Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Наступний етап розслідування крадіжок характеризується вирішенням завдань, спрямованих на розширення доказової бази та підтвердження раніше зібраних фактів щодо винності обвинуваченого. Результативність цих дій багато в чому обумовлена підсумками початкового етапу розслідування. На наступному етапі розслідування крадіжок можуть скластися такі типові слідчі ситуації:

1. Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки виявлено потерпілим в іншому місці; інсценування злочину).

2. Факт крадіжки й особа, яка її вчинила, встановлені, злочинець затриманий і визнає себе винним у повному обсязі пред'явленого обвинувачення, його показання не суперечать зібраним по справі доказам, викрадене майно виявлено. У даній ситуації, слідчий приймає рішення про достатність зібраних доказів для завершення досудового слідства.

3. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази про винність особи, яка її скоїла, однак обвинувачений визнає свою вину частково (визнає, що вкрав лише майно, яке виявлено у нього під час обшуку, заперечує окремі епізоди злочинної діяльності, приміром, факт виготовлення заздалегідь знаряддя злому, збуту викраденого тощо). У даній ситуації слідчий на підставі аналізу показань обвинуваченого висуває версії по кожному пункту як зізнання, так і заперечення пред'явленого обвинувачення. З метою перевірки висунутих версій проводяться допити нових свідків, очні ставки.

4. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази винності обвинуваченого у її скоєнні, але він пред'явленого обвинувачення не визнає, посилаючись на алібі (називає місце перебування на момент крадіжки й осіб, які можуть це підтвердити), викрадене майно не знайдено. У даній ситуації перевіряються версії щодо місця знаходження обвинуваченого (чи міг він перебувати у вказаному ним місці на момент крадіжки), а також причетність осіб, на показаннях яких базується алібі обвинуваченого, до його злочинної діяльності. Опрацьовуються версії про місце знаходження викраденого майна. З цією метою проводяться додаткові обшуки за місцем проживання обвинуваченого, за місцем знаходження належного йому майна (дача, гараж, автомашина тощо), пред'явлення для впізнання обвинуваченим предметів, що належать йому (одяг, взуття, валізи та ін.), експертизи, допити свідків, очні ставки та ін.

У тих випадках, коли злочинця не встановлено або встановлено, але ще не затримано, вказані слідчі ситуації початкового етапу переходять і на наступний етап розслідування. Дії слідчого мають бути спрямовані на виявлення злочинця, а також на розшук викраденого, забезпечення відшкодування матеріального збитку, виявлення й усунення причин і умов, що сприяють скоєнню крадіжки. При цьому сприяти вирішенню вказаних завдань може вміла взаємодія слідчих органів з громадськими організаціями й окремими громадянами.

4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Розслідування крадіжки починається, як правило, з огляду місця події. Найбільш результативним він буває, коли здійснюється слідчо-оперативною групою, що складається зі слідчого, оперативних співробітників, спеціаліста-криміналіста, кінолога зі службово-розшукової собакою, дільничного інспектора.

Після прибуття на місце події члени групи проводять коротке опитування (експрес-опитування) очевидців для з'ясування, хто першим виявив крадіжку, які зміни відбулися в обстановці, чи не бачив хто-небудь осіб, що здалися підозрілими. Якщо крадіжка виявлена відразу, організується розшук винних по "гарячих слідах".

Отримавши загальне уявлення про обстановку місця події і намітивши план його огляду, слідчий повинен з'ясувати наступні питання:

o яким способом злодій проник до місця крадіжки і якими знаряддями скоєно злом, які сліди злому, положення і стан замикаючих пристроїв, дверей і вікон;

o звідки проникли злочинці до місця крадіжки, в якому направленні і яким чином покинули його, чи користувалися вони транспортними засобами, якими саме, де вони знаходилися під час крадіжки;

o хто вчинив крадіжку, скільки було злочинців, як довго вони знаходилися на місці крадіжки, які їхні фізичні якості й особливості, чи мають злочинці професіональні і злочинними навички;

