Публічне адміністрування є необхідною умовою розвитку суспільства, спільної праці людей для досягнення певних цілей у відповідних сферах та галузях діяльності, у тому числі у сфері науки.
Адміністрування в сфері науки здійснюється системою державних та недержавних органів (яким делеговано державні повноваження), а саме:
1) Верховною Радою України;
2) Президентом України;
3) Кабінетом Міністрів України;
4) Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України;
5) Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим;
6) Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України;
7) Державною службою інтелектуальної власності України;
8) Державною акредитаційною комісією;
9) місцевими органами виконавчої влади;
10) Органами місцевого самоврядування, в частині делегованих повноважень у сфері науки;
11) Національною академією наук України;
12) галузевими академіями наук України;
13) іншими консультативно-дорадчими управліннями у сфері науки.
Законодавче регулювання відносин у сфері науки здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів. Слід зазначити, що Парламент безпосередньо не здійснює публічне адміністрування у сфері науки, а лише впливає на неї через реалізацію функцій держави в цілому, зокрема згідно зі ст. 85 Конституції України. Верховна Рада України приймає закони, наприклад, "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 р., "Про наукові парки" від 25 червня 2009 р., "Про наукову і науково-технічну експертизу" від 10 лютого 1995 р., "Про науково-технічну інформацію" від 25 червня 1993 р. тощо.
Президент України визначає систему органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління у сфері науки в Україні, забезпечує здійснення контролю за формуванням та функціонуванням відповідної системи органів, створює консультативно-дорадчі ради, які сприяють формуванню державної політики у сфері науки, визначення її пріоритетів, а також нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, у тому числі в сфері науки тощо.
Так, наприклад, указами Президента України "Про додаткові заходи щодо підтримки молодих учених" від 9 квітня 2002р. №315 (зі змінами, внесеними Указом від 16 травня 2008 р. № 444) та "Про Положення про порядок надання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених" від 24 грудня 2002 р. № 1210 з метою вирішення актуальних проблем молодих учених, забезпечення їх активної участі в реалізації державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, збереження і розвитку інтелектуального потенціалу були: а) засновані щорічні гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених; 6) встановлені щорічні премії Президента України для молодих учених галузевих академій наук, державних наукових установ та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації; а також визначений порядок надання щорічних грантів Президента України для підтримки актуальних, значущих наукових досліджень молодих учених.
Указом Президента України "Про державні стипендії для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери" від 10 вересня 2011 р. № 906/2011 з метою стимулювання їх творчої праці, засвідчення видатних особистих досягнень було передбачено створення дворічних та довічних державних стипендій.
Указом Президента України "Про Громадську гуманітарну раду" від 2 квітня 2010 р. № 469/2010 було утворено Громадську гуманітарну раду, яка є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, створеним з метою врахування суспільно значущих інтересів у вирішенні найважливіших питань гуманітарного розвитку, підготовки пропозицій щодо забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина у сферах освіти, науки, культури і мистецтва, охорони здоров'я, інтелектуальної та творчої діяльності, впровадження системних реформ для досягнення відповідності європейським стандартам захисту таких прав.
Основними завданнями Ради в сфері науки є: 1) вивчення процесів у сфері гуманітарного розвитку України та вироблення пропозицій щодо визначення пріоритетів та механізмів здійснення реформ у сфері гуманітарного розвитку, додержання при цьому конституційних прав і свобод людини і громадянина у сфері освіти, науки, культури і мистецтва, охорони здоров'я, інтелектуальної та творчої діяльності, досягнення відповідності європейським стандартам захисту таких прав; 2) забезпечення проведення громадських обговорень, наукових конференцій, круглих столів з питань реформ у сфері гуманітарного розвитку, забезпечення додержання конституційних прав людини і громадянина у цій сфері, вивчення громадської думки з питань, що розглядаються Радою; 3) розгляд законопроектів, які пропонуються для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України і стосуються питань гуманітарного розвитку, зокрема з питань освіти, науки, культури, охорони здоров'я, з мовних, етнонаціональних та інформаційних питань, проектів актів Президента України з цих питань та підготовка пропозицій щодо таких проектів; 4) участь у підготовці послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України та ін.
