Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту - Івахненков С.В. - Поняття стандартів бухгалтерського обліку

У багатьох країнах світу діє чітка система норм і правил ведення обліку, основами якої є стандарти бухгалтерського обліку. Стандарт (від англ. standard — норма, зразок, мірило) у широкому розумінні цього слова — зразок, еталон, модель, які приймаються за початкові для зіставлення з ними інших об'єктів; нормативно-механічний документ зі стандартизації, з комплексного встановлення норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації та затвердження комплексної організації1.

Стосовно нормативної документації з бухгалтерського обліку стандарт означає комплекс документально оформлених правил ведення обліку. Кожне з таких правил визначає термінологію, методи, засоби, сутність обліку у відображенні того чи іншого явища. Під бухгалтерськими стандартами розуміють вимоги до методів та процедур ведення бухгалтерського обліку. Стандарти бухгалтерського обліку базуються на трьох елементах: прецеденти; державні процедури-інструкції, які регулюють порядок встановлення стандартів; вплив з боку недержавних (громадських) бухгалтерських організацій.

Національні стандарти — це нормативи з бухгалтерського обліку, які створюють для внутрішнього користування в окремій країні.

Групування економічних відносин зумовлює й групування стандартів. М.І. Кутер [27] виділяє такі їх групи (рис. 2.12).

Розробка й удосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку та звітності в країнах із розвинутою економікою. Це відбувається тому, що по-перше, вони забезпечують зістав-леність бухгалтерської документації як між будь-якими підприємствами, так і за окремі звітні періоди, а по-друге, стандарти є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.

На національному рівні провідними країнами в галузі стандартів обліку є США і Великобританія, що визначається роллю цих країн на міжнародних фінансових ринках. Національні стандарти обліку і звітності кожна країна розроблює самостійно. У кожній країні ці стандарти називаються по-різному; крім того, їх розробляють різні органи: в одних країнах — переважно державні установи, в інших — професійні організації.

Рис. 2.12. Групування облікових стандартів

Хоча стандарти в різних країнах мають різні назви, їхнє призначення однакове. У СІНА такими стандартами є Generally Accepted Accounting Principles — GAAP (Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку), у Великобританії — Закон про компанії, Statements of Standards Accounting Practice — SSAP (Положення про практику ведення обліку) та інші документи, які іноді називають Generally Accepted Accounting Practice — GAAP (Загальноприйнята практика обліку), у Німеччині вони називаються директивними законами, у Франції — нормами.

Усі стандарти різних країн мають майже однакову структуру (рис. 2.13).

Рис. 2.13. Загальна структура стандартів

Із середини XX ст. у зв'язку з розвитком міжнародних економічних відносин, спеціалізацією і кооперацією виробництва, утворенням транснаціональних корпорацій досить гостро постала проблема неузгодженості облікових та аудиторських стандартів у різних країнах. З метою усунення цих неузгодженостей виникла необхідність розробки відповідних положень — Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Це документи, які визначають загальний підхід до складання фінансової звітності і пропонують варіанти обліку окремих засобів або операцій підприємств. Крім того, до складу міжнародних стандартів обліку входять документи Framework for the Preparation and Presentation of Financial Statements (Концептуальні основи підготовки та подання фінансової звітності), в яких викладено основні принципи складання звітності. Міжнародні стандарти — це компроміс між особливостями національних бухгалтерських шкіл тих країн, представники яких беруть участь у розробці стандартів. Стандарти, передовсім, доцільні для міжнародних компаній, які зобов'язані консолідувати фінансову звітність дочірніх підприємств, що працюють у різних країнах.

МСФЗ розробляє Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) — International Accounting Standards Committee (IASC), який було створено в 1973 p. за угодою між професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великої Британії, Ірландії, СІНА.

Цей комітет визначає основні правила (викладені в стандартах), яких мають дотримуватися банки і небанківські установи при відображенні своїх операцій в обліку та визначенні фінансових результатів діяльності. Стандарти постійно доопрацьовуються.