o що саме вкрадено (повну відповідь на це запитання дають допити власників або відповідальних за збереження майна осіб, інвентаризація, судово-економічні експертизи);

o які інші обставини можуть у подальшому стати викриттям злочинців (яких предметів злочинець торкався; які сліди залишив на місці події; чи міг піти непоміченим; що він забрав із собою або на своєму одязі, взутті (викрадені речі, частинки фарби, вапна, пилу); чи відобразилися ознаки, що вказують на професію винного, його фізичні дані, орієнтацію в обстановці приміщення тощо). Важливим завданням є з'ясування питання: чи не скоєна крадіжка злочинцем-рецидивістом (на полірованих поверхнях предметів, яких торкався злодій, відсутні сліди пальців, ці предмети ретельно протерті або на них відобразилися сліди рукавичок); скільки було злочинців, як вони діяли, чи були інформовані про місце зберігання найбільш цінних речей. Особливо ретельно вивчаються місця проникнення в приміщення чи сховище (металеві шафи, сейфи), де бувають зосереджені сліди рук, взуття, знарядь злому, інструментів, волокна одягу, загублені зловмисником предмети (свердло, стамеска, викрутка, склоріз тощо).

Під час огляду треба вилучати етикетки, ярлики, паспорти викрадених товарів, аналогічні зразки тканини, що значно полегшить розшукові заходи. Обстежується і прилегла місцевість, де можуть бути знайдені сліди коліс автотранспорту, взуття, знаряддя злому, частину викраденого.

Допит потерпілих і матеріально-відповідальних осіб у справах про крадіжки зазвичай починається зі з'ясування обставин, за яких їм стало відомо про те, що трапилося. З'ясовується, коли допитуваний в останній раз бачив зниклі речі і цінності, і коли він виявив їх зникнення, а також вартість викраденого і його індивідуальні ознаки. Ці питання доцільно з'ясовувати також у членів родини і товаришів по службі потерпілих та матеріально-відповідальних осіб. У допитуваних завжди слід дізнаватися, чи не підозрюють вони кого-небудь і не бачили напередодні крадіжки підозрілих громадян.

У справах про крадіжку з квартири при допиті потерпілого з'ясовуються: які речі викрадено, їх ознаки, вартість, коли вони були придбані, де зберігалися, хто знав про їх придбання, використання, місцезнаходження; коли, ким і за яких обставин була виявлена крадіжка; за яких обставин могла бути скоєна крадіжка; які умови полегшили її скоєння і хто міг знати про ці сприятливі умови, кого потерпілий підозрює у скоєнні крадіжки, хто із сторонніх осіб був напередодні крадіжки у нього вдома, по якій причині, чи проявляв зацікавленість до його майна тощо. Якщо допитуваний називає конкретних осіб, які могли його обікрасти, слід уточнити, що дало привід для таких підозр.

При крадіжці майна з промислових, торгових, складських підприємств під час допита осіб, що відповідають за його збереження, варто з'ясувати: що вкрадено; чи залишилися на місці крадіжки предмети, більш цінні, ніж викрадені, і де вони перебували; коли було отримано майно, що викрали злочинці; хто знав про його отримання і місце зберігання; які родові та індивідуальні ознаки викрадених речей; яка вартість викраденого; час скоєння крадіжки; коли в останній раз був у наявності викрадений предмет; коли і хто виявив крадіжку, за яких обставин; протягом якого часу крадіжка могла бути невиявленою через ті чи інші обставини; яким є режим роботи підприємства; хто має доступ до сховищ і як вони охороняються; чи перевіряються приміщення після закінчення роботи з метою виявлення, хто залишилися там; чи не було відхилень від розпорядку роботи в день крадіжки; якщо були, то які і за чиєю вказівкою, хто міг знати про них; чи були зміни у складі штатних охоронців, які саме, хто міг знати про них, як вони впливали на охорону об'єкта; чи не з'являлися перед крадіжкою на об'єкті, що охороняється, особи, які до моменту крадіжки вже не працювали на підприємстві, а також підозрілі сторонні особи (які їхні прикмети), чим вони цікавилися, з ким зустрічалися з числа співробітників; чи були раніше на підприємстві крадіжки або замахи на крадіжки, про які не повідомлялося органам розслідування; ким вони скоювалися, що саме, за яких обставин злочинець викрав або намагався викрасти; як була припинена крадіжка, чому про неї не повідомлялося в органи розслідування.