З метою підвищення рівня представлення України, вітчизняних підприємств у виставково-ярмаркових заходах, сприяння реалізації експортного і науково-технічного потенціалу держави, запровадження міжнародного досвіду організації виставок Указом Президента України "Про Раду з питань виставкової діяльності" від 25 листопада 2010 р. № 1053/2010 була створена Рада з питань виставкової діяльності, яка має статус координаційно-дорадчого органу при Президентові України.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні та у сфері науки, який наділений наступними повноваженнями:
1) забезпечує проведення наукової політики, розвиток і зміцнення наукового потенціалу України, розроблення і виконання загальнодержавних наукових програм;
2) вживає заходів щодо вдосконалення державного регулювання у науковій сфері, стимулювання інноваційної діяльності підприємств, установ та організацій;
3) визначає порядок формування та використання фондів для наукової діяльності;
4) подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку науки та її матеріально-технічного забезпечення;
5) забезпечує реалізацію державних цільових науково-технічних програм;
6) затверджує в межах своєї компетенції державні цільові наукові програми відповідно до визначених Верховною Радою України пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки (наприклад постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. "Про затвердження Державної цільової науково-технічної та соціальної програми "Наука в університетах" на 2008-2012 роки");
7) визначає порядок фінансування наукової і науково-технічної експертизи, що проводиться за рахунок коштів державного бюджету;
8) визначає форми та правила фінансового забезпечення наукової і науково-технічної експертизи;
9) ініціює проведення попередньої, первинної, повторної, додаткової, контрольної державної наукової і науково-технічної експертизи;
10) визначає орган державного управління, який забезпечує організацію діяльності у сфері науково-технічної інформації, здійснює функціональне управління національною системою науково-технічної інформації, формує і реалізує політику в цій сфері;
11) спрямовує, координує та контролює роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, що є суб'єктами державного управління в сфері науки в Україні та мають відповідні владні повноваження.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, інновацій та Інформатизації, інтелектуальної власності, молоді, фізичної культури та спорту. Основними завданнями МОНмолодьспорту України є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, інновацій та інформатизації, інтелектуальної власності, молоді, фізичної культури та спорту.
Відповідно до покладених на нього завдань МОНмолодьспорту в зазначеній сфері:
1) розробляє і подає в установленому порядку на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;
2) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади;
3) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України;
4) визначає перспективи і пріоритетні напрями розвитку з питань освіти і науки, інновацій та інформатизації, інтелектуальної власності, молоді, фізичної культури та спорту;
5) забезпечує розвиток освітнього, наукового, інноваційного, інформаційного потенціалу України, інтелектуальної власності, видів спорту та фізичного виховання різних груп населення;
6) забезпечує інтеграцію вітчизняної освіти і науки, сфер інформатизації, інформаційних ресурсів, інтелектуальної власності, фізичної культури і спорту із неухильним дотриманням принципів збереження і захисту національних інтересів;
7) здійснює нормативно-правове забезпечення у сферах, що належать до компетенції МОНмолодьспорту України;
8) затверджує порядки проведення державної наукової та науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм, експертизи проектів технологічних та наукових парків, державної експертизи договорів з трансферу технологій;
9) визначає порядок проведення державної акредитації фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової й науково-технічної експертизи, форму свідоцтва на право проведення зазначеної експертизи та перелік документів державного зразка, що дають фізичним особам право на провадження експертної діяльності і надання експертних послуг без отримання свідоцтва, та порядок проведення акредитації технологічних брокерів;
10) формує та забезпечує функціонування системи атестації педагогічних, наукових і науково-педагогічних кадрів, організовує підвищення кваліфікації зазначених категорій;
11) забезпечує єдність вимог до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів та вчених звань, проводить експертизу дисертацій для здобуття наукових ступенів та атестаційних справ для присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а також забезпечує розгляд апеляцій на рішення спеціалізованих вчених рад та вчених рад вищих навчальних закладів та наукових установ;
12) формує мережу спеціалізованих вчених і експертних рад, затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів і рішення вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а також скасовує ці рішення у разі невиконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
13) координує діяльність органів виконавчої влади та здійснює керівництво роботою з присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вчених звань старшого наукового співробітника, доцента і професора науково-дослідних (науково-технічних) установ та вищих навчальних закладів у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
