Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - Глава 23. Методика розслідування злочинів проти безпеки виробництва

1. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки виробництва

У сучасних економічних умовах важливе значення мас охорона безпеки виробництва. Відхилення від нормативних розпоряджень і встановлених вимог безпеки на підприємствах, тахтах, будівництвах, у сільському господарстві можуть заподіяти значної шкоди ї життю та здоров'ю працівників, сторонніх осіб, власності або навіть довкіллю. Саме тому розділом X Кримінального кодексу України в ст. ст. 271-275 передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти безпеки виробництва. Такі злочини, по суті, полягають у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або особою, яка зобов'язана дотримуватися певних правил безпеки, якщо цим порушенням завдано шкоди здоров'ю потерпілого. Ці статті є бланкетними. Тому зміст криміналістичної характеристики цієї групи злочинів має певну своєрідність і дещо відрізняється за змістом від загальноприйнятого.

На думку М. П. Яблокова, криміналістична характеристика цього виду злочинів уміщує такі елементи: дані про своєрідність способу злочинної поведінки, обстановку і механізм скоєння злочину, типологічну характеристику особи злочинця, а в низці випадків і особи потерпілого, щодо характеру заподіяного збитку. С. Г. Любичев провідним значенням у криміналістичній характеристиці злочинів проти безпеки праці наділяє спосіб учинення злочину й типові сліди.

Особливо важливу роль у структурі криміналістичної характеристики злочинів проти безпеки виробництва мають: 1) спосіб учинення злочинів; 2) типова слідова картина; 3) характеристика особи потерпілого; 4) характеристика особи злочинця.

Спосіб вчинення злочину. Способом вчинення злочинів проти безпеки виробництва слід вважати ті дії або бездіяльність осіб, відповідальних за безпеку виробництва, які спричинили порушення вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці й виробництва, і виявилися причиною небезпечних суспільних наслідків.

У криміналістичній літературі виділяють типові способи порушення правил безпеки виробництва у формі злочинних дій осіб, відповідальних за їх дотримання:

1) розпорядження про виконання робіт, що суперечать вимогам правил безпеки, певним способом або в умовах, що становлять підвищену небезпеку для виконавців або сторонніх осіб (наприклад указівки про виконання монтажних робіт із відхиленням від проекту або електромонтажних і земляних робіт без узгодження з відповідними службами, коли це прямо передбачено правилами техніки безпеки (Держенергонагляд); розпорядження про виконання гірничих робіт, хоча було відомо про те, що вони проводитимуться в небезпечних умовах із порушенням положень Правил техніки безпеки у вугільних шахтах);

2) дозволи працювати на несправному обладнанні або користуватися інструментами, не передбаченими правилами для конкретного виду робіт, або ж використовувати у виробничому процесі шкідливі речовини без відповідних засобів захисту;

3) допуск до виконання виробничих завдань або обслуговування механізмів, агрегатів, машин, осіб, котрі не мають відповідної спеціальності або не володіють практичними навичками, чи не є атестованими в порядку, визначеному нормативними актами;

4) недотримання передбачених технічними паспортами або інструкціями режимів роботи обладнання, внесення конструктивних змін у механізми, захисні, сигнальні й інші пристрої, замінення під час ремонту обладнання деталей і вузлів механізмів, а також видів сировини й палива, не передбаченого технічними умовами;

5) застосування прийомів або проведення видів робіт, прямо заборонених правилами техніки безпеки (наприклад виконання електрозварювальних робіт на будівельному майданчику під час дощу, грози; підкопування або вирівнювання опори в момент, коли на ній перебуває робітник; подача інструменту на висоту шляхом його підкидання; проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, у зоні яких присутні люди тощо); 6) неправильне розміщення і установка обладнання, зняття захисних щитків із механізмів, що обертаються, виконання виробничих операцій на них. Існують типові способи порушення правил безпеки виробництва у формі злочинної бездіяльності посадовців:

1) непроведення обов'язкових інструктажів із техніки безпеки і виробничої санітарії перед відправленням працівників для виконання роботи (порушення термінів переатестації за спеціальностями, прямо передбачених правилами; відхилення від затверджених програм навчання окремих категорій працівників безпечних методів виконання трудових операцій);

2) невиконання обов'язків зі здійснення контролю за технічним станом обладнання, інструментів і засобів захисту; непроведення періодичної перевірки, технічного обслуговування і планово-профілактичних ремонтів обладнання й механізмів;

3) недотримання вимог щодо нагляду за безпечним виконанням робіт (нездійснення відповідальною особою постійного контролю за дотриманням виконавцями робіт вимог техніки безпеки і виробничої санітарії; неприйняття заходів щодо усунення виявлених порушень, допущених працівниками).

Наведений перелік способів учинення злочинів проти безпеки виробництва не є вичерпним. При цьому такі способи вчинення злочину (порушення відповідних правил) виявляються зазвичай не як одиничний спосіб дії або бездіяльності, а як складна технологія поведінки злочинця, де акти дії та бездіяльності можуть одночасно перебувати в нерозривному зв'язку між собою. Наприклад, направлення працівника для виконання електрозварювальних робіт усередині металевої ємкості без інструктажу і незабезпечення його засобами індивідуального захисту (протигазом, канатом із запобіжним поясом тощо), необладнання, згідно з правилами, робочого місця належною вентиляцією, очищувачами повітря.

Залежно від допущених порушень правил безпеки виробничі умови, що призводять до шкідливих наслідків, можуть бути такого характеру;

а) організаційного, що полягають, наприклад, у недотриманні режиму технологічного процесу, та суперечать вимогам правил безпеки розміщення обладнання; направлення працівників на роботу без належного інструктажу, незабезпечення їх інструментами і засобами індивідуального захисту;

б) технічного - неякісний ремонт обладнання, неправильне складання вузлів машин, змінення режимів роботи механізмів;

в) санітарно-гігієнічні - забрудненість виробничих площин, неналежна освітленість робочих місць, порушення температурного режиму, допустимість надмірного шуму.

Спосіб скоєння цих злочинів проти безпеки виробництва не містить у собі дій із підготовки та часто й приховування злочину. Останні можуть виявлятися лише після злочинної події з метою уникнення відповідальності та переважним чином містити ознаки інших злочинів, зокрема у сфері службової діяльності. Можна зазначити такі способи приховування: змінення безпосередньо злочинцем або давання розпорядження підлеглим про змінення обстановки місця події; ліквідація на місці події слідів учинення злочину: зокрема, усунення до розслідування події несправностей механізмів; установлення огорож і захисних засобів, застережних написів; складання заднім числом наказів, інших необхідних документів щодо питань забезпечення безпеки виробництва на певній виробничій ділянці або під час виконання конкретних видів робіт; унесення виправлень до відповідних документів із техніки безпеки або їх знищення.

Порушення правил безпеки виробництва створюють відповідну слідову картину та характеристику особи злочинця. Отже, виявлення конкретного порушення дозволяє виявити певні сліди злочину та встановити особу злочинця.