Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 3.6. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні окремої групи, виду злочинів

Наступний етап розслідування розпочинається з моменту притягнення особи як обвинуваченого хоча б за одним епізодом злочинної діяльності, адже це процесуальне рішення безпосередньо впливає на подальше ставлення обвинуваченого до процесу слідства, обрання ним певних форм протидії розслідуванню.

До основних завдань наступного етапу розслідування можуть бути віднесені:

1) формування системи доказів за обвинуваченням особи в скоєнні злочину (встановлення злочинної діяльності особи в повному обсязі);

2) встановлення всіх співучасників злочину і збір доказів за їх обвинуваченням;

3) встановлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину, та вжиття заходів щодо їх усунення;

4) забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином;

5) збір інформації про особистість обвинуваченого.

В кожній окремій криміналістичній методиці на цьому етапі розслідування традиційно розглядають типові слідчі ситуації, версії, комплекси слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів. Типові слідчі ситуації наступного етапу розслідування визначаються позицією (ставленням) обвинуваченого стосовно пред'явлених йому звинувачень, зокрема: а) визнає себе винним повністю; б) визнає себе частково винним; в) не визнає себе винним у скоєнні злочину (заперечує обвинувачення).

3.5. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Зазвичай при розгляді початкового та наступного етапів розслідування в окремих криміналістичних методиках акцентується робиться на взаємозв'язках слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів (типових тактичних операціях). У зв'язку з цим особливої тактичної значущості набуває визначення тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування окремої категорії злочинів як самостійного елемента окремої криміналістичної методики. Це дає змогу більш детально дослідити питання підготовки, проведення та фіксації результатів найбільш поширених (для розслідування певного виду злочинів) слідчих дій, визначити труднощі та шляхи їх подолання; призначення типових судових експертиз та коло питань, що ними вирішується. Іноді може йтися про поділ слідчих дій на невідкладні та подальші.

3.6. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні окремої групи, виду злочинів

Відповідно до ст. 23 КПК, орган дізнання, слідчий (а також прокурор і суд) у процесі провадження у кримінальній справі зобов'язані виявити причини та умови, які сприяли вчиненню злочину. Наведене положення свідчить про те, що криміногенні обставини (причини і умови) належать до предмета доказування в кожній кримінальній справі. На розв'язання цього завдання орієнтований процес розслідування від початку до кінця, що позначається на змісті багатьох слідчих дій. Отож, профілактичні дії - це заключний елемент структури кожної окремої криміналістичної методики.

Причинами конкретного злочину є ті активні фактори, які викликають у певної особи інтереси, мотиви для його вчинення (за А. Ф. Волобуєвим). Це суб'єктивна сфера, пов'язана з особливостями характеру конкретної людини. Встановлення причин конкретного злочину полягає у вивченні особи обвинуваченого, визначенні її негативних рис, які в конкретній життєвій ситуації призвели до вчинення нею злочину. Усунення причин пов'язане із застосуванням до обвинуваченого (підсудного, засудженого) певних виховних, примусових і виправно-трудових заходів під час досудового і судового слідства, з призначенням кримінального покарання та його виконанням.

Умови, що сприяють учиненню злочину (пасивні фактори), формують його навколишню обстановку. Визначення умов, що сприяли вчиненню конкретного злочину, полягає у вивченні під час його розслідування зовнішніх відносно особи обвинуваченого обставин. Ці обставини можна розокремити, орієнтуючись на їх суб'єктивний чи об'єктивний характер, на:

а) конкретну життєву криміногенну ситуацію (недоліки, викликані розгубленістю чи зневірою, некомпетентністю або байдужістю до державних і суспільних справ службовців, котрі працюють у державних органах; прагнення певних людей до швидкого і нетрудового збагачення, прагнення до "красивого" життя, правовий нігілізм, що може бути використано злочинцем);

б) загальну ситуацію, що склалася в суспільстві на час учинення

злочину (об'єктивні умови - стан екології, стан економіки, соціальні відносини, тіньові сторони урбанізації й технічного прогресу тощо).