14) присвоює вчені звання старшого наукового співробітника, доцента, професора, видає відповідні атестати, затверджує перелік документів, необхідних для розгляду питань щодо позбавлення (відновлення) учених звань професора і доцента;
15) здійснює заходи щодо матеріального та морального стимулювання працівників освіти і науки, інших учасників навчально-виховного процесу та вживає заходів до поліпшення матеріальних і житлових умов студентів, учнів, слухачів, вихованців, працівників освіти, науки і спорту, організації їх медичного та побутового обслуговування;
16) координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукової складової інших державних цільових програм і контролює їх виконання;
17) розглядає в установленому порядку пропозиції щодо надання статусу національного і дослідницького вищим навчальним закладам IV рівня акредитації, а також статусу наукового центру науково-дослідним (науково-технічним) установам за поданням органів, до сфери управління яких належать такі заклади і установи;
18) подає на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо створення та реорганізації державних наукових установ, які повністю або частково фінансуються з державного бюджету, та подає в установленому порядку пропозиції щодо віднесення наукових об'єктів до таких, що становлять національне надбання;
19) здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації наукових установ;
20) забезпечує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації" національної інноваційної системи, системи наукової і науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм;
21) формує щороку пропозицію щодо державного замовлення на науково-технічну продукцію на основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції;
22) забезпечує реалізацію державної політики у сфері трансферу (передачі) технологій і прав на об'єкти інтелектуальної власності, що створені повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету;
23) проводить роботу, пов'язану з установленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених ступенів і звань;
24) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю МОНмолодьспорту України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються;
25) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту України;
26) виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
27) здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує дотримання і виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що віднесені до його компетенції;
28) здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України1.
У той самий час, такі центральні органи виконавчої влади, як: Міністерство фінансів України (у частині фінансування наукових досліджень); Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (бере участь у розробленні стратегії та механізму реалізації державної науково-технічної політики, підготовці пропозицій щодо визначення обсягів і цільового спрямування бюджетного фінансування наукової діяльності; Міністерство юстиції України (готує пропозиції щодо проведення правової реформи, сприяння розвитку правової науки) за визначених обставин можуть бути суб'єктами управління в сфері науки.
Варто зазначити, що Указом Президента від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було ліквідовано Вищу атестаційну комісію України, а її функції покладено на новостворений Департамент атестації кадрів МОНмолодьспорту.
На Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим безпосередньо в сфері науки покладено такі повноваження:
- участь у забезпеченні реалізації в Автономній Республіці Крим державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інтелектуальної власності та трансферу технологій, сім'ї, дітей, молоді, фізичної культури та спорту, усиновлення, демографічних процесів, рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім'ї;
- здійснення контролю за дотриманням в Автономній Республіці Крим актів законодавства з питань освіти і науки, сім'ї, молоді, дітей, фізичної культури і спорту, виконанням навчальними закладами усіх форм власності державних стандартів освіти, вимог з утримання, рівня та обсягу дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти;
- виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення соціального та правового захисту сім'ї, дітей та молоді;
- координація діяльності навчальних закладів, віднесених до сфери управління Міністерства, організація роботи з їх кадрового, матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення;
- забезпечення моніторингу рішень у сфері освіти, захисту інтелектуальної власності, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та трансферу технологій;
- формування регіональної наукової та науково-технічної політики, впровадження інноваційних заходів, здійснення трансферу технологій;
- сприяння функціонуванню системи науково-технічної інформації;
- сприяння інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів;
- сприяння в розробці та використанні технологій та їх складових частин згідно з потребами автономії;
- сприяння функціонуванню та розвитку системи науково-технічної та економічної інформації в автономії, формування баз даних і фондів науково-технічної інформації про технології та їх складові частини, які відповідають потребам Автономної Республіки Крим.
Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства.
Основними завданнями агентства є:
1) реалізація державної політики у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності;
2) внесення на розгляд Міністра освіти і науки, молоді та спорту пропозицій щодо формування державної політики у сфері науки.
Агентство відповідно до покладених на нього завдань в установленому порядку:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подання їх Міністру;
2) організовує прогнозно-аналітичні дослідження тенденцій науково-технічного та інноваційного розвитку;
3) готує і подає Міністру пропозиції щодо: визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності; віднесення наукових об'єктів до таких, що становлять національне надбання; утворення та реорганізації державних наукових установ; надання статусу національного наукового центру науково-дослідним (науково-технічним) установам, вищим навчальним закладам IV рівня акредитації за поданням органів, до сфери управління яких належать такі установи і заклади; проектів державних цільових наукових, науково-технічних та інноваційних програм і визначення обсягу коштів державного бюджету для їх фінансування;
4) проводить щороку аналіз результативності провадження наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій, ефективності використання державних фінансових, матеріально-технічних ресурсів, а також кадрового потенціалу;
5) бере участь у щорічному проведенні аналізу стану виконання наукових і науково-технічних програм та у підготовці пропозицій Кабінету
Міністрів України щодо подальшого виконання програм або його припинення;
6) організовує та проводить конкурс наукових і науково-технічних проектів, спрямованих на реалізацію (виконання) завдань державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукових частин інших державних цільових програм за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки;
7) бере участь у здійсненні в установленому порядку проведення державної наукової та науково-технічної експертизи проектів міждержавних та державних цільових програм;
8) здійснює в установленому порядку державну акредитацію технологічних брокерів;
9) проводить в установленому порядку конкурсний відбір проектів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для їх фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету, здійснює фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для задоволення потреб держави;
10) проводить державну акредитацію фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи, розробляє форму свідоцтва на право проведення зазначеної експертизи та перелік документів державного зразка, що дають фізичним особам право на провадження експертної діяльності та надання експертних послуг без отримання свідоцтва;
11) проводить реєстрацію та облік науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, дисертацій;
12) здійснює організаційно-методичне забезпечення державної атестації наукових установ, веде Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави;
14) проводить державну експертизу договорів із трансферу технологій;
15) здійснює державну реєстрацію договорів із трансферу технологій та веде державний реєстр таких договорів;
16) здійснює відбір на конкурсних засадах пропозицій щодо розроблення нових конкурентоспроможних технологій та/або їх складових для створення нових і модернізації існуючих виробництв і забезпечує їх фінансову підтримку;
17) бере участь в організації навчання та готує пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки та перепідготовки фахівців у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, інформатизації та трансферу технологій;
18) подає пропозиції щодо відкриття в установленому порядку в наукових установах аспірантури, докторантури;
19) вживає заходів із поліпшення матеріальних та житлових умов, медичного обслуговування молодих вчених, працівників Наукової і науково-технічної сфери, стимулювання їх наукової та науково-технічної діяльності.
Державна служба інтелектуальної власності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Основними завданнями Державної служби є: реалізація державної політики у сфері інтелектуальної власності; внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Державна служба відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;
2) організовує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності;
3) здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;
4) визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм проведення експертизи заявок;
5) веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності;
6) організовує проведення перевірок суб'єктів господарювання на предмет дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності;
7) аналізує стан дотримання суб'єктами господарювання всіх форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;
8) здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на об'єкти права інтелектуальної власності у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
9) організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
10) організовує роботу з підготовки та перепідготовки спеціалістів з питань інтелектуальної власності;
11) видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності;
12) здійснює атестацію представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
13) вивчає, узагальнює та аналізує досвід зарубіжних країн, а також практику застосування законодавства України у сфері інтелектуальної власності, розробляє та вносить пропозиції щодо вдосконалення та гармонізації норм законодавства України з нормами міжнародних договорів, учасницею яких є або має намір бути Україна;
14) запроваджує заходи щодо розвитку системи збору та розподілу винагороди за використання об'єктів права інтелектуальної власності та/або суміжних прав;
15) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб'єктами господарювання всіх форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;
16) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Державну службу Президентом України1.
Державна акредитаційна комісія (далі - ДАК) є постійно діючим органом, який забезпечує додержання вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих, професійно-технічних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти, підприємств, установ та організацій за напрямами (спеціальностями) та професіями підготовки і перепідготовки фахівців післядипломної освіти.
Основними завданнями ДАК є:
- формування і забезпечення разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні навчальні заклади, додержання ними вимог до вищої та професійно-технічної освіти;
- участь в організації ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів, професій та напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців;
- розгляд і прийняття рішень з питань ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів відповідно до законодавства;
- подання МОНмолодьспорт пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства з питань ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів;
- координування роботи з нагляду за виконанням навчальними закладами ліцензійних умов надання освітніх послуг, на яку видано ліцензії;
- участь в організаційному забезпеченні визнання в Україні іноземних документів про освіту (нострифікація);
- участь у розробленні нормативів матеріально-технічного, навчально-методичного, інформаційного та кадрового забезпечення навчальних закладів, внесення МОНмолодьспорт пропозицій щодо їх зміни.
ДАК відповідно до покладених на неї завдань:
- розглядає експертні висновки експертних рад за результатами проведення ліцензійної, атестаційної або акредитаційної експертизи, приймає рішення про можливість надання ліцензій, свідоцтв про атестацію, сертифікатів про акредитацію;
- готує у межах своєї компетенції пропозиції до нормативно-правових актів з питань ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів;
- бере участь у формуванні та організації роботи регіональних експертних рад;
- бере участь в організації взаємодії та співробітництва з відповідними органами ліцензування, атестації, акредитації і нострифікації інших країн;
- готує пропозиції про включення вищих навчальних закладів до Державного реєстру вищих навчальних закладів та виключення їх із зазначеного Реєстру.
Місцеві державні адміністрації мають свою структуру, яка включає управління, відділи та інші підрозділи. Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007р. "Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій" передбачається наявність серед структурних підрозділів облдержадміністрації та Севастопольської міської держадміністрації управління освіти і науки.
Згідно з Типовим положенням про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації на зазначені управління покладені такі завдання в сфері науки:
- участь у забезпечені реалізації державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
- забезпечення розвитку наукового потенціалу з урахуванням національно-культурних, соціально-економічних, екологічних, демографічних та інших особливостей області, міста;
- здійснення контролю за дотриманням актів законодавства з питань науки;
- координація діяльності навчальних закладів та наукових установ, що належать до сфери управління відповідних державних адміністрацій;
- забезпечення моніторингу у сфері наукової діяльності, формування регіональної наукової політики;
- сприяння функціонуванню і розвитку системи науково-технічного інформування в області, місті;
- сприяння інтеграції вітчизняної науки у світову систему із забезпеченням збереження національних інтересів.
Варто зазначити, що Головне управління освіти і науки Київської міської держадміністрації, управління освіти і науки обласних, Севастопольської міської державної адміністрації мають подвійне підпорядкування та у своїй діяльності підзвітні та підконтрольні голові відповідної державної адміністрації та Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України.
У свою чергу, поряд з суб'єктами управління в сфері науки, які є органами виконавчої влади, слід виділити і суб'єктів управління, які не є такими, однак з огляду на специфіку їхньої компетенції здійснюють управління в сфері науки.
Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати публічне адміністрування в сфері науки в частиш делегованих повноважень. Так, Законом України "Про органи місцевого самоврядування" від 21 травня 1997р. № 280/97 передбачено, що районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям повноваження в сфері науки, зокрема:
1) підготовку пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;
2) забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, сім'ї та молоді;
3) підготовку і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом.
Національна академія наук України як вища наукова організація України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем науки, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності. Національна академія наук України своєю метою передбачає отримання нових та узагальнення наявних знань про природу, людину та суспільство, створення наукових основ науково-технічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни, підготовка висококваліфікованих кадрів.
Безперечно, одним із центральних суб'єктів управління наукою в Україні є Національна академія правових наук України як державна галузева академія наук. Національна академія правових наук України посідає специфічне місце в системі суб'єктів управління наукою. Варто зазначити, що на сьогоднішній день Національна академія правових наук України - це державна наукова організація, яка проводить фундаментальні дослідження, координує, організує та проводить прикладні дослідження у галузі держави і права. Національна академія правових наук України діє на підставі Статуту й перебуває у досить тісних зв'язках як із Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерством юстиції України, ВАК України, Національною академією наук України, так і іншими загальнодержавними та місцевими органами державної влади.
Завданнями Національної академії правових наук України є:
1) комплексний розвиток правової науки;
2) координація, організація, проведення функціональних та прикладних досліджень у галузі держави і права;
3) виконання замовлення органів державної влади стосовно розроблення засад наукової та правової політики;
4) проведення наукової експертизи законів та інших нормативно-правових актів;
5) консолідація інтелектуального потенціалу наукових працівників науково-дослідних установ та професорсько-викладацького складу навчальних закладів юридичного профілю;
6) сприяння інтеграції академічної науки та вузівської правової науки;
7) наукове забезпечення правотворчої діяльності органів державної влади, вивчення та узагальнення механізмів реалізації актів законодавства;
8) визначення пріоритетних напрямів побудови правової держави;
9) наукове забезпечення проведення правової та адміністративної реформ;
10) підготовка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування;
11) підготовка наукових кадрів та підвищення їх кваліфікації;
12) сприяння поширенню правової інформації, формуванню правосвідомості громадян, розвитку юридичної освіти;
13) узагальнення світового досвіду правового регулювання суспільних відносин;
14) підтримка талановитих учених, сприяння науковій творчості молоді у галузі держави і права;
15) пропаганда досягнень правової науки і сприяння поширенню наукових знань у галузі держави і права.
До консультативно-дорадчих суб'єктів управління у сфері науки можна віднести Експертну раду при Національній академії наук України з експертизи фундаментальних науково-дослідних робіт. Аналогічні утворення функціонують при Верховному Суді України, Вищому господарському Суді України, Вищому адміністративному Суді України, Генеральній прокуратурі України, Міністерстві внутрішніх справ України, Міністерстві юстиції України тощо.
Окремо варто вести мову про Інститут законодавства при Верховній Раді України. Інститут законодавства Верховної Ради України є базовою установою науково-правового забезпечення законодавчої діяльності Верховної Ради України. Основними завданнями Інституту є: підготовка пропозицій щодо формування стратегії державної правової політики Верховної Ради України; розробка наукових концепцій розвитку національного законодавства; проведення порівняльних дос
4. Адміністративна відповідальність у сфері науки
Тема 28. Публічне адміністрування у сфері культури
1. Культура як об'єкт публічного адміністрування
2. Суб'єкти публічного адміністрування у сфері культури
3. Адміністративні послуги, що надаються у сфері культури
4. Адміністративна відповідальність у сфері культури
Тема 29. Публічне адміністрування у сфері охорони здоров'я
1. Охорона здоров'я як об'єкт публічного адміністрування
2. Суб'єкти публічного адміністрування у сфері охорони здоров'я