Роль адміністративної відповідальності у протидії адміністративним проступкам у сфері економічної діяльності постійно зростає.
У процесі ринкових перетворень збільшилась кількість складів адміністративних правопорушень, встановлена відповідальність за дії, які свого часу не вважались правопорушеннями. Одночасно збільшенню кількості складів адміністративних проступків сприяє декриміналізація, намагання реформувати систему права в бік П демократизації, гуманістичних цінностей, притаманних сучасним суспільствам з державами правового та соціального характеру.
У цілому, адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері економіки встановлена статтями глави 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення та іншими законами України (зокрема Законом "Про захист економічної конкуренції", Митним кодексом та ін.).
Адміністративні проступки в сфері економіки переважно посягають на встановлений порядок провадження господарської діяльності, правила здійснення торговельної діяльності, надання послуг, розрахунки зі споживачами тощо.
Так, ст. 1602 КУпАП встановлює відповідальність за незаконну торговельну діяльність, тобто здійснення угод куплі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під незаконною торговельною діяльністю слід розуміти здійснення двох або більше угод купівлі-продажу товарів чи будь-яких інших предметів, у тому числі документів державних підприємств, організацій, що надають право на одержання певного майна чи грошових сум або придбання майнових вигод (облігації, сертифікати тощо), на проїзд будь-яким транспортом, відвідування видовищних закладів, без дозволу відповідних установ з метою одержання неконтрольованого державою прибутку.
Суб'єктами незаконної торговельної діяльності можуть бути як приватні особи, які здійснюють торговельну діяльність без одержання відповідного дозволу, так і працівники комерційних чи приватних підприємств (організацій), які під прикриттям підприємницької діяльності без належного оформлення дозволу займаються торгівлею.
Стаття 164 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності. А саме, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Цією статтею також встановлена відповідальність за надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 р., державна реєстрація таких осіб полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Державна реєстрація є необхідною передумовою здійснення господарської, в тому числі підприємницької, діяльності.
Ліцензія, яка засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності за умови виконання ліцензійних умов, є обов'язковим для провадження тих видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. На сьогодні встановлено близько п'ятдесяти видів такої діяльності.
Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Стосовно принципу мовчазної згоди слід зазначити, що відповідно до нього суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
За незаконну торговельну діяльність, а також порушення порядку провадження господарської діяльності передбачена відповідальність у вигляді штрафу з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Стаття 1643 КУпАП визначає відповідальність за недобросовісну конкуренцію, а саме: незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені. Таким порушенням також визнається умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця, а також отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденціальної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця.
До адміністративних проступків у сфері економіки, що посягають на правила здійснення торговельної діяльності, надання послуг, розрахунки зі споживачами належать:
стаття 155 КУпАП. Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю;
стаття 1552 КУпАП. Обман покупця чи замовника, а саме, обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт.
надання послуг, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
стаття 156 КУпАП. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, під яким розуміється роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору, а також порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар);
стаття 156і КУпАП. Порушення законодавства про захист прав споживачів, яке проявляється у відмові працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеженні прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів.
До адміністративних проступків цієї сфери слід також віднести демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (ст. 1646); незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних (ст. 1649); порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом (ст. 164,0) та інші.
Протоколи про такі правопорушення переважно складають уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, державної податкової служби та деякі представники інших суб'єктів публічної адміністрації.
Справи по адміністративним правопорушенням в сфері економіки переважно підвідомчі районним судам (суддям).
1. Сфера фінансів як об'єкт публічного адміністрування
2. Суб'єкти публічного адміністрування у сфері фінансів
3. Адміністративні послуги у сфері фінансів
4. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері фінансів
Тема 20. Публічне адміністрування у сфері фінансового моніторингу
1. Сутність та необхідність фінансового моніторингу
2. Система та суб'єкти фінансового моніторингу в Україні
3. Адміністративні послуги, що надаються у сфері фінансового моніторингу
Ліцензування діяльності спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу