Слідова картина злочинів проти безпеки виробництва характеризується наявністю ідеальних та матеріальних слідів злочину. Джерелом ідеальних слідів є відповідні категорії свідків, а також потерпілі, звинувачені (підозрювані). Матеріальні сліди злочинів проти безпеки виробництва можна класифікувати за трьома групами.
По-перше, до матеріальних слідів відносять передусім власне наслідки злочинної діяльності в матеріальному середовищі. Вони фактично настали в результаті дії або бездіяльності, пов'язаної з порушенням правил безпеки виробництва, зокрема ними може бути наявність трупів, тілесних пошкоджень у потерпілих, сліди руйнування чи пошкодження приміщень, обладнання.
По-друге, виділяють матеріальні сліди, тісно пов'язані з обстановкою вчинення злочину, зокрема такими обставинами як час, місце, вид виробництва, характер виконуваних робіт. Ця група слідів може свідчити про певні обставини, вчинення злочину, зокрема: а) характер події, умови роботи (висока або надто низька температура і вогкість повітря, безлад на робочих місцях, значна концентрація пилу або отруйних речовин, слабка освітленість); б) неробочий стан механізмів, пристосувань та інструментів, якими користувався потерпілий; в) причина події (несправність верстатів і механізмів, контрольних, вимірювальних і сигнальних приладів, оплавлення дротів, що свідчить про коротке замикання, відсутність засобів індивідуального захисту тощо).
По-третє, матеріальними слідами є певні відомості, відображені в різних документах, пов'язаних із організацією безпеки виробництва на певному підприємстві, ділянці, під час виконання певного виду робіт. Носіями таких відомостей можуть бути такі документи: 1) накази з питань охорони праці, забезпечення безпеки виробництва, призначення і переміщення працівників, покладання на посадовців обов'язків із забезпечення правил безпеки праці та виробництва; 2) журнали обліку інструктажів із техніки безпеки; 3) наряди-завдання на виконання робіт; 4) графіки і акти профілактичних оглядів і ремонту обладнання; 5) відомості на видачу спецодягу та індивідуальних засобів захисту; 6) плани профілактичних перевірок і ремонту обладнання; 7) графіки проведення медичних обстежень працівників, протоколи їх переатестації, свідоцтва на право обслуговування машин і механізмів або виконання конкретних видів робіт; 8) проектно-кошторисна документація на об'єкти, що будуються; 9) положення та інструкції з техніки безпеки виробництва; 10) обліково-звітна документація щодо травматизму. Це не вичерпний перелік документів. Нарівні з цим у таких документах можуть міститися і сліди приховування злочину, зокрема сліди витирання, дописувань, додруковування, виправлення та інші сліди підробки документів.
Виявлення та аналіз таких слідів дозволяє зазначити злочинний характер події, її причини та наслідки, наявність причинового зв'язку між ними, способи досягнення злочинної мети - конкретні порушення правил безпеки виробництва та конкретну особу потерпілого й злочинця, який є відповідальним за дотримання безпеки виробництва й виконання відповідних правил.
Характеристика особи потерпілого
Особливого значення для характеристики особи потерпілого в злочинах проти безпеки виробництва мають особисті якості потерпілих, що свідчать про:
а) їх підготовку до виконання відповідних виробничих операцій;
б) стан здоров'я та можливість у зв'язку з цим займатися певним видом діяльності; в) ставлення до дотримання правил безпеки, що стосуються його виробничих операцій (недбалість і неуважність), легковажність у використанні несправного обладнання і непридатних інструментів, щодо застосування захисних засобів; г) зневажливе ставлення до інструктажу з техніки безпеки, попереджувальних знаків, сигналів тощо. Доволі часто для особи потерпілого характерна непідготовленість до виконання операцій або нездатність до їх виконання, високий ступінь недбалості та зневажливість до визначених правил і обмежень.
Дані про особу потерпілого, взаємопов'язані з конкретними порушеннями правил безпеки виробництва, матеріальними слідами, зумовлюють відповідні типи (категорії) осіб злочинців.
Характеристика особи злочинця
Особа злочинця в таких справах є такою, що зобов'язана дотримуватися правил безпеки виробництва. В криміналістичній характеристиці важливим є правовий статус такого злочинця. В. І. Борисов за правовим статусом у системі виробничих відносин виділив три види особи злочинця: 1) посадовці та громадяни (суб'єкти підприємницької діяльності, на що прямо вказано в ст. 271 КК України, в решті випадків це слід розуміти із закону ст. ст. 272-275; 2) робітники і службовці (ст.ст. 272-275); 3) сторонні для виробництва особи (ст. ст. 273 і 274).
В узагальненому вигляді особу злочинця необхідно характеризувати за такими рисами: 1) професійна підготовка, а також наявність спеціальної у сфері безпеки виробництва; 2) стаж роботи; 3) ставлення до виконання службових обов'язків, зокрема особиста організованість, вимогливість, обачність, схильності та інші як позитивні, так і негативні властивості; 4) мотивація порушень правил техніки безпеки виробництва. Типова особа злочинців у таких справах є досвідченою з високим рівнем професійної підготовки службовою особою, котра зобов'язана слідкувати за безпекою виробництва (майстри, бригадири, конкретні виконавці роботи), але водночас може недбало ставитися до виконання власних обов'язків, при цьому будучи соціально позитивною людиною. В окремих випадках, а надто коли йдеться про порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах (цехах), виробництвах, де використовуються ядерні та радіаційні матеріали, особу злочинця можна характеризувати як сторонню особу, що на законних підставах перебуває на виробництві, наприклад як екскурсант, працівник іншого підприємства, установи, організації, яка також зобов'язана дотримуватися правил безпеки, зміст яких можна усвідомити без спеціальної підготовки. Наприклад, така особа на вибухонебезпечному виробництві може порушити вимогу "палити забороняється".
Всі елементи криміналістичної характеристики взаємозумовлені та взаємопов'язані, саме ці елементи визначають напрям та засоби розслідування злочинів проти безпеки виробництва.
2. Особливості порушення кримінальних справ за ознаками злочинів проти безпеки виробництва та початкового етапу розслідування
3. Особливості наступного етапу розслідування злочинів проти безпеки виробництва
4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
Огляд місця події
Допит свідків, потерпілих, підозрюваних (обвинувачених)
Виїмка і огляд документів
Призначення експертиз
Глава 24. Методика розслідування злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
1. Криміналістична характеристика злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів