцип обумовлений як мінімум двома взаємопов'язаними причинами. По-перше, швидкими змінами самого об'єкта огляду, які можуть тягнути непоправні втрати можливості безпосереднього сприйняття слідчим обставин і слідів, які пов'язані зі злочином та мають значення для його розкриття та роз. Такі зміни можуть відбуватися як з об'єктивних причин, так і через причини суб'єктивного характеру, у тому числі і в результаті цілеспрямованих дій зацікавлених осіб на приховування або повне знищення слідів і речових доказів. По-друге, результати слідчого огляду, як правило, служать вихідною інформацією, основою подальшого розслідування, визначення найбільш перспективних його напрямків, висунення та відпрацювання версій. Більш того, часто без огляду такого об'єкта, як місце події, в принципі не можна прийняти обґрунтоване рішення щодо необхідності самого порушення кримінальної справи. І тому, як відомо, у випадках, що не терплять зволікання, огляд місця події може бути проведений до порушення кримінальної справи (ч. 2 ст. 190 КПК України).

9) Об'єктивність, всебічність, повнота огляду означає, що необхідно оглядати всі об'єкти та сліди, не перебувати "у полоні" лише однієї версії; висновки, припущення не повинні заноситися до протоколу.

10) Цілеспрямованість, планомірність огляду, постійний аналіз ходу та результатів огляду. Це означає, що слідчий на кожному етапі огляду повинен чітко уявляти, на виявлення яких саме обставин спрямовані ті чи інші дії, про що свідчить той чи інший виявлений факт або обставина. Чим більше інформації, яка відноситься до розслідуваної події в цілому і до об'єкта майбутнього огляду зокрема, має слідчий, тим більш цілеспрямованим буде огляд (з цих позицій очевидно, що додатковий, а також повторний огляд носять більш цілеспрямований характер, ніж основний і первинний).

11) Широке застосування техніко-криміналістичних засобів (валіза криміналіста ВК-1, різноманітні пошукові пристрої - міношукач, металошукач тощо, ПКЛ).