У справах даної категорії до числа невідкладних слідчих дій відноситься і допит свідків. При розслідуванні квартирних крадіжок свідками стають члени сім'ї та родичі, які уточнюють прикмети викрадених речей. Важливі дані можна отримати при долиті пенсіонерів і сусідів, які багато часу проводять на лавочках біля під'їздів або вікон. У справах про крадіжки на підприємствах, установах та організаціях слід допитувати співробітників охорони: де вони знаходились в той момент, чи не помічали поблизу об'єкту, що охороняється підозрілих суб'єктів, коли це було, чим ті привернули їхню увагу тощо.

Якщо злочинців вдалося затримати безпосередньо при скоєнні крадіжки (наприклад, у разі спрацювання охоронної сигналізації, виклику сусідами міліції) або під час переслідування по "гарячих слідах" (за результатами опитування потерпілих або свідків-очевидців, які прямо вказали на осіб, які могли скоїти крадіжку), то первинними слідчими діями будуть особистий обшук і освідування підозрюваних, огляд їх одягу, обшуки за місцем, проживання. При провадженні цих слідчих дій вилучаються не тільки викрадені гроші і речі, але й їх упаковки, товарні ярлики, знаряддя злому, плани приміщень, одяг злочинців, до якої на місці крадіжки могли нашаруватися частинки ґрунту, фарби, побілки, інші мікрочастинки. Проводячи обшук, завжди потрібно враховувати, що професійні злочинці зазвичай детально продумують способи приховування викрадених речей. Тому необхідно обшукувати не тільки квартиру, але й усі підсобні приміщення, підвали, горища, гаражі, сараї тощо. Оскільки до моменту затримання крадії нерідко встигають скоїти серію крадіжок, цю обставину необхідно враховувати під час обшуків. Тому вилучаються речі, викрадені не тільки за справою, що розслідується, але й у справах про раніше скоєну крадіжку. При огляді підозрюваного, огляді його одягу і взуття можуть бути виявлені пил, ворсинки від килимових виробів та інші мікрочастинки, фарбувальні речовини, що використовуються в хімловушках, які встановлюються в сховищах матеріальних цінностей. Після огляду взуття та одяг підлягають вилученню для направлення на експертизу матеріалів, речовин і виробів.

Допит підозрюваного (обвинувачуваного) у крадіжці зазвичай починається зі з'ясування, чи не має він алібі. Якщо допитуваний не визнає себе винним і заявляє про алібі, то уточнюються подробиці його перебування в іншому місці. Для викриття у скоєному використовуються речові докази, виявлені на місці крадіжки, вилучені під час обшуку і огляду, а також показання свідків-очевидців та інших свідків, що спростовують заявлене алібі.

Якщо підозрюваний визнає себе винним у крадіжці, то у нього слід з'ясувати подробиці підготовки та її скоєння, місце приховування викрадених речей і знарядь злочину, наявність співучасників. Допитуваному завжди потрібно задавати питання, чи не скоїв він інших крадіжок та інших злочинів, а у разі підтвердження цього припущення з'ясовувати обставини для перевірки отриманої інформації.

При розслідуванні крадіжок важливу роль відіграють судові експертизи, що призначаються, які можуть бути поділені на дві групи:

1) ті, що призначаються для ідентифікації злочинця, знарядь злочину, взуття, транспортних засобів (або їх частин), дослідження способу подолання перешкод, укриття сховищ - дактилоскопічна експертиза, судово-медична, трасологічна (в тому числі встановлення цілого за частинами), експертиза слідів нашарування та ін.;

2) ті, що призначаються для дослідження викраденого майна - це, наприклад, товарознавча, хімічна і біологічна експертизи.